Заводське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заводське
Zavodske gerb.png Zavodske prapor.png
Герб Заводського Прапор Заводського
Chmr.jpg
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Полтавська область
Район Лохвицький район
Рада Заводська міська рада
Код КОАТУУ 5322610600
Засноване 1928
Населення 8316 (01.01.2017)[1]
Площа 12,93 км²
Поштові індекси 37240
Телефонний код +380-5356
Координати 50°24′07″ пн. ш. 33°22′36″ сх. д. / 50.40194° пн. ш. 33.37667° сх. д. / 50.40194; 33.37667Координати: 50°24′07″ пн. ш. 33°22′36″ сх. д. / 50.40194° пн. ш. 33.37667° сх. д. / 50.40194; 33.37667
День міста третя неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Сула
До обл./респ. центру
 - залізницею 177 км
 - автошляхами 160 км
Міська влада
Адреса м. Заводське, вул. Полтавська, 4/16
Веб-сторінка http://zv.gov.ua/
Міський голова Сидоренко Віталій Володимирович

Commons-logo.svg Заводське у Вікісховищі

Карта
Заводське. Карта розташування: Україна
Заводське
Заводське
Заводське. Карта розташування: Полтавська область
Заводське
Заводське
Заводське. Карта розташування: Лохвицький район
Заводське
Заводське
Заводська міська рада.png

Заводське́ (до 1961 року — Сталінка, у 19612016 — Червонозаводське) —наймолодше місто районного значення в Лохвицькому районі Полтавської області. Орган місцевого самоврядування — Заводська міська рада. Площа міста — 1293,30 га. До складу міста також входить село Вишневе та село Брисі.

Географія[ред. | ред. код]

Місто Заводське розташоване на півночі Полтавської області в межиріччі річок Сули та Артополоту в лісостеповій зоні України на відстані 12 км від міста Лохвиці та 160 км від міста Полтави. Через місто проходить залізнична лінія Бахмач-Кременчук Південної залізниці зі станцією Сула. (до 1962 року ст. Сталінська цукроварня). Площа міста — 1259 га, населення 8670 чоловік. Клімат помірно континентальний.

Історія[ред. | ред. код]

Місто засноване в 1928 році як селище Сталінка у зв'язку з будівництвом цукрового заводу. 7 листопада 1928 року відбулася урочиста закладка заводу, а вже 3 жовтня 1929 року розпочався перший виробничий сезон. Скорочення строку будівництва заводу дало державі економію чотирьох мільйонів карбованців (у цінах 1929 року). У 1931 році в місті засновується механічний технікум, при цукровому заводі створюється МТС, Збудовано міську лікарню із стаціонаром, поліклінікою та реабілітаційним відділенням.

Селище Сталінка у 1961 році перейменоване на селище Червонозаводське. В 1977 році Червонозаводське отримує статус місто. В 2015 році в світлі реформ, пов'язаних з російсько-українською війною, на виконання Закону про декомунізацю назва міста підлягала зміні на розсуд органів місцевого самоврядування. Міська влада за термін, наданий для самостійної зміни назви, не знайшла власного рішення, тож 4 лютого 2016 року постанова ВР перейменувала Червонозаводське на Заводське.

Складовою частиною сучасного Заводського є також колишнє село Брисі. З 1760 року це село, ставши центром Третьої Лохвицької сотні, набуло статусу сотенного містечка під назвою Янишпіль (з відповідною назвою сотні — Янишпільська). 1782 року, після ліквідації козацької адміністрації на Лівобережжі, Брисі знову офіційно стало селом (під попередньою назвою).

Промисловість[ред. | ред. код]

У місті розвинена харчова промисловість: цукровий (ТзОВ «РАЙЗ-Цукор») і спиртовий комбінати (найпотужніші в Україні). Функціонують: приладобудівний завод (нині — ПАТ "Склоприлад"), комбікормовий, хлібозавод, ТОВ «Агросервіс» та елеватор Укрлендфармінг (найпотужніший в Європі за проектною потужністю 600 тис. т. На 2017 р. — потужність елеватору 446 тис. т., друге місто в Україні після Степанівського елеватору в Сумській області[2]).

У 1934 році споруджується спиртзавод, який працює на переробці меляси цукрового заводу, завод ціанистих сполук, одночасно споруджується житлова зона, клуб та інші об'єкти соціально-побутового призначення. У 1936 році споруджується хлібоприймальний пункт та пункт відгодівлі великої рогатої худоби.
У 1960 році стає до ладу Лохвицький приладобудівний завод, нині ПАТ "Склоприлад"[3], що виробляє лабораторний посуд, термометри різних типів та інші прилади.
У 1972 році будується Лохвицьке міжгосподарське підприємство по виробництву яловичини (нині не працює). У 1978 році вступив до ладу завод сухих кормових дріжджів, нині ТОВ «Агросервіс» (випускає реагенти для нафтогазових бурових свердловин, але працює не регулярно). У 1975 році будується міжгосподарський комбікормовий завод.
У 1980 році першу продукцію дає хлібозавод.
У місті розташовані: приймальне відділення ПАТ «Гадячсир» (не працює), автоколона «Укрлендфармінг» («Європатранс»), промислові склади Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед Юкрейн та елеватор ТОВ «Амарант».

Відомі люди[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Будинок земської школи (Брисі), яку збудували за проектом українського архітектора Опанаса Сластіона
  • У центрі міста встановлений пам'ятник робітнику.
  • Пам'ятник Шевченку Т. Г.
  • Пам'ятник вшанування загиблих героїв України.
  • Пам'ятник невідомому солдату
    Пам'ятне погруддя Тараса Григоровича Шевченка, встановлене на постаменті в центрі міста Заводське

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. ТОП-10 самых мощных линейных элеваторов Украины (Українською). Пропозиція. 10.04.2017. Процитовано 27.07.2018. 
  3. Історія створення заводу ПАТ «Склоприлад»

Посилання[ред. | ред. код]