Пулинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пулинський район
Pulyny rayon gerb.png Flag of Pulyny raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: Flag of Ukraine.svg Україна
Регіон: Житомирська область
Код КОАТУУ: 1825400000
Утворений: 1935
Населення: 26600
Площа: 855 км²
Густота: 31.1 осіб/км²
Тел. код: +380-4131
Поштові індекси: 12000—12056
Населені пункти та ради
Районний центр: Пулини
Селищні ради: 1
Сільські ради: 19
Смт: 1
Села: 65
Селища: 1
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 12000, Житомирська область, смт. Пулини, вул. Шевченка, 104, 3-16-14
Вебсторінка: Офіційний веб-сайт
Голова РДА: Кацімон Інна Миколаївна[1]
Голова ради: Липко Анатолій Петрович
Мапа

Commons-logo.svg Пулинський район у Вікісховищі

Пулинський район (до 2016 року — Червоноармійський) — колишня адміністративно-територіальна одиниця у центрі Житомирської області. Районний центр — смт Пулини. Населення на момент ліквідації району становило 26 600 осіб (на 15.08.2016). Площа — 855 км². Утворений в 1935 році, ліквідовано- у 2020 році.

Географія[ред. | ред. код]

Межував на сході з Черняхівським, на північному сході — з Хорошівським; на півночі — з Ємільчинським; на північному заході — з Новоград-Волинським; на заході — з Баранівським, на південному заході — з Романівським, на півдні — з Житомирським районами.

Належав до зони Житомирського Полісся.

Тут переважали піщані та дерново-підзолисті супіщані ґрунти.

Корисні копалини: торф, каолін, уран, глина, пісок;

Річки: Вужівка, Тенька, Тня, Білка, Лісова Кам'янка, Ірша, Лотовня, Мившанка, Тартак, Світлиця-

Населення[ред. | ред. код]

В цілому Пулинщина було багатонаціональним адміністративним утворенням, де станом на 1925 рік проживало :

Національність Кількість, осіб Відсотки, %
Українців 26954 51,9 %
Євреїв 2113 4,07 %
Німців 14821 28,5 %
Поляків 7377 14,2 %
Чехів 234 0,45 %
Росіян 415 0,79 % %
Всього 51914 100 %

Напередодні війни в районі все населення, (а переважали тут українці), мешкали в селах. Крім них, цілими селами проживали німці (Фрайнвальд — нині Слобідка, Вольвахівка — нині Підлісне, В'язовець, Буряківка, Пулино-Гута, Стара Олександрівка); поляки жили в селах Новий Завод,Бабичівка, Яблоне — нині Зелена Діброва; а також євреї, росіяни.

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

Історія[ред. | ред. код]

Знак при в'їзді в район зі сторони Житомира
Знак при в'їзді в район зі сторони Житомира

Район утворений 7 березня 1923 року в складі Житомирської округи Волинської губернії з 21 сільської ради Пулинської волості Житомирського повіту та Курненської волості Новоград-Волинського повіту.

3 червня 1930 року район було реорганізовано в Пулинський національний (німецький) район, (нім. Deutscher Kreis Pulin; рос. Пулинский немецкий район)  — адміністративно-територіальна одиниця, німецький національний район Української Соціалістичної Радянської Республіки, створений в рамках політики коренізації, з центром у містечку Пулини.

Створений відповідно до постанови ВУЦВК від 20 червня 1930 року та РНК УСРР від 3 квітня 1930 року. До 14 вересня 1930 — у складі Волинської округи, з вересня 1930 по лютий 1932 підпорядкований центру, з лютого 1932 по 1935 — у складі Київської області, із 4 травня 1935 — Новоград-Волинської округи Житомирської області.

В нього були включені 30 сільських рад, які раніше знаходилися не території Пулинського та Володарського районів Волинської округи, а також Барашівського району Коростенської округи.

У 1935 році Пулинський німецький район був ліквідований «в зв'язку з економічною слабкістю» за постановою Політбюро КП(б)У «Про Мархлевський і Пулинський райони» від 17 вересня 1935 року і за постановою ВУЦВК під аналогічною назвою від 3 жовтня 1935 р.

У 1935 році з частин розформованих Мархлевського і Пулинського районів і частини Новоград-Волинського району утворено Червоноармійський район з адміністративним центром в Червоноармійську. Решта території розформованого Пулинського району ввійшла до Барашівського, Володарсько-Волинського, Черняхівського районів і Житомирської міськради[3].

До складу Житомирської області увійшов 22 вересня 1937 року.

