Чепігові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чепігові
Паяро синьошиїй (Urocolius macrourus)
Паяро синьошиїй (Urocolius macrourus)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Чепігоподібні (Coliiformes)
Murie, 1872
Родина: Чепігові (Coliidae)
Swainson, 1837
Роди / види
Посилання
Вікісховище: Coliidae
Віківиди: Coliidae
EOL: 7980
ITIS: 178092
NCBI: 57385
Fossilworks: 39365

Чепігові[1] (Coliidae) — родина птахів, єдина сучасна родина у ряді чепігоподібних (Coliiformes). Містить два роди і шість видів.

Поширення

[ред. | ред. код]

Зустрічаються виключно в саванах Африки на південь від Сахари.

Зовнішній вигляд

[ред. | ред. код]

Дрібні птахи з довгими загостреними хвостами і короткими заокругленими крилами. У птахів-мишей довге пір'я на хвості і м'яке, сіро-коричневе оперення. Завдяки його щільності вони можуть безпечно і швидко пересуватися крізь колючі чагарники. У всіх видів на голові є помітний чубок. У деяких видів на лицьовій частині і на шиї є сині та червоні мітки. Зовнішні пальці на лапах дуже рухливі. Завдяки виступаючим назад гострим кігтям вони дуже уміло пересуваються по деревах і можуть висіти униз головою. Їхні короткі сильні дзьоби вигнуті вниз.

Життя у природі

[ред. | ред. код]

Вони дуже суспільні птахи і живуть в зграйках з близько 20 особин. Під час загального відпочинку птахи-миші збираються в тісну компанію і гріють один одного.

Окремі види птахів-мишей ледве відрізняються один від одного за розміром і забарвленням також важко розрізнити самців від самок. Масивні, недбало звиті гнізда чашовидної форми будуються на деревах або в чагарниках, куди птахи відкладають по 2-4, іноді навіть 8 яєць з білуватою або плямистою шкаралупою. Насиджують 11-14 днів. Пташенята вилітають на 17 день. Основна їжа птахів-мишей — ягоди і фрукти.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фесенко Г. В. (2016). Вітчизняна номенклатура надродового рівня птахів світу. Вісник Національного науково-природничого музею. 14: 73—85.

Посилання

[ред. | ред. код]