Червоноград

Червоноград
Герб Червонограда Прапор Червонограда
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Львівська область
Рада	Червоноградська міська рада
Код КОАТУУ	4611800000
Засноване	1692
Статус міста	з 1951 року
Населення	▼ 67 223 (01.01.2017)
- повне	▼ 67 223 (01.01.2017)
Агломерація	Червоноградська
Площа	21.0 км²
Густота населення	3231.57 осіб/км²
Поштові індекси	80100 — 80109
Телефонний код	+380-3249
Координати	50°23′12″ пн. ш. 24°13′44″ сх. д.
Водойма	р. Західний Буг, р. Солокія
День міста	Перша неділя жовтня
Відстань
Найближча залізнична станція	Червоноград
До обл./респ. центру
- залізницею	88 км
- автошляхами	73 км
Міська влада
Адреса	80100, Львівська обл., м. Червоноград, пр. Шевченка, 19
Веб-сторінка	Червоноградська міська рада
Міський голова	Андрій Залівський
Червоноград у Вікісховищі Карта Червоноград Червоноград

Червоногра́д (до 3 листопада 1951 року — Кристинопіль, Кристинополь) — місто обласного значення у Львівській області.

Важливий центр гірничодобувної промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну. Займає третє місце за населенням у Львівській області. У підпорядкуванні Червоноградської міської ради, крім Червонограда, також перебувають селище міського типу Гірник і місто Соснівка. Розміщене місто в Надбужанській котловині над р. Західним Бугом у північній частині Львівської області.

Географія

Шахтар

Кристинопіль розташований на Поліській рівнині, в Надбужанській котловині, в місці впадання в Західний Буг його приток — Солокії і Рати, в північній частині Львівської області. Місто Червоноград знаходиться в Західноукраїнській лісостеповій зоні (Мале Полісся).

Площа території — 2 097 га (Червоноград − 1779 га, місто Соснівка — 198 га, смт Гірник — 120 га). Червоноград має зручне географічне розташування і добре розвинену транспортну мережу (автотраса Львів — Ковель — Брест, шосе Белз — Червоноград та Радехів — Червоноград, залізниці Львів — Ковель та Червоноград — Рава-Руська), межує з Польщею. Сучасний Червоноград розділений заплавою Західного Бугу на старе місто (у минулому — Кристинопіль) і нове місто (побудований у зв'язку з розвитком вугільного басейну), які з'єднуються дамбою. Відстань до Львова — 73 км, до Сокаля — 9 км.

Історія

Палац Потоцьких (Червоноградська філія Львівського музею історії релігії з 1989 р.)

Заснований 1692 року великим коронним гетьманом Феліксом Казимиром Потоцьким (похований 15 травня 1702 в Кристинополі в костелі бернардинів, який сам фундував в 1695; перевіз сюди з Риму мощі св. Климента). Він назвав місто на честь своєї дружини Кристини Любомирської.

Його син, белзький староста Юзеф (Йосип) Потоцький був похований там само у 1723. Внук його — воєвода руський Франц Салезій Потоцький (1700—1772) побудував палац і заснував (1768) монастир Василіян (барокова церква св. Юра (побудовані у 1771–1776); до 1946 — відпустове місце УГКЦ з чудотворною іконою Матері Божої). Франц Потоцький тримав в Кристинополі постійний козацький полк (300 чол.).

Казимир Потоцький

В 1760-х роках в кристинопільському палаці Потоцьких побував Джакомо Казанова.

Син Франца Салезія Потоцького, Станіслав Щесний Потоцький, після трагедії з Христиною Коморовською, переніс родинну «столицю» Потоцьких з Кристинополя до Тульчина (1774).

У Кристинополі зберігався в XIX ст. «Кристинопольський Апостол» і відома хроніка з 1763–1779, кілька разів перевидана друком.

Після першого поділу Речі Посполитої (1772) Кристинопіль разом з усією Галичиною відійшов до володінь Габсбурґів.

Відомо, що до середини XIX століття місто мало чотирьох власників (господарів).

Після окупації військами ІІ Речі Посполитої (1919) містечко Кристинополь належало до Польщі, було центром ґміни Сокальського повіту.

