Чердинцева Тетяна Ігорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чердинцева Тетяна Ігорівна
Дата народження 16 червня 1989(1989-06-16) (34 роки)
Місце народження Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Громадянство  Білорусь
Alma mater Білоруська державна академія мистецтв
Професія акторка
Заклад Білоруський республіканський театр юного глядачаd
IMDb ID 6350278
cherdyntseva.ru
CMNS: Чердинцева Тетяна Ігорівна у Вікісховищі

Тетяна Ігорівна Чердинцева (біл. Таццяна Ігараўна Чардынцава; нар. 16 червня 1989, Мінськ) — білоруська/російська актриса театру і кіно.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в музичній сім'ї, батько — Чердинцев Ігор Валерійович, відомий білоруський піаніст, викладач Білоруського державного університету культури й мистецтв, мати — Глібова Олена Анатоліївна, артистка Білоруського державного камерного хору Республіки Білорусь. Займалася в дитячій студії при Білоруському національному Великому театрі. У 13 років зіграла свою першу головну роль Венді в мюзиклі «Пітер Пен». Після 9-го класу вступила на акторський факультет Мінського коледжу мистецтв, закінчила Білоруську академію мистецтв. Брала участь в спектаклях білоруських театрів. У 2008 році стала лауреатом білоруського фестивалю «Березинська рампа» за краще виконання жіночої ролі в дипломному спектаклі «Навіжена» по Карло Гольдоні. З 2009 року грає в трупі Білоруського театру юного глядача. Пізніше служила в Білоруському камерному драматичному театрі та в «Театральному ковчезі». У 2013 році відзначена премією Ербільского міжнародного театрального фестивалю в Ірак е (спектакль «Більше ніж дощ»)[1].

З 2015 року на телебаченні — ведуча білоруської щовечірньою дитячої програми «Калиханка» на білоруському телебаченні.

З 2016 року живе в Москві. Чоловік — звукорежисер Олександр Чубінець.

Творчість[ред. | ред. код]

Перша роль у кіно — медсестра у фільмі «Врятувати або знищити», далі йшли епізодичні ролі в фільмах «В очікуванні кохання» і «Щастя є». Перша головна роль — в короткометражці «Штрихи осені», що отримала Гран-прі V Мінського фестивалю студентського кіно і відео. Знялася більш ніж у 80 фільмах і серіалах українських, білоруських і російських, кіностудій.

Особливу популярність здобула після містичної мелодрами-серіалу «Учениця Мессінга», де зіграла головну роль Ольги, — весь її життєвий і творчий шлях від дівчинки-підлітка до відомої артистки. Режисер Володимир Нахабцев довго вибирав актрису на роль героїні, — потрібна була дівчина «радянського типу», і знайшов її в Мінську, — «там ще залишилися ті самі, радянські дівчата, з особливим, ще не втраченим мінчанками внутрішнім світлом»[2][3][4][5][6].

Номінант на премію Золотий орел — 2021 (краща жіноча роль на телебаченні).

«Мій головний принцип — старанність. Я дуже багато вкладаю у свою роботу сил, напружень і часу, тому ціную все, що зі мною відбувається, ціную кожну роль, нехай і не завжди головну. Кожен момент на екрані для мене має велике значення. Це не тільки реалізація мрії, але ще духовний і професійний ріст. А все разом дає хороший досвід. Тому всім початківцям рекомендую прочитати класиків: Чехова, Станіславського, Мейєрхольда... Взагалі потрібно читати якомога більше художньої літератури. Обов’язково цікавитися і знати історію, спілкуватися з різними цікавими людьми, любити свою справу, вміти відчувати та слухати своє серце... Це важливо в професії. І не потрібно боятися дрібних невдач. Якщо ти дійсно правильно прагнеш до мети, обов’язково її досягнеш».

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 2021 Гаряча точка-2
  • 2020 Прозріння
  • 2020 Нещасний випадок
  • 2020 Швидка допомога-3
  • 2020 Нічия земля
  • 2020 Миленький ти мій
  • 2020 Кришталева пастка
  • 2020 Без любові
  • 2020 Агєєв
  • 2020 Пробудження любові
  • 2019 Чужа
  • 2019 Тест на вагітність-2
  • 2019 Зовсім чужі
  • 2018 СеняФедя
  • 2018 Доля обміну не підлягає
  • 2018 Нерозкритий талант-2
  • 2018 Нерозкритий талант-3
  • 2018 Неможлива жінка
  • 2018 Московська хорт-2
  • 2018 Будинок з чорними котами
  • 2018 Берізка
  • 2017 Учениця Мессінга
  • 2017 Пес Рудий
  • 2017 Золотце
  • 2017 Подвійна суцільна-2
  • 2017 Арена для вбивства
  • 2016 Сліди на воді
  • 2016 Нерозкритий талант
  • 2016 Мій чужий дитина
  • 2016 Куба
  • 2016 Вийти заміж за всяку ціну
  • 2016 Усі літа любові
  • 2015 Чорна павутина
  • 2015 Фамільні цінності
  • 2015 Тонкий лід
  • 2015 Погоня за минулим
  • 2015 Печиво з передбаченням
  • 2015 Непідкупний
  • 2015 На далекій заставі
  • 2015 Любов, якої не було
  • 2015 Червона королева
  • 2015 Код Каїна
  • 2015 Капкан для зірки
  • 2015 Ссузір'ї Стрільця
  • 2015 Повернення Мухтара-10
  • 2015 Кращий друг мешканців
  • 2014 Щасливий шанс
  • 2014 Сліпий розрахунок
  • 2014 З Восьмим березня, чоловіки!
  • 2014 Прошу повірити мені на слово
  • 2014 Неймовірні пригоди Арбузика і Бебешко
  • 2014 Мій близький ворог
  • 2014 Добре ім'я
  • 2014 Лікарка
  • 2014 Попри все
  • 2014 Син батька народів
  • 2013 Старша сестра
  • 2013 Врятувати або знищити
  • 2013 З коханими не розлучаються
  • 2013 Сліди апостолів
  • 2013 Слідчий Протасов (фільм четвертий «Скарабей»)
  • 2013 Встановити особу
  • 2013 Зворотний відлік
  • 2013 Процес
  • 2013 Причал Любові і Надії
  • 2013 Перше кохання
  • 2013 Парфюмерша
  • 2013 Навмисно не придумаєш
  • 2013 Летючі за вітром листя
  • 2013 Міські шпигуни
  • 2013 Всі скарби світу
  • 2013 Вагоме почуття
  • 2013 Вангелія (телесеріал)
  • 2013 Букет
  • 2013 Ой, ма-моч-ки!
  • 2012 Білі вовки
  • 2012 Я його зліпила
  • 2012 Смерть шпигунам. Ударна хвиля
  • 2012 Серце не камінь
  • 2012 Смугасте щастя
  • 2012 Полювання на гауляйтера
  • 2012 Зворотний бік Місяця
  • 2012 Мати і мачуха
  • 2012 Ляльки
  • 2012 Золоті ножиці
  • 2012 Знахарка
  • 2011 Штрихи осені
  • 2011 Стежка вздовж ріки
  • 2011 Щастя є
  • 2011 Сімейний детектив
  • 2011 Покупець
  • 2011 Навігатор
  • 2011 Жила-була Любов

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шпилевський М. (2013). Спектакль «Більше ніж дощ». Мінська школа кіномистецтва.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. Євгена Заболотских. (28 січня 2010). Актриса Тетяна Чердинцева: Чоловіка знайшла, коли стала «ученицею Мессінга. Союзне віче. Архів оригіналу за 12 січня 2021.
  3. Ілля Легостаев. (2020 = 01-30). Героїня серіалу про ученицю Мессінга Тетяна Чердинцева розповіла про містичні зйомки. Московський комсомолець. Архів оригіналу за 12 січня 2021.
  4. Ольга Семенова. (23 лютого 2020). Тетяна Чердинцева. МІНСК-НОВИНИ. Архів оригіналу за 12 січня 2021.
  5. Лоліта Пурцеладзе. (23 січня 2020). Тетяна Чердинцева: на зйомках «Учениці Мессінга» доводилося боротися з собою. Собеседник. Архів оригіналу за 12 січня 2021.
  6. Тетяна Чердинцева. СТВ. 20 вересня 2019. Архів оригіналу за 12 січня 2021.