Червоноград

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Червоноград
Червоноград герб.png Chervonograd prapor.png
Герб Червонограда Прапор Червонограда
Червоноград
Червоноград на мапі України
Червоноград на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район Червоноградська міська рада
Код КОАТУУ 4611800000
Засноване 1692
Статус міста з 1951 року
Населення ▼67 863 (на 2015 рік)[1]
Агломерація Червоноградська
Площа 21.0 км²
Густота населення 3231.57 осіб/км²
Поштові індекси 80100 — 80109
Телефонний код +380-3249
Координати 50°23′12″ пн. ш. 24°13′44″ сх. д. / 50.38667° пн. ш. 24.22889° сх. д. / 50.38667; 24.22889Координати: 50°23′12″ пн. ш. 24°13′44″ сх. д. / 50.38667° пн. ш. 24.22889° сх. д. / 50.38667; 24.22889
Водойма р. Західний Буг. Солокія
День міста Перша неділя жовтня
Відстань
Найближча залізнична станція Червоноград
До обл./респ. центру
 - залізницею 88 км
 - автошляхами 73 км
Міська влада
Адреса 80100, Львівська обл., м. Червоноград, пр. Шевченка, 19
Веб-сторінка http://www.chervonograd-city.gov.ua
Міський голова Залівський Андрій Іванович

Commons-logo.svg Червоноград у Вікісховищі
Не слід плутати з Червоногородом — давньоукраїнським містом на околицях сучасного села Нирків.

Червоногра́д (до 3 листопада 1951 року — Кристинопіль, Кристинополь) — місто обласного значення у Львівській області. Важливий центр гірничодобувної промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну. Займає 3 місце по населенню у Львівській області. У підпорядкуванні Червоноградської міської ради, крім Червонограда, також перебувають селище міського типу Гірник і місто Соснівка. Розміщене місто в Надбужанській котловині над р. Західним Бугом у північній частині Львівської області.

Географія[ред. • ред. код]

Шахтар

Кристинопіль розташований на Поліській рівнині, в Надбужанській котловині, в місці впадання в Західний Буг його приток — Солокії і Рати, в північній частині Львівської області. Місто Червоноград знаходиться в Західноукраїнської лісостеповій зоні (Мале Полісся).

Площа території — 2 097 га (Червоноград − 1779 га, місто Соснівка — 198 га, смт Гірник — 120 га). Червоноград має зручне географічне розташування і добре розвинену транспортну мережу (автотраса Львів — Ковель — Брест, шосе Белз — Червоноград та Радехів — Червоноград, залізниці Львів — Ковель та Червоноград — Рава-Руська), межує з Польщею. Сучасний Червоноград розділений заплавою Західного Бугу на старе місто (у минулому — Кристинопіль) і нове місто (побудований у зв'язку з розвитком вугільного басейну), які з'єднуються дамбою. Відстань до Львова — 73 км, до Сокаля — 9 км.

Історія[ред. • ред. код]

Палац Потоцьких (Червоноградська філія Львівського музею історії релігії з 1989 р.)
Нічний Червоноград

Заснований 1692 року великим коронним гетьманом Щенсним Казимиром Потоцьким (похований 15 травня 1702 в Кристинополі в костелі бернардинів, який сам фундував в 1695; перевіз сюди з Риму мощі св. Климента). Він назвав місто на честь своєї дружини Кристини Любомирської.

Його син, белзький староста Юзеф (Йосип) Потоцький був похований там само у 1723. Внук його — воєвода руський Франц Салезій Потоцький (1700—1772) побудував палац і заснував (1768) монастир Василіян (барокова церква св. Юра (побудовані у 1771–1776); до 1946 — відпустове місце УГКЦ з чудотворною іконою Матері Божої)[2]. Франц Потоцький тримав в Кристинополі постійний козацький полк (300 чол.).

Казимир Потоцький

В 1760-х роках в кристинопільському палаці Потоцьких побував відомий авантюрист Джакомо Казанова.

Син Франца Салезія Потоцького, Станіслав Щесний Потоцький, після трагедії з Христиною Коморовською, переніс родинну «столицю» Потоцьких з Кристинополя до Тульчина (1774).

У Кристинополі зберігався в XIX ст. «Кристинопольський Апостол» і відома хроніка з 1763–1779, кілька разів перевидана друком.

Після першого поділу Речі Посполитої (1772) Кристинопіль разом з усією Галичиною відійшов до володінь Габсбурґів.

Відомо, що до середини XIX століття місто мало чотирьох власників (господарів).