15 лютого 1951 містечко передано СРСР на підставі радянсько-польської міжурядової угоди. Взамін Польща отримала 3 червня 1951 року Устрики Долішні (пол. Ustrzyki Dolne) з районом (пол. Bieszczady).

Основою, на якій почав розвиватися радянський Червоноград, стали розвідані поклади кам'яного вугілля. У 1950 почалося будівництво шахт.

З 30.12.1962 Червоноград (з селищами міського типу Гірник, Жвирка, Соснівка) — місто обласного підпорядкування Львівської області.

1990 року в Червонограді вперше в УРСР демонтовано пам'ятник Леніну — на кілька місяців раніше, ніж у Львові. Ще в 1988 році тут було створено осередок Товариства рідної мови ім. Тараса Шевченка, а в 1989 — Народного руху України.

Демографія

Кількість мешканців:

• 1939 — 3300 (450 українців-грекокатоликів, 130 українців-латинників, 520 поляків, 2200 євреїв).
• 1959 — 19 тис.
• 1970 — 44 тис.
• 1974 — 51 тис.
• 1981 — 58 тис.
• 1989 — 72 тис.
• 2001 — 70,5 тис.
• 2005 — 69,4 тис.
• 2013 — 68,3 тис.

Економіка

З 1951 року місто стало одним із центрів новопосталого Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Питома вага окремих галузей у галузевій структурі промислового виробництва у звітному році відповідно становила:

• добувна промисловість — 68,9 %
• легка — 12,8 %
• харчова — 2,3 %
• машинобудівна — 2,4 %
• виробництво та розподіл електроенергії, газу, води — 9,5 %
• металургія та оброблення металу — 3 %
• поліграфія — 0,2 %
• інші — 0,9 %

У Червонограді діє понад 4 тис. суб'єктів господарської діяльності — юридичних та фізичних осіб, в тому числі 350 малих підприємств. У регіоні працює готельний комплекс, 7 АЗС, які відповідають європейським стандартам, СТО з автомийкою. У місті є 8 автостоянок, 275 магазинів, 66 торговельних павільйонів і кіосків, 114 підприємств ресторанного господарства з кількістю клієнтських місць — 5,6 тисячі.

Підприємства міста

Шахтарі Червонограда

• Шахта «Червоноградська»

• Шахта «Великомостівська»
• Шахта «Межирічанська»
• Шахта «Надія»
• Шахта «Степова»
• Шахта «Лісова»
• Шахта «Відродження»
• Шахта «Зарічна»
• Шахта «Візейська»
• завод залізобетонних виробів ПрАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів»
• завод металевих конструкцій «ЧЗМК»
• деревообробний комбінат ТзОВ «Червоноградський деревообробний комбінат»
• фабрика жіночої білизни ПрАТ «ВАТ КАЛИНА»
• панчішно-шкарпеткова фабрика ТОВ «Дюна-Веста»
• ВАТ «Червоноградське АТП-14628»

Транспорт і зв'язок

Залізничний вокзал у Червонограді

Територією Червоноградського регіону проходять дві головні транспортні магістралі — автомобільна дорога Р 15 (Ковель — Жовква) та Т 14 04 (Червоноград — Рава-Руська). У місті налагоджено роботу пасажирського транспорту загального користування.

Також існує так звана «Чеченська дорога»  — напрямок Червоноград — Радехів (станом на 2012, раніше Т 1410).

Відділення зв'язку

Індекс	Назва відділення зв'язку	Адреса
80100	ЦПЗ № 7	вул. Шептицького 1А
80101	Виробнича дільниця	вул. Шептицького, 1А
80102	Відділення № 2
80103	Відділення № 3	просп. Шевченка
80104	Відділення № 4	вул. С. Бандери
80105	Відділення № 5	просп. Шевченка
80106	Відділення № 6	вул. Стуса
80107	Відділення № 7
80108	Відділення № 8
80109	Відділення № 9	вул. Грушевського, 1
80110	Відділення № 10	вул. Івасюка

Банківські установи

• Червоноградське відділення № 7856 ВАТ «Державний Ощадний банк України»;
• Відділення № 41 ПАТ «Банк Перший»;
• Філія комерційного банку «Приватбанк» в м. Червонограді;
• Червоноградське відділення Львівської обласної дирекції акціонерного пошто-пенсійного банку «Аваль» ;
• Червоноградське відділення Львівської філії АКБ «Правексбанк»;
• Червоноградське відділення першої Львівської філії АТ «Кредит Банк (Україна)»;
• Філія ВАТ КБ «Надра» Львівське РУ Червоноградське відділення № 11;
• Червоноградське відділення ЛОФ АКБ «Укрсоцбанк».