В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Звягель Генеральної округи Житомир. Було утворено 8 сільських управ.

30 грудня 1962 року район було розформовано, територію поділено між Ємільчинським, Новоград-Волинським та Черняхівським районами. Відновлений 8 грудня 1966 року[4].

19 травня 2016 року районові повернено історичну назву — Пулинський[5].

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділявся на селищну та 3 сільських об'єднаних територіальні громади і сільську раду, які об'єднували 67 населених пунктів та були підпорядковані Пулинській районній раді. Адміністративний центр — смт Пулини[6].

Транспорт[ред. | ред. код]

Територією району проходив автошлях E40М06.

Освіта[ред. | ред. код]

Мережа загальноосвітніх навчальних закладів нараховувала: 30 загальноосвітніх навчальних закладів, в тому числі 4 — І ступеня, 13 — І-ІІ ступеня, 12 — І-ІІІ ступеня, 1 гімназія, 1 професійно-технологічний ліцей, школа мистецтв, 2- ДЮСШ, в яких навчається 2966 дітей.

У школах працювали 464 вчителі та 40 педпрацівників дитячих дошкільних закладів. Комп'ютеризовано усі ЗОШ І-ІІІ ступеня.

Було охоплено профільним навчанням вісім шкіл за такими напрямками: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, спортивний. Функціонує 15 дитячих садків, ними охоплено 455 дітей дошкільного віку.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

В районі працювала центральна районна лікарня на 105 ліжок, дільнична лікарня (с. Соколів) на 15 ліжок, 5 сільських лікарських амбулаторій, 14 фельдшерсько-акушерські пункти, 21 фельдшерські пункти. При райполіклініці було організовано дільницю загальної практики сімейної медицини.

Культура[ред. | ред. код]

На момент ліквідації в районі діяло 69 закладів культури: районний будинок культури, 4 бібліотеки, школа мистецтв, 18 сільських Будинків культури, 24 сільські клуби, 22 сільські бібліотеки та районна картинна галерея «Пулинські барви».

Пулинська музична школа відкрита в 1969 році. Директором школи був призначений І. Ф. Мамайчук. За час роботи школи повний курс навчання пройшли близько 450 випускників. Близько 20 працюють викладачами в галузі культури, освіти.

Пам'ятки культури, археології[ред. | ред. код]

На території району нараховувалося 67 пам'яток історії та культури місцевого значення, у тому числі 8 пам'яток археології і 2 пам'ятки природи — Тетеревиний тік і Яремів ліс. Діяло в навчальних закладах 7 музеїв різного спрямування. В Очеретянській ЗОШ І-ІІ ступеня імені К. М. Новрузалієва функціонує комплекс музеїв: Великої Вітчизняної війни, історії села, школи, природи та 2 виставкові зали.

Релігія[ред. | ред. код]

На території району діяло 33 релігійні організації, які представляють 6 конфесійних напрямків. Відправляються служби в 32 кам'яних та дерев'яних культових спорудах.

Фізична культура та спорт[ред. | ред. код]

Спортивні об'єкти району налічували: 1 стадіон в смт. Пулини, 23 спортивні майданчики, 20 футбольних полів, 9 спортивних залів, 15 приміщень для занять фізичною культурою, 1 поле зі штучним покриттям.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Зернові[ред. | ред. код]

За 10 місяців 2016 року валове виробництво сільгосппродукції становить 68,3 млн грн, що на 134 % більше відповідного періоду минулого року. Зважаючи на несприятливі погодні умови, урожайність зернових залишилася на рівні минулого року і у середньому по району становить 20,7 ц/га.

Посів озимих зернових культур проведено на площі 3932 га, що становить 90 % до запланованих площ. Господарства району для сортозміни і сортооновлення закупили 90 тонн елітного насіння озимих культур.

Тваринництво[ред. | ред. код]

Тваринництвом в районі займалося 14 сільгосппідприємств району. Поголів'я ВРХ становить 1438 голів, у тому числі — 912 корів, свиней нараховувалося 3050 та 96 тис. поголів'я птиці. За 10 місяців 2016 року вироблено 1552 т молока (на 11 % більше минулого року), м'яса вирощено 1657 т (на 7 % більше від минулого року). Досить непоганими були середньодобові прирости по ВРХ — 502 г та у свиней — 511 г. Удій на фуражну корову становить 2100 кг, що на 297 кг більше, ніж у минулому році[7]

Список сіл району[ред. | ред. код]

