Чемпіон (сорт яблук)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чемпіон (сорт яблук)
Malus-Shampion.jpg
Рід Яблуня (Malus)
Вид Яблуня домашня
(Malus domestica)
Батьки гібриду голден делішес і ренет оранжевий Кокса
Походження Чехія Чехія
CMNS: Чемпіон у Вікісховищі

Чемпіон — сорт яблуні домашньої, який вивели чеські селекціонери 1970 року від схрещування яблунь голден делішес і ренет оранжевий Кокса. Найбільшим експортером цих яблунь в Європі є Польща[1]. Проходить первинне випробування у Степу, Лісостепу та південному Поліссі України.[2]

Основні характеристики сорту[ред. | ред. код]

Дерева низькорослі. Мають овальну, середньозважену крону[2]. Починає плодоносити у віці 3 років. Плодоносіння стабільне[1]. У віці 6 років дає до 25 кг з дерева. Урожайність з одного гектара дорослих яблунь може сягати 500 ц[3]. Плодоносить на кільчатках, списиках, плодових прутиках[2].

Цвіте дружно і рясно в середні строки. Найкращими запилювачами вважають — алкмене, Джеймс Грів, лобо, пріам, теремок[2].

Плоди більшого за середній розміру (160–190 г), доволі одномірні, округло-овальні, з оранжево-червоним смугастим розмитим рум'янцем на більшій частині поверхні[4] Шкірочка тонка, дуже щільна, еластична, суха. М'якуш яблук середньої щільності, ароматний, дуже соковитий, на смак — кислувато-солодкий (оцінка смаку — 4,7-4,7)[4][5]. Знімна стиглість настає у другій декаді вересня, споживча - у жовтні. У звичайному сховищі можуть лежати до 2-х місяців, у холодильнику - до п'яти[4][2].

Переваги та недоліки[ред. | ред. код]

Зимостійкість та стійкість до борошнистої роси середня, до парші — висока[2]. За іншими даними сорт схильний до захворювання паршею[3]. Траспортабельність яблук середня[4]. Яблуні чутливі до гіркої ямчатості[1].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Сорт яблук чемпіон. Опис, фото.
  2. а б в г д е яблуня чемпіон
  3. а б Яблуня. Сорт Чемпіон. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 9 квітня 2015. 
  4. а б в г Товарні яблука Чемпіон
  5. Яблука Підщепа М-26 Чемпіон. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 9 квітня 2015.