Черенков Павло Олексійович

Павло Олексійович Черенков
рос. Павел Алексеевич Черенков
Народився	28 липня 1904(1904-07-28)[…]  село Нова Чигла, Бобровський повіт, Воронезька губернія, Російська імперія (Нині Таловський район Воронезької області)
Помер	6 січня 1990(1990-01-06)[…] (85 років)  Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	фізик-ядерник, винахідник, фізик
Alma mater	Воронезький державний університет
Галузь	фізика
Заклад	Фізичний інститут ім. П. М. Лебедєва РАН Московський енергетичний інститут Московський інженерно-фізичний інститут
Вчене звання	професор, академік АН СРСР (1970)
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук (1940)
Науковий керівник	Вавилов Сергій Іванович
Вчителі	Вавилов Сергій Іванович
Членство	Російська академія наук (24 листопада 1970) Російська академія наук Національна академія наук США
Партія	КПРС
Відомий завдяки:	співавтор відкриття ефекту Вавилова — Черенкова
У шлюбі з	Maria Putintsevad
Нагороди	Нобелівська премія з фізики (1958)
Черенков Павло Олексійович у Вікісховищі

Павло Олексійович Черенков (15 (28) липня 1904(19040728), село Нова Чигла Бобровського повіту Воронезької губернії — 6 січня 1990, Москва) — радянський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (спільно з Ігорем Таммом і Іллею Франком, 1958), дворазовий лауреат Сталінської премії.

Жертва сталінського терору (батько убитий сталіністами).

Біографія

Батьки Павла Олексійовича — Олексій Єгорович і Марія Черенкова були селянами, село Нова Чигла, населений пункт розташований у межах українського історичного регіону Східна Слобожанщина.

У 1928 році Черенков закінчив Фізико-математичний факультет Воронезького університету (ВДУ).

Після закінчення університету Черенков був спрямований викладати в школу в місто Козлов, теперішній Мічурінськ. Два роки по тому в те ж місто отримала направлення Марія Олексіївна Путінцева, дочка Олексія Михайловича Путінцева — воронезького літературознавця-краєзнавця, професора ВДУ, засновника дому-музею І. С. Нікітіна. Вона теж закінчила ВДУ, відділення російської мови і літератури педфаку.

У 1930 році Черенков одружився з Марією Путінцевою. У 1932 році в них народився син Олексій, у 1936-му — дочка Олена.

У листопаді 1930 року у Воронежі заарештували у справі краєзнавців Олексія Михайловича Путінцева. Наприкінці того ж року був «розкуркулений» у Новій Чиглі батько Павла Олексійовича — Олексій Єгорович Черенков.

У 1931 році Олексія Єгоровича засудили і відправили в заслання. Його звинуватили в приналежності до партії есерів і в участі в «куркульській» сходці 1930 року.

У 1937 році батька вченого знову заарештували, у 1938-му засудили та вбили «за контрреволюційну агітацію».

У 1930 році Черенков вступив до аспірантури Інституту фізики й математики в Ленінграді.

У 1935 році захистив кандидатську дисертацію, а в 1940-му — докторську.

З 1932 року працював під керівництвом Сергія Вавілова.

З 1935 року — співробітник Фізичного інституту ім. П. М. Лебедєва в Москві (ФІАН), з 1948 року — професор Московського енергетичного інституту, з 1951 року — професор Московського інженерно-фізичного інституту.

Член КПРС з 1946 року. Член-кореспондент АН СРСР (1964). Дійсний член АН СРСР (1970).

Черенков останні 28 років життя провів у столичній квартирі в районі Ленінського проспекту, де розташовані різні інститути Академії наук, в тому числі і ФІАН.

Павло Олексійович Черенков помер 6 січня 1990 року від механічної жовтяниці. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Премії та нагороди

• Сталінська премія (1946, 1951)
• Державна премія СРСР (1977)
• Нобелівська премія з фізики (1958)
• Герой Соціалістичної Праці (1984)

Пам'ять

Черенков П. А. на марці Росії

Експериментальний ядерний реактор Марія занурений у воду де можна спостерігати Черенковське випромінювання, Польща

• У 1994 році на честь Черенкова була випущена поштова марка Росії.
• Ефект Черенкова згадується в романі Роберта Гайнлайна «Зоряний десант». За його допомогою космічні кораблі здійснюють міжпланетні перельоти (10 світових років за тиждень).

Науковий доробок

Основні роботи Черенкова присвячені фізичної оптиці, ядерної фізики, фізики частинок високих енергій.

У 1934 році виявив специфічне блакитне світіння прозорих рідин при опроміненні швидкими зарядженими частинками. Показав відмінність цього виду випромінювання від флюоресценції. У 1936 році встановив основну його властивість — спрямованість випромінювання, утворення світлового конуса, вісь якого збігається з траєкторією руху частки. Теорію випромінювання Черенков розробив в 1937 році зпільно з Ігорем Таммом і Іллею Франком.

Ефект Вавилова — Черенкова лежить в основі роботи детекторів швидких заряджених частинок (черенковських лічильників).

Черенков брав участь у створенні синхротронів, зокрема синхротрона на 250 МеВ (Сталінська премія, 1952).

У 1958 році разом із Таммом і Франком був нагороджений Нобелівською премією з фізики «за відкриття й тлумачення ефекту Черенкова». Манне Сігбан з Шведської королівської академії наук у своїй промові зазначив:

Відкриття явища, нині відомого як ефект Черенкова, являє собою цікавий приклад того, як відносно просте фізичне спостереження за правильного підходу може привести до важливих відкриттів і прокласти нові шляхи для подальших досліджень.

Виконав цикл робіт з фоторозпаду гелію та інших легких ядер високоенергетичними γ-квантами (Державна премія СРСР, 1977).

Література

• Лауреати Нобелівської премії: Енциклопедія: Пер. з англ.- М.: Прогрес, 1992

Посилання

• Сторінка Павла Олексійовича Черенкова на сайті РАН (рос.) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• Біографія [Архівовано 7 серпня 2011 у Wayback Machine.] на сайті електронної бібліотеки «Наука і техніка»
• Б. Б. Говорков, Є. І. Тамм, Павло Олексійович Черенков (до 70-річчя з дня народження) [Архівовано 5 січня 2012 у Wayback Machine.], «Успехи физических наук», 1974, т. 113, вып. 3