Черевички (опера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Опера
Черевички (опера)
Черевички
OlegVideman cherevichki1.JPG
Композитор Чайковський Петро Ілліч
Автор(и)
лібрето
Полонський Яків Петрович
Мова лібрето російська мова
Джерело сюжету Ніч перед Різдвом
Обкладинка першого видання опери

«Черевички» (рос. "Черевички") — коміко-фантастична опера П. І. Чайковського в 4-х діях 8 картинах. Лібрето Я. П. Полонського за повістю М. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом».

У першій редакції 1874 року опера мала назву «Коваль Вакула» (рос. "Кузнец Вакула"), розгорталася у 3-х діях. Опера 18 разів ставилася у Москві, проте 1885 року автор створив нову редакцію, дещо спростивши деякі елементи музичного полотна, а також додавши арії Вакули «Слышит ли девица», пісеньку «Шкільного вчителя» і куплети Світлішого.

В другій, остаточній редакції, в якій опера отримала сучасну назву, вона була вперше поставлена у Большому театрі 19 січня 1887 року під керівництвом автора.

Написана на гоголівський сюжет, ця опера стала одним із багатьох творів П. І. Чайковського, в якому автор звертається до України, її мальовничої природи, пісенності, традицій, говору, звичаїв українського народу. Автор використав різнобарвну палітру жанрів української народної музики, від танцювальних (наприклад гопак у сцені Біса і Солохи) до епічних (наприклад дума в основі арії Вакули «Слышит ли девица сердце твое…»).

Сюжет[ред.ред. код]

Дія опери розгортається у Диканьці та Петербурзі кінця XVIII століття.

І дія[ред.ред. код]

1 картина: Зимова Диканька в місячну ніч. Відьма Солоха охоче приймає залицяння Біса, з яким вони домовляються політати на помелі. Біс жадає помститися Вакулі, синові Солохи, за те, що той його намалював так, що «Іноді чорти регочуть здуру». От він і вирішив нагнати буру й тим самим затримати в будинку Чуба, батька Оксани, дівчину, до якої Вакула небайдужий, щоб молоді не могли побути на самоті. «Гей ви, вітри буйні, — заклинає Біс… З ланцюга морозної сорвитеся, по степу до моря неситеся!» Він мчиться за Солохою, що осідлала помело, і краде місяць на небі. Однак ніяка імла не може зупинити Чуба і його кума Панаса, що задумали відвідати Дяка й скуштувати його знатну варенуху.

2 картина: Оксана милується своїм відображенням у дзеркальце. На всі гарячі визнання Вакули, що прийшов, примхлива красуня відповідає глузуваннями. Вакула через непорозуміння виганяє Чуба, що збився з дороги, із власної хати, після чого Оксана і його жене геть, хоча їй і жаль його, «і розбирає сміх».

ІІ дія[ред.ред. код]

1 картина: У хаті Солохи коло неї упадає Біс, вони танцюють гопака під музику бісенят, що вилізли із щілин у вигляді цвіркунів і тарганів. Танець переривається стукотом у двері. Входить Голова, і Біс змушений сховатися в мішок з-під вугілля. Потім та ж ситуація повторюється з Дяком, Чубом. останнім входить Вакула. Не зауважуючи надмірної ваги мішків з випадковими гостями, він звалює їх на плечі й несе в кузню.

2 картина: Колядування молоді в різдвяну ніч. Оксана при всіх повідомляє Вакулі, що піде за нього заміж лише в тому випадку, якщо він дістане їй такі черевички, які носить сама імператриця. Вакула не в силах більше терпіти уколи улюбленої й вирішує утопитися. Він несе із собою маленький мішок, у якому причаївся Біс. Молодики відкривають мішки, які залишилися, і з подивом та реготом виявляють у них Голову, Чуба й Дяка.

ІІІ дія[ред.ред. код]

1 картина: Глухе місце біля ріки. Русалки під льодом скаржаться на холод. Вакула у важкому роздумі. Зненацька із принесеного їм мішка вискакує чорт і вимагає, щоб парубок віддав йому душу за Оксану. Але Вакула, приловчившись, осідлав чорта й зажадав везти його в Петербург до цариці за черевичками.

2 картина: Приймальня в палаці. Вакула приєднується до запорожців, які в цей день повинні стати перед царицею.

3 картина: У палацовій залі звучить урочистий полонез. Ясновельможний повідомляє про перемогу російських військ. Вакула, користаючись із нагоди, випрошує собі царицині черевички. Після російського танцю й гопака гості віддаляються дивитися придворну комедію. Вакула ж верхи на чорті вирушає додому.

IV дія[ред.ред. код]

Ранок Різдва. Благовіст. Солоха з Оксаною оплакують зниклого Вакулу. Раптом з'являється Вакула, і, підтримуваний молоддю, просить у Чуба руки дочки й цього разу дістає згоду. Оксана готова вже прийняти його і без привезених черевичок. Усі славлять нареченого й наречену.

Посилання[ред.ред. код]