Червоноклоп червоний
| Червоноклоп червоний | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Імаго червоноклопа червоного
 Парування клопів-москалів
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Pyrrhocoris apterus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Червоноклоп червоний, моска́лик, клоп-москаль, клоп-солдатик[1][2], козачок[3], червоноклоп безкрилий[4][5] (Pyrrhocoris apterus) — комаха родини червоноклопів (Pyrrhocoridae).
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Це напівтвердокрилі чорного кольору, передньоспинка і надкрила з червоним малюнком, спина сплюснута. Загальна довжина тіла від 9 до 11,5 мм. Задні крила зазвичай відсутні, але трапляються і винятки.
У німфи переважно червоного кольору черевце, уздовж спини можуть бути невеликі чорні плями. У крилатих особин крильця повністю забарвлені в чорний колір.
Живе колоніями на землі, біля підніжжя стовбурів дерев, смокче рослинні соки, їжею також слугують дрібні комахи й насіння рослин, наприклад липи, мальви, гібіскуса. У колоніях буває канібалізм. Часто спостерігаються утворені ними скупчення, особливо незрілими формами, від декількох десятків до близько сотні особин.
Репродукція[ред. | ред. код]
Шлюбний період у квітні — травні. Комах можна побачити в тандемі, утвореному при паруванні, яке може тривати від дванадцяти годин до семи днів. Тривалий період злягання, ймовірно, використовується чоловічими особинами для охорони еякуляту через високу конкуренцію з іншими чоловічими особинами.[6]
Розповсюдження по світу[ред. | ред. код]
Зустрічаються на всій території Північної Палеарктики від атлантичного узбережжя Європи до північного заходу Китаю, також у Північній Африці, є однією з найперших комах, що з'являються навесні. Крім того, були зареєстровані в Північній (США) та Центральній Америці та Індії.[7] Нещодавно було зафіксовано розширення ареалу на північ в материковій Великій Британії.[8]
Господарського значення не має. Завдає шкоду винограду, висмоктуючи сік плодів, та іншим сільськогосподарським культурам.
Етимологія назви[ред. | ред. код]
Назви «москаль», «солдатик» клопи отримали через те, що надкрила з червоним малюнком схожі на яскраві червоні каптани московських стрільців[2]. Цю назву зафіксував Іван Верхратський (1864)[9], від нього її у свій чотиритомний словник узяв Борис Грінченко (1908)[1].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Москалик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ а б ЕСУМ, 1989, с. 519.
- ↑ КОЗАЧОК – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
4. (Pyrrhocoris apterus). Комаха ряду напівтвердокрилих, зверху яскраво-червона з плямистим чорним малюнком, а знизу — чорна. ... Червоні козачки так ворушаться по землі (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 541).
- ↑ О. П. Зінченко, К. Б. Сухомлін. Клопи (ряд Hemiptera). Методичні рекомендації для студентів з навчальної комплексної (зоолого-ботанічної) практики. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк. 2016. — с. 12
- ↑ Природа острова Хортиця. Колективна монографія / Охріменко С. Г., Шелегеда О. Р., Козодавов С. В., Бусел В. А., Петроченко В. І., Жаков О. В., Муленко М. А., Карпенко Г. О., Василенко С. В., Головаха Р. В. — Запоріжжя: Національний заповідник «Хортиця», 2016. — Вип. 2. — С. 110
- ↑ Schöfl, Gerhard; Michael Taborsky (19 лютого 2004). Prolonged tandem formation in firebugs (Pyrrhocoris apterus) serves mate-guarding. Behavioral Ecology and Sociobiology. Springer Berlin / Heidelberg. 52 (5): 426—433. doi:10.1007/s00265-002-0524-9. ISSN (Print) 1432-0762 (Online) 0340-5443 (Print) 1432-0762 (Online).
{{cite journal}}: Перевірте значення|issn=(довідка)[недоступне посилання] - ↑ Socha, Radomir (1993). Pyrrhocoris apterus (Heteroptera)–an experimental model species: a review. European Journal of Entomology. 90: 241—286. ISSN 1210-5759.
- ↑ Marren, Peter (2010). Bugs Britannica. Chatto & Windus. ISBN 0-7011-8180-X.
- ↑ Верхратський І. Г., 1864, с. 7.
- ↑ ЕСУМ, 1989, с. 359.
Література[ред. | ред. код]
- Верхратський Ив. Початки до уложення номенклятури и терминологии природописноі народнеі. — Львов, 1864.
- Словарь української мови / Упорядкував з додатком власного матеріалу Борис Грінченко. — К. : Кіевская старина, 1908. — Т. 2.
- Москалик // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- Воловник С. В. Наши знакомые незнакомцы. 2-е изд, доп. — Днепропетровск: Промінь, 1990, с. 120—123. — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/voseve83.htm [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Березович Е. Л. О явлении лексической ксеномотивации [Архівовано 30 серпня 2011 у Wayback Machine.] // Вопросы языкознания. — 2006. — № 6. — С. 3-18. (рос.)
- Мошкоклещи атакуют Челябинск) [Архівовано 19 червня 2008 у Wayback Machine.] // Красная книга Южного Урала. — REDBOOK.RU, 10.04.2008 (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||