Саїманга червонощока
| Саїманга червонощока | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Червонощока саїманга (самець)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Chalcoparia singalensis (Gmelin, 1788) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Anthreptes singalensis (Gmelin, 1788) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Саїманга червонощока[2] (Chalcoparia singalensis) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в Південно-Східній Африці. Єдиний представник монотипового роду Червонощока саїманга (Chalcoparia). Виділяють низку підвидів.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 10-11 см, вага 8-9 г. У самців тім'я і верхня частина тіла зелені, блискучо-металеві. Горло червоне або оранжеве, груди оранжеві, нижня частина тіла жовта. На щоках червоні плями. Крила чорні, хвіст сірий. У молодих птахів нижня частина тіла повністю жовта.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють одинадцять підвидів:[3]
- C. s. assamensis Kloss, 1930 — від східних Гімалаїв і Бангладеш до центрального Китаю, північної М'янми і північного Таїланду;
- C. s. koratensis Kloss, 1918 — схід Таїланду та Індокитай;
- C. s. internota (Deignan, 1955) — південь М'янми і Таїланду (північ Малайського півострова);
- C. s. interposita Robinson & Kloss, 1921 — центр Малайського півострова (перешийок Кра);
- C. s. singalensis (Gmelin, JF, 1789) — південь Малайського півострова;
- C. s. sumatrana Kloss, 1921 — Суматра, острови Лінґґа[de] і Белітунг;
- C. s. panopsia Oberholser, 1912 — острови на захід від Суматри;
- C. s. pallida Chasen, 1935 — острови Натуна[en];
- C. s. borneana Kloss, 1921 — Калімантан;
- C. s. bantenensis (Hoogerwerf, 1967) — західна Ява;
- C. s. phoenicotis (Temminck, 1822) — центральна і східна Ява.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Червонощокі саїманги поширені від Непалу до Яви і Калімантану. Живуть в рівнинних і гірських вологих тропічних лісах, мангрових і чагарникових заростях, в садах і на плантаціях.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Chalcoparia singalensis.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 жовтня 2021.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |