Чентуріоне II Дзаккарія
| Чентуріоне II Дзаккарія | |
|---|---|
| італ. Centurione II Zaccaria | |
| Народився | 14 століття |
| Помер | 1432 |
| Титул | Князь Ахейїd |
| Посада | Q42676196? і Князь Ахейїd |
| Рід | Дзаккарія |
| Батько | Andronikos Asen Zaccariad |
| Брати, сестри | Stephen Zaccaria, Archbishop of Patrasd |
| У шлюбі з | Creusa Toccod |
| Діти | Екатерині Дзаккаріяd і John Asen Zaccariad |
Чентуріоне Дзаккарія (італ. Centurione II Zaccaria; д/н — 1432) — останній володар Ахейського князівства в 1404—1430 роках. За загальним переліком роду відомий як Чентуріоне II, як князь — Чентуріоне I.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з генуезького аристократичного роду Дзаккарія, колишніх правителів о. Хіос. Старший син Андроніка Асеня Дзаккарії, мегаконставлоса (на кшталт великого конетабля) Морейського деспотату. 1401 року після смерті батька розділив з братом Ерардом родинні володіння, отримавши баронію Аркадія.
1402 року стрийня Марія призначила Чентуріоне віцерегентом Ахейського князівства. 1404 року Чентуріаоне Дзаккарія домігся згоди Владислава I, короля Неаполю, сплатити йому 3 тис. дукатів, які раніше обіцяв Педро Бордо де Сан Суперан, померлий чоловік Марії. Передавши гроші отримав титул князя Ахейського. За цим відсторонив від влади Марію та її сина.
Виявив чималу активність у зміцнення свого становища в князівства. 1404 року його молодший брат Стефан призначається архієпископом Патрський і папським вікарієм. За цим оженився з донькою Леонардо II Токко, синьйора Закінфу, що володіння в Еліді та Коринфі.
Втім амбіції Чентуріоне 1408 року призвели до конфлікту з пфальцграфом Кефалонії Карло I Токко. Іншим супротивником виявився Феодор I Палеолог, деспот Мореї. В результаті було втрачено Гларенцу, головний порт князівства. Згодом Чентуріоне відновив союз з венеційцями та генуезцями. Також найняв албанців, за допомогою яких 12 липня 1414 року відвоював Гларенцу. Як винагороду за допомогу Чентуріоне подарував Гларенцу і Пілос генуезцям з роду Джустініані.
У 1417 році візантійці на чолі з імператором Іоанном VIII і Феодором II, деспотом Мореї, почали нову війну з ахейським князем. Чентуріоне, втративши Мессенію і Еліду, навесні 1418 року втік з Гларенци морем. Незабаром візантійці зайняли Патри. Лише за посередництва венеційців вдалося досягти перемир'я. Під владою Чентуріоне залишилося лише кілька фортець і баронія Халандріца.
1421 року Карло Токко, що став деспотом Епіру, зайняв Гларенцу, яку йому продав комендант Оліверіо Франко. Не маючи значних військ у 1426—1428 роках мусив безсильно споглядати за боротьбою на Пелопоннесі між епірським і морейським деспотами. У 1429 році Феодор II Палеолог, деспот Мореї, почав нову війну проти Чентуріоне, якого взяв в облогу в Халандріці, змусивши 1430 року дати згоду на шлюб Фоми Палеолога, співдеспота Мореї, з його донькою Катериною. Чентуріоне дозволили зберегти баронство Аркадія, фактичну владу здобув Фома Палеолог. Помер Четуріоне 1432 року.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Креуса. донька Леонардо II Токко, синьйора Закінфу.
Діти:
- Катерина, дружина Фоми Палеолога
1 бастард
Джерела[ред. | ред. код]
- Bon, Antoine (1969). La Morée franque. Recherches historiques, topographiques et archéologiques sur la principauté d'Achaïe. Paris: De Boccard. OCLC 869621129.
- Topping, Peter (1975). «The Morea, 1364—1460». In Setton, Kenneth M.; Hazard, Harry W. (eds.). A History of the Crusades, Volume III: The Fourteenth and Fifteenth Centuries. Madison and London: University of Wisconsin Press. pp. 141—166. ISBN 0-299-06670-3.
| ||||||||||||||||||||