Всього в Червонограді представлені біля 15 банків.

Корисні копалини

Червоноградський гірничо промисловий район розташований на півночі Львівської області в межах південної частини Волинської височини, на півдні в межах улоговини річок Західний Буг і Стир. Кордон між ними проходить по долині річки Солокія. Основні природні ресурси регіону: Забузьке і Межирічанське (розроблені) і Тяглівське та Люблінське (розвідані) родовища кам'яного вугілля. У порівнянні з Донбасом, загальні показники якості вугілля нижчі, воно характеризується меншою теплотворністю і більш високою зольністю. Значну частину вугілля використовують Добротвірська ТЕС (Львівська область) і Бурштинська ТЕС (Івано-Франківська область).

Відносна одноманітність осадових порід, що виходять на поверхню, зумовило наявність тільки деяких видів будівельних матеріалів, до яких відносяться карбонатні породи (крейда і мергель), будівельні та бетонні піски, цегляні суглинки і глина, природні кам'яні будівельні матеріали і керамзитова сировина. Мергель як цементна сировина залягає в досить великих кількостях, але на даний момент не розробляється. Основною сировиною цегельного виробництва є четвертинні лесовидні суглинки, які утворюють суцільний покрив на розмитій поверхні крейди. Суглинки розміщені в широкій смузі, перетинає площа басейну з півночі на південь. На площі Червоноградського району родовище суглинків знаходиться біля Сокаля. Поширені торф'яні відкладення в заболочених долинах річки Західний Буг та її приток.

Освіта

Монастир Василіянський

У місті є 10 загальноосвітніх закладів і 4 заклади нового типу (ЧНВК «СШ — колегіум» № 3, ЧНВК № 10, ЧНВК № 13, Червоноградська гімназія) серед них Червоноградська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 8 з поглибленим вивченням англійської мови та школа-інтернат для дітей-сиріт. У них навчається 15 000 учнів. Є також 7 позашкільних закладів, 5 спортивних шкіл. У школі-інтернаті для дітей-сиріт налічується 185 вихованців шкільного віку й 34 дошкільники. У навчально-реабілітаційному центрі створено філії міжрегіональної академії управлінського персоналу (МАУП) та економічного факультету Львівського національного університету.

1971 року в місті відкрили технікум. За тривалий час його назва не раз змінювалася, і тепер це Червоноградський гірничо-економічний коледж. Професійне навчання здійснюють 2 професійно-технічні училища.

Дошкільна освіта забезпечується наявністю 20 дошкільних навчальних закладів, в яких виховується понад 5.0 тис. дітей. Охоплення дітей суспільним дошкільним вихованням становить 50 % загальної кількості дітей відповідного віку. У ДНЗ функціонує 18 груп спеціального призначення, де зміцнюють своє здоров'я 292 дитини з особливими потребами (з вадами зору, мови, опорно-рухового апарату, ранніми проявами туберкульозної інфекції). З пріоритетним спрямуванням навчально-виховного процесу в ДНЗ працює 38 груп художньо-естетичного, математичного, гуманітарного, природничо-економічного профілю.

Культура

Бібліотеки

До Червоноградської міської централізованої бібліотечної системи входить 11 бібліотек. Центральна бібліотека ЦБС міста Червонограда (м. Червоноград, вулиця Степана Бандери, 11) заснована у 1957, централізована бібліотечна система — у 1977. Загальна кількість бібліотек, філій — 11, у тому числі 4 — для дітей, 1 — для юнацтва.