Після окупацією військами ІІ Речі Посполитої (1919) Кристинополь належав до Польщі.

15 лютого 1951 місто передано СРСР на підставі радянсько-польської міжурядової угоди. Взамін Польща отримала 3 червня 1951 року Устрики Долішні (пол. Ustrzyki Dolne) з районом (пол. Bieszczady).

Основою, на якій почав розвиватися радянський Червоноград, стали розвідані поклади кам'яного вугілля. У 1950 почалося будівництво шахт.

1990 року в Червонограді вперше в УРСР демонтовано пам'ятник Леніну — на кілька місяців раніше, ніж у Львові[3]. Ще в 1988 році тут було створено осередок Товариства рідної мови ім. Тараса Шевченка, а в 1989 — Народного руху України.

Економіка[ред. • ред. код]

З 1951 року місто стало одним із центрів новопосталого Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Питома вага окремих галузей у галузевій структурі промислового виробництва у звітному році відповідно становила:

  • добувна промисловість — 68,9 %
  • легка — 12,8 %
  • харчова — 2,3 %
  • машинобудівна — 2,4 %
  • виробництво та розподіл електроенергії, газу, води — 9,5 %
  • металургія та оброблення металу — 3 %
  • поліграфія — 0,2 %
  • інші — 0,9 %

У Червонограді діє понад 4 тис. суб'єктів господарської діяльності — юридичних та фізичних осіб, в тому числі 350 малих підприємств. У регіоні працює готельний комплекс, 7 АЗС, які відповідають європейським стандартам, СТО з автомийкою. У місті є 8 автостоянок, 275 магазинів, 66 торговельних павільйонів і кіосків, 114 підприємств ресторанного господарства з кількістю клієнтських місць — 5,6 тисячі.

Підприємства міста[ред. • ред. код]

Шахтарі Червонограда

Транспорт і зв'язок[ред. • ред. код]

Залізничний вокзал у Червонограді

Територією Червоноградського регіону проходять дві головні транспортні магістралі — автомобільна дорога Р 15 (Ковель — Жовква) та Т 14 04 (Червоноград — Рава-Руська). У місті налагоджено роботу пасажирського транспорту загального користування.

Також існує так звана «Чеченська дорога» — напрямок Червоноград — Радехів (станом на 2012, раніше Т 1410).[4]

Банківські установи[ред. • ред. код]

  • Червоноградське відділення № 7856 ВАТ «Державний Ощадний банк України»;
  • Відділення № 41 ПАТ «Банк Перший»;
  • Філія комерційного банку «Приватбанк» в м. Червонограді;
  • Червоноградське відділення Львівської обласної дирекції акціонерного пошто-пенсійного банку «Аваль» ;
  • Червоноградське відділення Львівської філії АКБ «Правексбанк»;
  • Червоноградське відділення першої Львівської філії АТ «Кредит Банк (Україна)»;
  • Філія ВАТ КБ «Надра» Львівське РУ Червоноградське відділення № 11;
  • Червоноградське відділення ЛОФ АКБ «Укрсоцбанк»;

Корисні копалини[ред. • ред. код]

Червоноградський гірничо промисловий район розташований на півночі Львівської області в межах південної частини Волинської височини, на півдні в межах улоговини річок Західний Буг і Стир. Кордон між ними проходить по долині річки Солокія. Основні природні ресурси регіону: Забузьке і Межирічанській (розроблені) і Тяглівське та Люблінське (розвідані) родовища кам'яного вугілля. У порівнянні з Донбасом, загальні показники якості вугілля нижче, воно характеризується меншою теплотворностью і більш високою зольністю. Значну частину вугілля використовують Добротвірська ТЕС (Львівська область) і Бурштинська ТЕС (Івано-Франківська область).

Палац Культури. Площа. Памятник Шевченку

Відносна одноманітність осадових порід, що виходять на поверхню, зумовило наявність тільки деяких видів будівельних матеріалів, до яких відносяться карбонатні породи (крейда і мергель), будівельні та бетонні піски, цегляні суглинки і глина, природні кам'яні будівельні матеріали і керамзитова сировина. Мергель як цементна сировина залягає в досить великих кількостях, але на даний момент не розробляється. Основною сировиною цегельного виробництва є четвертинні лесовидні суглинки, які утворюють суцільний покрив на розмитій поверхні крейди. Суглинки розміщені в широкій смузі, перетинає площа басейну з півночі на південь. На площі Червоноградського району родовище суглинків знаходиться біля Сокаля. Поширені торф'яні відкладення в заболочених долинах річки Західний Буг та її приток.

