Черенков Павло Олексійович
| Павло Олексійович Черенков | |
|---|---|
| рос. Павел Алексеевич Черенков | |
| Народився | 28 липня 1904[1][2][…] село Нова Чигла, Бобровський повіт, Воронезька губернія, Російська імперія (Нині Таловський район Воронезької області) |
| Помер | 6 січня 1990[3][4][…] (85 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар[5] |
| Країна | |
| Діяльність | фізик-ядерник, винахідник, фізик |
| Alma mater | Воронезький державний університет |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Фізичний інститут ім. П. М. Лебедєва РАН Московський енергетичний інститут Московський інженерно-фізичний інститут |
| Вчене звання | професор, академік АН СРСР (1970) |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук (1940) |
| Науковий керівник | Вавилов Сергій Іванович |
| Вчителі | Вавилов Сергій Іванович |
| Членство | Російська академія наук (24 листопада 1970)[6] Російська академія наук[6] Національна академія наук США |
| Партія | КПРС |
| Відомий завдяки: | співавтор відкриття ефекту Вавилова — Черенкова |
| У шлюбі з | Maria Putintsevad |
| Нагороди | |
Павло Олексійович Черенков (15 (28) липня 1904, село Нова Чигла Бобровського повіту Воронезької губернії — 6 січня 1990, Москва) — радянський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (спільно з Ігорем Таммом і Іллею Франком, 1958), дворазовий лауреат Сталінської премії.
Жертва сталінського терору (батько убитий сталіністами).
Батьки Павла Олексійовича — Олексій Єгорович і Марія Черенкова були селянами, село Нова Чигла, населений пункт розташований у межах українського історичного регіону Східна Слобожанщина.
У 1928 році Черенков закінчив Фізико-математичний факультет Воронезького університету (ВДУ).
Після закінчення університету Черенков був спрямований викладати в школу в місто Козлов, теперішній Мічурінськ. Два роки по тому в те ж місто отримала направлення Марія Олексіївна Путінцева, дочка Олексія Михайловича Путінцева — воронезького літературознавця-краєзнавця, професора ВДУ, засновника дому-музею І. С. Нікітіна. Вона теж закінчила ВДУ, відділення російської мови і літератури педфаку.
У 1930 році Черенков одружився з Марією Путінцевою. У 1932 році в них народився син Олексій, у 1936-му — дочка Олена.
У листопаді 1930 року у Воронежі заарештували у справі краєзнавців Олексія Михайловича Путінцева. Наприкінці того ж року був «розкуркулений» у Новій Чиглі батько Павла Олексійовича — Олексій Єгорович Черенков.
У 1931 році Олексія Єгоровича засудили і відправили в заслання. Його звинуватили в приналежності до партії есерів і в участі в «куркульській» сходці 1930 року.
У 1937 році батька вченого знову заарештували, у 1938-му засудили та вбили «за контрреволюційну агітацію».
У 1930 році Черенков вступив до аспірантури Інституту фізики й математики в Ленінграді.
У 1935 році захистив кандидатську дисертацію, а в 1940-му — докторську.
З 1932 року працював під керівництвом Сергія Вавілова.
З 1935 року — співробітник Фізичного інституту ім. П. М. Лебедєва в Москві (ФІАН), з 1948 року — професор Московського енергетичного інституту, з 1951 року — професор Московського інженерно-фізичного інституту.
Член КПРС з 1946 року. Член-кореспондент АН СРСР (1964). Дійсний член АН СРСР (1970).
Черенков останні 28 років життя провів у столичній квартирі в районі Ленінського проспекту, де розташовані різні інститути Академії наук, в тому числі і ФІАН.
Павло Олексійович Черенков помер 6 січня 1990 року від механічної жовтяниці. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.
- Сталінська премія (1946, 1951)
- Державна премія СРСР (1977)
- Нобелівська премія з фізики (1958)
- Герой Соціалістичної Праці (1984)


- У 1994 році на честь Черенкова була випущена поштова марка Росії.
- Ефект Черенкова згадується в романі Роберта Гайнлайна «Зоряний десант». За його допомогою космічні кораблі здійснюють міжпланетні перельоти (10 світових років за тиждень).
Основні роботи Черенкова присвячені фізичної оптиці, ядерної фізики, фізики частинок високих енергій.
У 1934 році виявив специфічне блакитне світіння прозорих рідин при опроміненні швидкими зарядженими частинками. Показав відмінність цього виду випромінювання від флюоресценції. У 1936 році встановив основну його властивість — спрямованість випромінювання, утворення світлового конуса, вісь якого збігається з траєкторією руху частки. Теорію випромінювання Черенков розробив в 1937 році зпільно з Ігорем Таммом і Іллею Франком.
Ефект Вавилова — Черенкова лежить в основі роботи детекторів швидких заряджених частинок (черенковських лічильників).
Черенков брав участь у створенні синхротронів, зокрема синхротрона на 250 МеВ (Сталінська премія, 1952).
У 1958 році разом із Таммом і Франком був нагороджений Нобелівською премією з фізики «за відкриття й тлумачення ефекту Черенкова». Манне Сігбан з Шведської королівської академії наук у своїй промові зазначив:
Відкриття явища, нині відомого як ефект Черенкова, являє собою цікавий приклад того, як відносно просте фізичне спостереження за правильного підходу може привести до важливих відкриттів і прокласти нові шляхи для подальших досліджень.
Виконав цикл робіт з фоторозпаду гелію та інших легких ядер високоенергетичними γ-квантами (Державна премія СРСР, 1977).
- ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- ↑ Kojevnikov A. Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- 1 2 Летопись Российской академии наук. Т. VII. 1946—1953 — Москва: Архив Российской академии наук, 2022. — С. 780. — 896 с. — ISBN 978-5-6046932-6-1
- Лауреати Нобелівської премії: Енциклопедія: Пер. з англ.- М.: Прогрес, 1992
- Сторінка Павла Олексійовича Черенкова на сайті РАН (рос.) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Біографія [Архівовано 7 серпня 2011 у Wayback Machine.] на сайті електронної бібліотеки «Наука і техніка»
- Б. Б. Говорков, Є. І. Тамм, Павло Олексійович Черенков (до 70-річчя з дня народження) [Архівовано 5 січня 2012 у Wayback Machine.], «Успехи физических наук», 1974, т. 113, вып. 3
- Народились 28 липня
- Народились 1904
- Померли 6 січня
- Померли 1990
- Померли в Москві
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Випускники Воронезького університету
- Доктори фізико-математичних наук
- Академіки РАН
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Члени КПРС
- Лауреати Нобелівської премії з фізики
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Лауреати Сталінської премії
- Лауреати Державної премії СРСР
- Фізики-ядерники
- Співробітники ФІАН
- Викладачі МЕІ
- Іноземні члени Національної академії наук США