Червона борода (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Червона борода M:
яп. 赤ひげ
Akahige-Red-Beard poster.jpg
Жанр драма
Режисер Акіра Куросава
Продюсери Рюдзо Кікусіма
Томоюкі Танака
Сценаристи Рюдзо Кікусіма
Хідео Огуні
Масато Іде
Акіра Куросава
На основі «Червона борода» Сюгоро Ямамото
У головних
ролях
Тосіро Міфуне
Юдзо Каяма
Цутому Ямадзакі
Міюкі Кувано
Оператори Асакадзу Накаї
Такао Сайто
Композитор Масару Сато
Художник Йосіо Муракі
Художник з костюмів Йосіко Самедзіма
Кінокомпанія Toho
Тривалість 185 хв.
Мова японська
Країна Японія Японія
Рік 1965
Дата виходу 3 квітня 1965 (Японія)
IMDb ID 0058888
Рейтинг IMDb: 8.3/10 stars

«Червона борода» (яп. 赤ひげ Акахіге?) — японський фільм-драма 1965 року, поставлений режисером Акірою Куросавою за однойменним романом Сюгоро Ямамото (1958).

Сюжет[ред. | ред. код]

Японія XIX століття, наприкінці ери Токуґава. Молодий чоловік Ясумото, пройшовши в Нагасакі курс голландської медицини, повертається в Едо і приходить до директора лікарні «Койсікава». Директор — Кедзо Нііде на прізвисько «Червона Борода» (Тосіро Міфуне) — людина суворої, упертої і владної вдачі, проте все його оточення ставиться до нього із захопленням і відданістю. Червона Борода усе життя присвятив біднякам і навіть заснував для них безкоштовну консультацію. Ясумото дізнається, що йому належить стати головним помічником Червоної Бороди, і ця новина сильно його засмучує, оскільки він розраховував на місце при дворі сьоґуна. Щоб спровокувати звільнення, він починає порушувати правила внутрішнього розпорядку, встановлені Червоною Бородою.

У окремому павільйоні лікарні живе в ізоляції жінка рідкісної краси, що страждає від украй небезпечного різновиду безумства, яка вбила трьох своїх коханців. До неї заборонено наближатися. Ясумото думає, що зуміє її вилікувати. Він слухає її розповіді про дитинство, про те, як її неодноразово ґвалтували; несподівано жінка всаджує йому в шию шпильку для волосся. Ясумото залишається живим лише завдяки втручанню Червоної Бороди.

Через кілька днів, коли рана гоїться, він — вже не так самовпевнено — повертається до примусового навчання у Червоної Бороди. На його очах помирають два пацієнти. Перший, Рокуске, відходить у мовчанні, не в силах пережити трагедію, що отруїла усе його життя. Його доньці довелося вийти заміж за коханця матері — за материнським же наказом. Після смерті батька донька приходить до Червоної Бороди і довіряє йому своїх маленьких дітей; Червона Борода передає їх під опіку сім'ї, що живе по сусідству. Жінка намагається зарізати чоловіка, але наносить йому лише легкі поранення. Червона Борода захищає її, шантажуючи поліцейського комісара, і ні в якому разі цим не пишається. Другий помираючий — Сахаті, людина майже свята, його обожнюють усі сусіди яким він протягом усього життя допомагав. Перед смертю він розкриває таємницю: у нього була улюблена дружина, яка зникла під час землетрусу. Одного разу він зустрів її з дитиною. Тоді вона пзізналася, що познайомилася з Сахаті, будучи вже у шлюбі з іншою людиною, що зробила немало добра її сім'ї, яка зубожіла. Після цього зізнання, не бачачи іншого виходу з ситуації, вона зарізалася у Сахаті на очах. Щоб жити поряд з нею, Сахаті поховав її у себе в будинку. Скелет цієї жінки знаходять, коли частина будинку обрушується.