Засоби масової інформації[ред. • ред. код]

Газети[ред. • ред. код]

Освіта[ред. • ред. код]

Монастир Василіянський

У місті є 10 загальноосвітніх закладів і 4 заклади нового типу (ЧНВК «СШ — колегіум» № 3, ЧНВК № 10, ЧНВК № 13, Червоноградська гімназія) та школа-інтернат для дітей сиріт. У них навчається 15 000 учнів. Є також 7 позашкільних закладів, 5 спортивних шкіл. У школі-інтернаті для дітей-сиріт налічується 185 вихованців шкільного віку й 34 дошкільники. У навчально-реабілітаційному центрі створено філії міжрегіональної академії управлінського персоналу (МАУП) та економічного факультету Львівського національного університету.

1971 року в місті відкрили технікум. За тривалий час його назва не раз змінювалася, і тепер це Червоноградський гірничо-економічний коледж. Професійне навчання здійснюють 2 професійно-технічні училища.

Дошкільна освіта забезпечується наявністю 20 дошкільних навчальних закладів, в яких виховується понад 5.0 тис. дітей. Охоплення дітей суспільним дошкільним вихованням становить 50 % загальної кількості дітей відповідного віку. У ДНЗ функціонує 18 груп спеціального призначення, де зміцнюють своє здоров'я 292 дитини з особливими потребами (з вадами зору, мови, опорно-рухового апарату, ранніми проявами туберкульозної інфекції). З пріоритетним спрямуванням навчально-виховного процесу в ДНЗ працює 38 груп художньо-естетичного, математичного, гуманітарного, природничо-економічного профілю.

Культура[ред. • ред. код]

Церква Святого Володимира (колишній костел Св. Духа)
Інтер'єр церкви св. Володимира

Пам'ятки архітектури[ред. • ред. код]

Кристинопольський палац[ред. • ред. код]

Докладніше: Кристинопольський палац

У 1756–1760 (за іншими даними 1756–1762) Франциск Потоцький (внук Фелікса Казимира Потоцького) перебудував Кристинопольський замок, який раніше стояв на цьому місці, у палац французького стилю та заклав палацовий садово-парковий ансамбль. Парк і палац був запроектований П'єром Ріко де Тірреджеллі (П'єр Ріко де Тірргей). Палацом з кінця XVIII ст. володіла Катерина Коссаківська, яка зустрічала тут свого часу австрійського цісаря Йозефа ІІ під час його візиту до Галичини. Після її смерті маєток ще кілька разів змінював господарів. Нині палац залишається в жалюгідному стані.

Зараз у приміщенні — Червоноградська філія Львівського музею історії релігії. У музеї є 4246 одиниць основного і 3152 одиниці науково-допоміжного фондів. Три експонати червоноградського музею внесено до п'ятитомного видання «Історія української культури».

Культурницькі об'єднання[ред. • ред. код]

  • Червоноградське літературне об'єднання ім. В.Бобинського, назване на честь українського поета уродженця Червонограда Василя Бобинського. Голова Є.Кравчук, заступник М.Репецький. Налічує понад три десятки членів — поетів та письменників. Літоб'єднання видає щорічник «Провесень».
  • Червоноградське літературне об'єднання «Третій горизонт», створенне на базі Львівської обласної организації Асоціації українських письменників. Літоб'єднання налічує більше тридцяти учасників. Колективом видається газета «Червоноград літературний» та журнал «Місцевий часопис», а також проводиться щорічний Всеукраїнський літературний конкурс ім. Володимира Дроцика.
  • Червоноградський хор «Просвіта».

Спорт[ред. • ред. код]

  1. Спортивний комбінат — 1, стадіони — 4, спортмайданчики — 39; тенісні корти — 3; футбольні поля — 13; плавальні басейни — 2. Сфера обслуговування Фізкультурно-спортивна інфраструктура міста:
  • колективи фізкультури загальноосвітніх шкіл;
  • спортивні школи;
  • ФСТП «Україна»;
  • громадські організації і федерації по видах спорту;
  • «Шахтар» — український любительський футбольний клуб;
  • «Шахтар» — Червоноградський спідвейний клуб;
  • Червоноградський флорбольний клуб «Eagles»;
  • ГО "СК «Градієнт» — Червоноградський клуб силових видів спорту.

