Червень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
червень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30        
2021 рік
Червень
Червлений барвник (кармін), який видобувають із самиць червця — поширеної в Україні комахи-шкідника.

Че́рвень, заст. червець[1] — шостий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[2]. Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів.

Червень — перший місяць метеорологічного літа в Північній півкулі. Місяць має найдовші дні та найкоротші ночі, бо саме на цей час припадає літнє сонцестояння.

Назва[ред. | ред. код]

Назва «червень» (як і застаріла «червець»[1]) походить од прасл. *čr̥v(j)enъ/čr̥vьсь «липень, червень», що є пасивним дієприкметником минулого часу від дієслова *čr̥viti, утвореного від *čr̥vь «черв»: оскільки в червні розвиваються лялечки (черв'ячки) червця, з яких видобували червону фарбу[3]. Менш переконлива версія пов'язує назву з кольором червоних квітів. Можливо, саме прасл. *čьrvьnь було первісним найменням місяця в давньослов'янському календарі[4]. Співзвучні назви побутують у білоруській (чэрвень), польській (czerwiec), кашубській (czerwińc) і чеській (červen) мовах. Подібні наймення в чеській (červenec) та церковнослов'янській (чрьвень) мовах має липень[3].

Давньоруська назва червня — ізок. Це старе наймення трапляється у давньокиївських апракосах і тетрах, зокрема в Крилоському Євангелії та Студійському уставі (у написаннях: изокъ, изо(к), и(з)къ)[5]. Цим словом називали коників-цвіркунів, які багато сюрчать у цей час[6]. Існували також народні назви: кездень, бездень, ґедзень (від значної кількості ґедзів), гнилець (пора косовиці і дощів, від яких гнило сіно)[7]. Оскільки за старим стилем на червень припадав день Івана Купала, його також називали кресником[8].

У більшості мов світу вживаються назви, похідні від лат. Jūnius: болг. юни, мак. јуни, рос. июнь, в.-луж. і н.-луж. junij, серб. јун, јуни/jun, juni, словен. junij, словац. jún. Латинська назва июнь, іюнь трапляється і в староукраїнських писемних джерелах XIV—XV ст.[9] Це наймення місяць дістав на честь римської богині Юнони, дружини Юпітера.

Кліматична характеристика в Україні[ред. | ред. код]

У червні середня температура повітря зростає на 3—4 °C порівняно з травнем і становить від 16—17 °C на північному заході до 19—21 °C на півдні і південному сході, у гірських районах — 9—15 °C.

Абсолютний максимум температури — 32—39 °C, в Одеській, Херсонській та Харківській областях місцями 40 °C, у гірських районах — 21—33 °C. Абсолютний мiнiмум становить 0—7 °C, у горах, північних, східних, Рівненській, Львівській, Дніпропетровській області місцями мінус 1—3 °C, на високогір'ї Карпат — до мінус 5 °C. Історичний мінімум температури (мінус 1,9 °C) зафіксований у 1950 р. в м. Олевськ. Історичний максимум температури (39,6 °C) спостерігався в 1934 р. у смт Сарата (Одеська область). Іноді червень буває найтеплішим місяцем року.

Середня кількість опадів у південних областях і в Криму становить 44—58 мм; у північних, східних та центральних областях — 62—78 мм, на заході та на Закарпатті — до 90—114 мм.

Заморозки на поверхні ґрунту ймовірні у першій та другій декадах місяця, крім півдня. Середня мiсячна кiлькiсть опадiв — 44—95 мм, на півдні місцями 33—42 мм, у Карпатах та на Прикарпатті місцями 100—180 мм. Для червня характерна грозова діяльність, град, шквали та сильні зливи[10].

Прислів'я[ред. | ред. код]

  • У червні на полі густо, а в коморі пусто
  • Червень — рум'янець року
  • Коли червень сухий, купуй бджілку, а мокрий — корівку

Свята і пам'ятні дні[ред. | ред. код]

Офіційні в Україні[ред. | ред. код]

Рухомі[ред. | ред. код]

Інші[ред. | ред. код]

У літературі[ред. | ред. код]

Проза[ред. | ред. код]

Червневим святам і обрядам присвячено оповідання «Прилетіло літечко на рожевих крилах»[12], а також низку замальовок радіожурналіста Олександра Токаря[13].

Поезія[ред. | ред. код]

Червень у вірші Вадима Крищенка «Літо»[14]:

«…На початку літа
По земному праву
Червоніють квіти,
Зеленіють трави…»

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Червець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Червень // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. а б Червень // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — С. 298. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  4. Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
  5. Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук; АН України, Ін-т укр. мови. — Київ: Наукова думка, 1992. — С. 56—57. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
  6. Изокъ // Матеріалы для словаря древнерусскаго языка по письменнымъ памятникамъ: у 3 т. / ред. И. И. Срезневскій. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 1075.
  7. Червень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — Київ: Мистецтво, 1993. — С. 62. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
  8. Надія Музичук (січень-березень 2015). Назви місяців українського календаря. hromada.hu. «Громада»: Товариство української культури в Угорщині. Процитовано 7 липня 2018. 
  9. Июнь, Іюнь, Июн, Іюн // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977—1978. — С. 456.
  10. Коротка кліматична характеристика червня. betaren.ua. Процитовано 27 вересня 2021. 
  11. Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 7 листопада 2021. 
  12. Прилетіло літечко на рожевих крилах – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  13. Червень виколихує врожай – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  14. Вірш Вадима Крищенка «Літо». Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.