Пам'ятки архітектури

Церква Святого Володимира (колишній костел Св. Духа)

Інтер'єр церкви св. Володимира

• Колишній бернардинський костел Зіслання св. Духа (1692—1704). Зараз церква Святого Володимира.
• Святоюрський монастир оо. Василіян. Церква і монастир були зведені по проекту архітектора Івана Зельнера. В 1892 в монастирі складав обіти майбутній митрополит А. Шептицький. Монастир славився своєю чудотворною іконою, яку подарував Франціску-Салезію робчинський староста Станіслав Садовський (1765). В 1946 цю ікону вивезли до Варшави. Повернули святиню Україні 7 квітня 1994 року.

Кристинопольський палац

У 1756–1760 (за іншими даними 1756–1762) Франциск Потоцький (внук Фелікса Казимира Потоцького) перебудував Кристинопольський замок, який раніше стояв на цьому місці, у палац французького стилю та заклав палацовий садово-парковий ансамбль. Парк і палац був запроектований П'єром Ріко де Тірреджеллі (П'єр Ріко де Тірргей). Палацом з кінця XVIII ст. володіла Катерина Коссаківська, яка зустрічала тут свого часу австрійського цісаря Йозефа ІІ під час його візиту до Галичини. Після її смерті маєток ще кілька разів змінював господарів. Нині палац залишається в жалюгідному стані.

Зараз у приміщенні — Червоноградська філія Львівського музею історії релігії. У музеї є 4246 одиниць основного і 3152 одиниці науково-допоміжного фондів. Три експонати червоноградського музею внесено до п'ятитомного видання «Історія української культури».

Весною 1992 року у місті — вперше в Україні — було встановлено пам'ятник українському історику та державному діячу Михайлу Грушевському.

Культурницькі об'єднання

• Червоноградське літературне об'єднання ім. В.Бобинського, назване на честь українського поета уродженця Червонограда Василя Бобинського. Голова Є.Кравчук, заступник М.Репецький. Налічує понад три десятки членів — поетів та письменників. Літоб'єднання видає щорічник «Провесень».
• Червоноградське літературне об'єднання «Третій горизонт», створенне на базі Львівської обласної організації Асоціації українських письменників. Літоб'єднання налічує більше тридцяти учасників. Колективом видається газета «Червоноград літературний» та журнал «Місцевий часопис», а також проводиться щорічний Всеукраїнський літературний конкурс імені Володимира Дроцика.
• Червоноградський хор «Просвіта».
• Червоноградський драматичний театр імені Лесі Українки

Засоби масової інформації

• Телевізійний канал «Бужнет»
• Міські новини. Офіційний сайт міської ради
• Телеканал «15»
• Інформаційне Агенство «КРИСТИНОПІЛЬ.INFO»
• Нео Радіо (100,5 FM) — червоноградська недержавна музично-інформаційна радіостанція
• FM-Галичина (103,0 FM — ретрансляція зі Львова)
• Радіо «Новий Двір» (проводове мовлення)

Газети

• Новини Прибужжя
• Вісник
• Гірник,
• Панорама,
• Ринок.

Спорт

У місті:

• Спортивний комбінат — 1,
• стадіони — 4,
• спортмайданчики — 39;
• тенісні корти — 3;
• футбольні поля — 13;
• плавальні басейни — 2.

Сфера обслуговування Фізкультурно-спортивна інфраструктура міста:

• колективи фізкультури загальноосвітніх шкіл;
• спортивні школи;
• ФСТП «Україна»;
• громадські організації і федерації по видах спорту;
• «Шахтар» — український любительський футбольний клуб;
• «Шахтар» — Червоноградський спідвейний клуб;
• Червоноградський флорбольний клуб «Eagles»;
• ГО "СК «Градієнт» — Червоноградський клуб силових видів спорту.

Видатні люди

Науковці

• Зозуля Іван Іванович
• Бойко Анатолій
• Загорський Володимир Степанович
• Гнатович Богдан Віктор — доктор наук, професор хімії Московського університету ім. Ломоносова.
• Іщук Світлана Олексіївна — українська економістка.
• Атаманюк Дмитро — кандидат медичних наук, Французька академія наук
• Вовк Володимир — математик-комп'ютерник, викладач університету в Лондоні
• Коваль Тарас Васильович — правник.