Ясумото все більше захоплюється роботою в лікарні і подіями, в яких ця робота змушує його брати участь, і починає ходити разом з Червоною Бородою до пацієнтів. Він бачить, як той пропонує суворий режим багатієві, чия хвороба викликана цілодобовою обжерливістю. За це Червона Борода вимагає величезний гонорар, який згодом пожертвує бідним. Він вириває з рук директриси публічного будинку дванадцятирічну дівчинку, яку та хотіла змусити «працювати». При цьому Червоній Бороді доводиться битися з цілим натовпом ворогів, і він з честю виходить з цієї колотнечі. Дівчинка, що знала у своєму житті тільки нещастя і грубощі, схожа на дике звірятко. У неї починається гарячка, і Червона Борода доручає її Ясумото. Дівчинка стає першою пацієнткою молодого лікаря. Ясумото вдається приручити її увагою і турботою. І вона, у свою чергу, піклуватиметься про Ясумото, коли гарячка перекинеться на нього. Дівчинка знайомиться з семирічним хлопчиною на прізвисько Щуреня. Той краде їжу, щоб прогодувати сім'ю. Дівчинка вирішує віддати йому свій обід й усе, що їй вдається зібрати на лікарняній кухні; натомість вона благає його більше не красти. Одного разу Щуреня прощається з нею, тому що його сім'я від'їжджає в далеку і дивовижну країну. Незабаром його сім'ю знаходять: насправді усі вони отруїлися щурячою отрутою. Червоній Бороді вдається врятувати матір, батька і Щуреня.

Ясумото знову набуває спокою у приватному житті і погоджується одружитися на сестрі своєї колишньої нареченої, яка зрадила Ясумото перед його приїздом у лікарню. Після одруження тесть домагається для нього місце лікаря в сьоґунаті, але Ясумото благає Червону Бороду залишити його у себе.

У ролях[ред. | ред. код]

Тосіро Міфуне ···· Кьодзо Нііде на прізвисько «Червона Борода»
Юдзо Каяме ···· Нобору Ясумото
Йосіо Цутія ···· Хандаю Морі
Тацуйоси Ехара ···· Гендзо Цугава
Рейко Дан ···· Осугі
Кеко Кагава ···· божевільна дівчина
Каматарі Фудзівара ···· Рокуске
Акемі Ніґісі ···· Окуні
Цутому Ямадзакі ···· Сахаті
Міюкі Кувано ···· Онака
Ейдзіро Тоно ···· Гохейдзі
Такасі Сімура ···· Токубей
Терумі Нікі ···· Отоє
Харуко Суґімура ···· Кін
Йоко Наїто ···· Масае
Кен Міцуда ···· батько Масае
Танака Кінуйо ···· мати Нобору
Чішу Рю ···· батько Нобору
Йосітака Дзусі ···· малюк Тьодзі

Знімальна група[ред. | ред. код]

Виробництво[ред. | ред. код]

«Червона борода» — перший фільм Акіри Куросави з чотирьохканальним стереофонічним звуком, його останній чорно-білий фільм, а також останній фільм Куросави за участю Тосіро Міфуне.

Зйомки фільму розтягнулися на два роки і відбувалися у величезній декорації села, побудованого з нуля. На знімальному майданчику Куросава встановлював, залежно від плану, від однієї до п'яти камер, використовуючи широкий формат, довгі плани і об'єктиви з дуже довгим фокусом задля досягнення «того бетховенського масштабу, якого і домагався для своєї стрічки» (Жак Лурселль)[1].

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації фільму «Червона борода»[2]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
1965 Венеційський міжнародний кінофестиваль Золотий лев Червона борода Номінація
Кубок Вольпі найкращому акторові Тосіро Міфуне Нагорода
Приз Сан Джорджо Акіра Куросава Нагорода
Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Нагорода
1966 Золотий глобус Найкращий фільм іноземною мовою Червона борода Номінація
Премія «Блакитна стрічка» (Японія) Найкращий фільм Червона борода Нагорода
Найкращий актор Тосіро Міфуне Нагорода
Найкращий акторка другого плану Терумі Нікі Нагорода
Премія Kinema Junpo Найкращий фільм Червона борода Нагорода
Найкращий режисер Акіра Куросава Нагорода
Премія Майніті Найкращий фільм Червона борода Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]