Чепецька культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 Історія Удмуртії
Герб Удмуртії
Доісторична Удмуртія
Новоільїнська культура
Гарінська культура
Юртиковська культура
Приказанська культура
Ананьїнська культура
П'яноборська культура
Мазунінська культура
Поломська культура
Єманаєвська культура
Верхньоутчанська культура
Чепецька культура
Чумойтлинська культура
Кочергинська культура
Середньовічна Удмуртія
Арська земля
Московське царство
Російська імперія
Радянський Союз
Вотська АО
Удмуртська АО
Удмуртська АРСР
Російська Федерація
Удмуртська Республіка

Портал «Удмуртія»

Чепе́цька культу́ра — археологічна культура IXXV століть, що була поширена в середній течії річки Чепца та її приток.

Культура виникла на основі Поломської культури, коли під тиском булгар поломці переселились з верхів'їв Чепци у її середню течію. Тут вони організували компактні поселення, придатні до оборони. З XIII століття культура починає занепадати, можливо через напади татаро-монголів. В XVII столітті територію поширення Чепецької культури починають заселяти удмурти, що прийшли сюди з басейну річки В'ятка.

Городища культури в основному масові, укріплені ровами та валами. Найбільшим таким городищем і центром усієї Чепецької культури вважається Солдирське городище I (Іднакар). Населення вело комплексне господарство, що включало в себе скотарство, землеробство, мисливство, рибальство та бджільництво.

Городища[ред. | ред. код]

Городища Чепецької культури

Великі:

Середні:

Невеликі:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Первухин Н. Г. Опыт археологических исследований Глазовского уезда Вятской губернии // МАВГР. Вып. II. СПб., 1896.
  • Генинг В. Ф. Археологические памятники Удмуртии. Ижевск, 1958.
  • Иванов А. Г. Этнокультурные и экономические связи населения бассейна р. Чепцы в эпоху средневековья (конец V-первая пол. XIII в.). Ижевск: УИИЯЛ, 1998.
  • Иванова М. Г. Иднакар: древнеудмуртское городище IX—XIII вв. Ижевск: УИИЯЛ, 1998.

Посилання[ред. | ред. код]