Назва Підпорядкування
Андріївка Андріївська сільська рада
Бабичівка Бабичівська сільська рада
Березова Гать Курненська сільська рада
Білка Старомайданська сільська рада
Будище Бабичівська сільська рада
Буряківка Пулинська селищна рада
Великий Луг Великолугівська сільська рада
Веселе Пулинська селищна рада
Веснянка Кошелівська сільська рада
Видумка Бабичівська сільська рада
В'юнки В'юнківська сільська рада
В'язовець Кошелівська сільська рада
Грузливець Стрибізька сільська рада
Гута-Юстинівка Новозаводська сільська рада
Зелена Діброва Теньківська сільська рада
Зелена Поляна Зеленополянська сільська рада
Івановичі Івановицька сільська рада
Калиновий Гай Стрибізька сільська рада
Колодіївка Ялинівська сільська рада
Корчівка Мартинівська сільська рада
Кошелівка Кошелівська сільська рада
Курне Курненська сільська рада
Мартинівка Мартинівська сільська рада
Мирне Зеленополянська сільська рада
Муравня Тетірська сільська рада
Нарцизівка Зеленополянська сільська рада
Неборівка Мартинівська сільська рада
Новий Завод Новозаводська сільська рада
Новини Великолугівська сільська рада
Олізарка В'юнківська сільська рада
Очеретянка Очеретянська сільська рада
Павлівка Павлівська сільська рада
Підлісне Стрибізька сільська рада
Поплавка Ялинівська сільська рада
Пулино-Гута Пулино-Гутська сільська рада
Радецька Болярка Кошелівська сільська рада
Радецьке Будище Кошелівська сільська рада
Рудокопи Андріївська сільська рада
Сколобів Кошелівська сільська рада
Слобідка Стрибізька сільська рада
Соколів Соколівська сільська рада
Стара Олександрівка Ялинівська сільська рада
Стара Рудня Теньківська сільська рада
Старий Майдан Старомайданська сільська рада
Стрибіж Стрибізька сільська рада
Тартачок Новозаводська сільська рада
Теньківка Теньківська сільська рада
Тетірка Тетірська сільська рада
Трудове Новозаводська сільська рада
Ужівка Кошелівська сільська рада
Улашанівка Андріївська сільська рада
Ходорівка Тетірська сільська рада
Цвітянка Курненська сільська рада
Червоносілка Великолугівська сільська рада
Чернявка Пулино-Гутська сільська рада
Чехівці Новозаводська сільська рада
Шереметів Павлівська сільська рада
Юлянівка Ялинівська сільська рада
Ягодинка Пулинська селищна рада
Ялинівка Ялинівська сільська рада
Ясенівка Пулино-Гутська сільська рада
Ясна Поляна Очеретянська сільська рада
Ясногірка Ялинівська сільська рада

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Пулинського району були створені 53 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 66,65 % (проголосували 11 386 із 17 083 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 51,19 % (5 829 виборців); Юлія Тимошенко — 21,74 % (2 475 виборців), Олег Ляшко — 9,97 % (1 135 виборців), Сергій Тігіпко — 6,46 % (735 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,99 %.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Президента України від 5 грудня 2019 року № 456/2019-рп «Про призначення І.Кацімон головою Пулинської районної державної адміністрації Житомирської області».
  2. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
  3. s:ЗЗНРСУСРСР/1935/1/56/Про розформування Мархлєвського і Пулінського районів і про утворення Червоноармійського району Київської області
  4. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006.. http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 31, 539, 540, 617, 620. Процитовано 22 October 2020. 
  5. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 22 October 2020. 
  6. Адміністративно-територіальний устрій Пулинського району на сайті Верховної Ради України
  7. День працівників сільського господарства
  8. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-17. 

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Національні меншини в Україні 1920–1930-ті роки. Істрико-картографічний атлас. Київ, 1996.
  • Нові адміністративні райони УСРР: Статистичний довідник. Х., 1930;
  • Райони УСРР, т. 1: Статистичний довідник. К., 1936;
  • Національні процеси в Україні: історія і сучасність: Документи і матеріали: Довідник, ч. 2. К., 1997;
  • Ченцов В. В. Трагические судьбы: Политические репрессии против немецкого населения Украины в 1920–1930-е годы. М., 1998;(рос.)
  • Немцы в России: Энциклопедия, т. 1. М., 1999.(рос.)
Новоград-Волинський район Ємільчинський район Хорошівський район
Баранівський район Gray compass rose.svg Черняхівський район
Романівський район Житомирський район