Лікарі

• Грицюк Анатолій Михайлович — хірург президентської лікарні в Москві
• Федак Володимир Іванович — лікар-нейрохірург, Німеччина

Діячі культури

• Альфред Абердам — французький художник, що народився у Кристинополі
• Бобинський Василь Петрович
• Закус Ігор Миронович — джазмен
• Мука Ярослав — драматичний актор
• MamaRika (Анастасія Кочетова) — естрадна співачка
• Созанський Олег Олегович
• Тарас Городецький
• Кеба Мирослав Євгенович — член Міжнародної організації бальних танців, заслужений діяч України.
• Наталія Васько
• Юлія Бурко
• Яна Шпачинська — співачка, поетеса, композиторка, виконавиця власної музики, лауреатка конкурсів авторської пісні
• Марія Мохналь — поетеса, член Спілки письменників України
• Івашків Сергій Володимирович — гончар, член Спілки народних майстрів України.

Працівники ЗМІ

• Богдан Дікальчук
• Драбик Дмитро Федорович
• Казаков Сергій
• Остапишин Петро Пилипович
• Циганик Влад (блогер)
• Юлія Шпачинська
• Андрій Борис

Політики

• Петро Олійник
• Жеребецький Євген Петрович
• Андрій Парубій
• Володимир В'язівський
• Ігор Пилипчук
• Михайло Нискогуз — депутат Львівської обласної ради
• Ляшук Ігор Іванович
• Кріль Ігор Іванович
• Францішко Олександр Олександрович — працівник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Духовні особи

• Йосафата Гордашевська
• Володимир Ортинський — священник
• Віталій Градюк — протоігумен Галицької провінції ЧСВВ, в'язень радянських таборів.
• Чорненко Андрій Володимирович — cвященик, професор теології, Рим.
• Коцур Тарас Михайлович

Ігумени місцевого монастиря

• о. Варлаам Компаневич ЧСВВ 
• о. Ткачук Діонисій Дмитро

Спортсмени

• Пащук Аліна Олегівна
• Троць Дмитро Петрович — майстер спорту з легкої атлетики міжнародного класу
• Марко Ігор Іванович — український мотогонщик, брав участь у змаганнях із спідвею.
• Морозюк Микола Миколайович
• Синишин Наталія Ігорівна

Історичні постаті

• Левкович Василь Михайлович (Вороний)
• Іван Климів (Легенда)
• Катажина Коссаковська з Потоцьких — померла у місті 21 березня 1803

Військовики

• Атаманчук Андрій Вікторович (1979—2014) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України.
• Бірюков Олександр Степанович (1971—2016) — старший сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України.
• Заєць Михайло Михайлович (1975—2015) — сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України.

Див. також

• Список вулиць Червонограда

Галерея

Меморіал, присвячений містянам-жертвам Голокосту (Холон, Ізраїль)

• 
• 
• 

  Пам'ятник Степану Бандері

Джерела та література

• Данилюк Ю. З. Червоноград // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 493. — ISBN 978-966-00-1359-9.

Посилання

• Кристинопіль-Червоноград. Історія і краєзнавство
• Офіційний сайт міської ради
• Інформаційне Агентство «КРИСТИНОПІЛЬ.INFO»
• Krystynopol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883 . — T. IV : Kęs — Kutno. (пол.)

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
• Місто Червоноград // Облікова картка на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
• Замки та храми України. Червоноград
• Римсько-Католицька Церква Зіслання Святого Духа в Червонограді
• Червоноград: колиска магнатів Потоцьких
• Кристинопіль-Червоноград
• Історична довідка
• Місто над Бугом
• Червоноградський філіал Львівського музею історії релігії (Палац Потоцьких)
• Місце зустрічі ділових людей Червонограда
• Іван Родічкін, Ольга Родічкіна. Старовинні маєтки України, 2009, К.: Мистецтво, с.384: Маєток Потоцьких — Кристинопільський Версаль
• «Живи подорожуючи. Червоноград» — історія та фото