Червоний міст (кордон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Червоний міст

Red bridge.jpg

41°19′45″ пн. ш. 45°04′23″ сх. д. / 41.32922222224977560° пн. ш. 45.07311111113877189° сх. д. / 41.32922222224977560; 45.07311111113877189Координати: 41°19′45″ пн. ш. 45°04′23″ сх. д. / 41.32922222224977560° пн. ш. 45.07311111113877189° сх. д. / 41.32922222224977560; 45.07311111113877189
Країна Flag of Azerbaijan.svg Азербайджан і Flag of Georgia.svg Грузія
Тип транскордонний містd
Дата заснування 17 століття

Червоний міст. Карта розташування: Азербайджан
Червоний міст
Червоний міст
Червоний міст (Азербайджан)
Червоний міст. Карта розташування: Грузія
Червоний міст
Червоний міст
Червоний міст (Грузія)

Червоний міст (азерб. Qırmızı Körpü, груз. წითელი ხიდი, Tsiteli Khidi) — міст через річку Храмі в нейтральній прикордонній смузі між Грузією та Азербайджаном. Розташований на дорозі між Тбілісі і Гянджею. Цінна пам'ятка середньовічної архітектури XVII століття. Міст використовувався до 1998 року, коли в рамках програми TRACECA[ru] побудували новий, значно ширший міст.

Назва[ред. | ред. код]

Найменування Червоний мосту дали росіяни за кольором цегли, з якої він побудований. Азербайджанською («по-татарськи» згідно з термінологією XIX століття) міст називався Сынех-керпі, грузинською — Гатехілі-хіді і вірменською — Каотрац-кормунг, що означало Зламаний міст, тобто міст, побудований на місці колишнього мосту[1][2][3]. В Азербайджані міст офіційно так і називається — «Sınıq-körpü», тобто «Зламаний міст»[4].

Історія[ред. | ред. код]

Достеменно відомо про існування на цьому місці мосту вже в XII столітті, залишки опор якого видно трохи нижче за течією річки. Нинішній міст побудовано в XVII столітті під час правління грузинського царя Ростома. Технікою кладки цегляних склепінь і декоративною розробкою склепінь внутрішніх приміщень міст дуже близький до іранських мостів дещо ранішого часу[5]. В 1647 році міст реконструйовано[6].

Форму склепінь мосту значною мірою визначали характер робіт і прагнення до полегшення кружал. Для цього щокові частини зводу будувалися в чотири кільця на легких кружалах, потрібних лише для кладки першого кільця, яке слугувало опорою наступних. Середня ж частина поперечного перерізу зводу будувалася без кружал. Для цього нижнє кільце середньої частини клали паралельно щоці склепіння з поздовжніх рядів цегли, що поступово прикріплювалися до неї розчином. Поверх цього кільця інші клалися вже звичайним способом[6].

У 1960-х роках на правобережному стоя́ні, розташованому на азербайджанському березі річки, побудовано ресторан «Дружба». Лівобережний стоян, розташований з грузинської сторони, місцевий радгосп надбудував і використовував як приміщення для робітників[2]. У 1990-ті роки поруч з мостом розташовувався великий ринок[7], керований азербайджанцями з грузинського міста Марнеулі і прилеглих до нього сіл. Ринок закрито навесні 2006 року.

2001 року розпорядженням Кабінету міністрів Азербайджанської Республіки № 132 міст включено до списку охоронюваних державою об'єктів і оголошено «архітектурною пам'яткою історії та культури світового значення»[4].

Конструкція[ред. | ред. код]

Міст чотирипрогінний арковий. Схема розбивки на прольоти: 8,2+16,1+8+26,1 м[8]. Арки складено з цегли, основу стоянів і проміжних опор облицьовано тесаним алгетським андезитом[5][6]. Опори мосту мають розвинені випускні п'яти, складені з похилих рядів цегли без кружал, що скоротило прогони склепінь. Загальна довжина моста становить 175 м, ширина — 4,3 м в середині моста і 11,7 м при в'їздах[9][1].

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Фасад і план моста

Тимпани мосту полегшено облаштуванням усередині надзвідної будівлі трьох поздовжніх склепінчастих галерей[6]. По кінцях їх на опорах облаштовано крите приміщення з балконами, що виходять на річку, куди з галерей ведуть сходи. Ці приміщення, ймовірно, призначалися для сторожа або збирача плати за проїзд по мосту[10][5]. Всередині сточнів моста було облаштовано два караван-сараї. Площа приміщень, обладнаних камінами, становила близько 300 м2[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Черников, 1863, с. 33.
  2. а б Квезерели-Копадзе Н. И. Два моста античной эпохи в Грузии // Дзеглис мегобари. — Тб., 1971. — Вип. 27—28 (6 вересня). — С. 40—41, 108.
  3. П.Семенов. Красный мост // Географическо-статистический словарь Российской Империи. Том II. — Санкт-Петербург, 1865. — С. 773.
  4. а б Azərbaycan Respublikası ərazisində dövlət mühafizəsinə götürülmüş daşınmaz tarix və mədəniyyət abidələrinin əhəmiyyət dərəcələrinə görə bölgüsünün təsdiq edilməsi haqqında Azərbaycan Respublikası Nazirlər Kabinetinin Qərarı (Распоряжение Кабинета Министров Азербайджанской Республики об исторических и культурных памятниках) (az). e-qanun.az. Процитовано 2019-10-17. 
  5. а б в История искусства народов СССР: Искусство XIV-XVII веков / Под ред. Н. А. Езерской и О. И. Сопоцинского. — М. : Изобразительное искусство, 1974. — Т. 3. — С. 273.
  6. а б в г Щусев П. В. Мосты и их архитектура. — М. : Гос. изд-во лит. по стр-ву и архитектуре, 1953. — С. 186.
  7. Azerbaijan with excursions to Georgia. — third edition. — Trailblazer Publications, 2004. — С. 265.(англ.)
  8. Усейнов, Саламзаде, Бретаницкий, 1963, с. 106.
  9. а б Беридзе, 1967, с. 65.
  10. Черников, 1863, с. 34.

Література[ред. | ред. код]

  • Квезерели-Копадзе Н. И. Гатехили хиди (Красный мост) : Ист. и техн. очерк. — Тб. : Техника да шрома, 1956. — 60 с.
  • Беридзе В. В. Грузинская архитектура с древнейших времен до начала XX века. — Тб. : Литература да хеловнеба, 1967. — С. 65.
  • Усейнов М. А., Саламзаде А. В., Бретаницкий Л. С. История архитектуры Азербайджана. — М. : Госстройиздат, 1963. — С. 106.
  • А. Черников. Древние мосты в Закавказском крае // Журнал Главного управления путей сообщения и публичных зданий. — СПб., 1863. — Т. 41. Кн.5 (сентябрь-октябрь). — С. 32—35.