Відомі люди[ред. • ред. код]

Науковці[ред. • ред. код]

Лікарі[ред. • ред. код]

Діячі культури[ред. • ред. код]

Працівники ЗМІ[ред. • ред. код]

  • Богдан Дікальчук
  • Драбик Дмитро Федорович
  • Казаков Сергій
  • Остапишин Петро Пилипович[6]
  • Циганик Влад (блогер)[7]
  • Юлія Шпачинська

Політики[ред. • ред. код]

Духовні особи[ред. • ред. код]

Ігумени місцевого монастиря[ред. • ред. код]

Спортсмени[ред. • ред. код]

Історичні постаті[ред. • ред. код]

Населення[ред. • ред. код]

Кількість мешканців:

  • 1939 — близько 3 тисяч
  • 1959 — 19 тис.
  • 1970 — 44 тис.
  • 1974 — 51 тис.
  • 1981 — 58 тис.
  • 1989 — 72 тис.
  • 2001 — 70,5 тис.
  • 2005 — 69,4 тис.
  • 2013 — 68,3 тис.[11]

Поштові індекси[ред. • ред. код]

Індекс Назва відділення зв'язку Адреса
80100 ЦПЗ № 7 вул. Шептицького 1А
80101 Виробнича дільниця вул. Шептицького, 1А
80102 Відділення № 2
80103 Відділення № 3 просп. Шевченка
80104 Відділення № 4 вул. С. Бандери
80105 Відділення № 5 просп. Шевченка
80106 Відділення № 6 вул. Стуса
80107 Відділення № 7
80108 Відділення № 8
80109 Відділення № 9 вул. Грушевського, 1
80110 Відділення № 10 вул. Івасюка

Галерея[ред. • ред. код]

  • 1Кристинополь.jpg
  • 2Кристинополь.jpg

  • Пам'ятник Степану Бандері

Примітки[ред. • ред. код]

  1. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. ↑ Вас. Чернецкій. Лїтопись монастиря оо. Василіян в Кристинополи // Дѣло, 07.05.1890
  3. ↑ Володимир Семків. Падай, Леніне, падай // Zbruch, 10.08.2015
  4. ↑ Червоноград- Радехів «Чеченська дорога» 4
  5. ↑ Історія римсько-католицької парафії Зіслання Святого Духа в Кристинополі — Червонограді
  6. ↑ Обличчя Львівського телебачення Петро Остапишин // myreport.com.ua]
  7. ↑ Циганик Влад — про інтернет та життя. Циганик Влад — про інтернет та життя (uk-UA). Процитовано 2016-08-03. 
  8. ↑ Видатні люди Червонограда // Офіційний сайт міськради
  9. ↑ Варлаам Компаневич* (1777—1858)
  10. ↑ Krakowski B. Kossakowska Katarzyna z Potockich (1722—1803) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1969. — Tom ХIV/2, zeszyt 61. — S. 259. (пол.)
  11. ↑ Historical demographical data of the urban centers

Посилання[ред. • ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Червоноград
Значок порталу Портал «Галичина»
Райони
Flag of Lviv Oblast.png
Міста
Міста:
Белз · Бібрка · Борислав · Броди · Буськ · Великі Мости · Винники · Глиняни · Городок · Добромиль · Дрогобич · Дубляни · Жидачів · Жовква · Золочів · Кам'янка-Бузька · Комарно · Львів · Миколаїв · Мостиська · Моршин ·Новий Калинів · Новий Розділ · Новояворівськ · Перемишляни · Пустомити · Рава-Руська · Радехів · Рудки · Самбір · Сколе · Сокаль · Соснівка · Старий Самбір · Стебник · Стрий · Судова Вишня · Трускавець · Турка · Угнів · Хирів · Ходорів · Червоноград · Яворів
Смт:
Міста:
Червоноград · Соснівка
Смт:
Белз • Бібрка • Борислав • Броди • Брюховичі • Буськ • Великий Любінь • Великі Мости • Винники • Глиняни • Гніздичів • Городок • Добромиль • Дрогобич • Дубляни • Жидачів • Жовква • Золочів • Івано-Франкове • Кам'янка-Бузька • Комарно • Краковець • Куликів • Львів • Магерів • Меденичі • Миколаїв • Моршин • Мостиська • Немирів • Нижанковичі • Новий Яричів • Олесько • Перемишляни • Підкамінь • Поморяни • Пустомити • Рава-Руська • Розділ • Рудки • Самбір • Сколе • Сокаль • Стара Сіль • Старий Самбір • Стрий • Судова Вишня • Турка • Угнів • Хирів • Ходорів • Червоноград • Шкло • Щирець • Яворів
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Червоноград&oldid=18770702