Черепаха балканська

Черепаха балканська
	Testudo hermanni hermanni на Майорці
Охоронний статус
	; Уразливий (МСОП 3.1)
	CITES Appendix II (CITES)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Плазуни (Reptilia)
Ряд:	Черепахи (Testudines)
Підряд:	Схованошиї черепахи (Cryptodira)
Надродина:	Testudinoidea
Родина:	Суходільні черепахи (Testudinidae)
Рід:	Європейські сухопутні черепахи (Testudo)
Вид:	T. hermanni
Біноміальна назва
	Testudo hermanni; Gmelin, 1789
	Мапа ареалу.; Західна зелена популяція hermanni, східна синя boettgeri та червона hercegovinensis.
Синоніми
	Синоніми T. h. hermanni Testudo hermanni (Gmelin, 1789) ; Testudo graeca bettai (Lataste, 1881) ; Testudo hermanni hermanni (Wermuth, 1952) ; Testudo hermanni robertmertensi (Wermuth, 1952) ; Protestudo hermanni (Chkhikvadze, 1983) ; Agrionemys hermanni (Gmira, 1993) ; Testudo hermanii [sic] (Gerlach, 2001) (ex errore) ; Testudo hermannii [sic] (Claude & Tong, 2004) (ex errore) ; Eurotestudo hermanni (de Lapparent de Broin et al., 2006); Синоніми T. h. boettgeri Testudo graeca var. boettgeri (Mojsisovics, 1889) ; Testudo graeca var. hercegovinensis (F. Werner, 1899) ; Testudo enriquesi (Parenzan, 1932) ; Testudo hermanni boettgeri (Bour, 1987) ; Testudo boettgeri (Artner, Budischek & Froschauer, 2000) ; Testudo hercegovinensis (Perälä, 2002) ; Testudo boettgeri boettgeri (Artner, 2003) ; Testudo boettgeri hercegovinensis (Artner, 2003) ; Testudo hermanni hercegovinensis (S. Vinke & T. Vinke, 2004) ; Eurotestudo boettgeri (de Lapperent de Broin et al., 2006) ; Eurotestudo hercegovinensis (de Lapparent de Broin et al., 2006);

Черепаха балканська^[4] (Testudo hermanni) — вид черепах з роду європейські сухопутні черепахи родини суходільні черепахи. Має 2 підвиди. Отримала назву на честь французького натураліста Йоганна Германа^[5].

Підвиди

Відомо два підвиди: західна T. h. hermanni та східна T. h. boettgeri. Іноді згадуваний як підвид, T. h. peleponnesica ще не підтверджений як генетично відмінний від T. h. boettgeri.

Testudo hermanni hermanni

T. h. hermanni є найменшим з підвидів^[6]. Має сильно вигнутий карапакс з інтенсивним контрастним забарвленням, жовтим з темними плямами. У старших тварин контраст дещо вимивається, але інтенсивний жовтий колір часто зберігається. Пластрон має дві широкі чорні смуги вздовж центрального шва^[7]. Забарвлення голови варіюється від темно-зеленого до жовтуватого, з окремими темними плямами. Особливістю є жовті плями на щоках, що зустрічаються у більшості екземплярів, хоча і не у всіх. T. h. robertmertensi — назва морфи з дуже помітними плямами на щоках. Як правило, передні ноги не мають чорної пігментації на нижній поверхні. Хвіст у самців більший та довший, ніж у самок. Як правило, щиток, що захищає хвіст, роздвоєний.

Варське забарвлення
Апульське забарвлення
Сардинське забарвлення

Testudo hermanni boettgeri

T. h. boettgeri (узбережжя Балкан) та T. h. peloponnesica (південно-західне узбережжя Пелопоннесу) — місцеві форми, які ще не є географічно або іншим чином репродуктивно ізольованими й, очевидно, походять від реліктових популяцій останнього льодовикового періоду^[8].

Східні T. h. boettgeri більші за розмірами, ніж західний підвид. Їхній карапакс помітно плоскіший та більш видовжений. Окрас коричнюватий з жовтим або зеленуватим відтінком і окремими чорними цятками. У старших тварин забарвлення має тенденцію до вимивання. Щоки не мають жовтих плям. Темні плями на пластроні асиметричні. Особливо сильний хвіст закінчується шипом, який може бути дуже великим у старших самців. У самок хвостові шипи помітно менші, злегка загнуті до тіла.

Доросла самиця
Самець

Опис

Загальна довжина досягає 20—25 см, жива вага — від 3 до 4 кг. Голова коротка, проте товста та велика. Панцир має овальну або дещо трапецієподібну форму. Біля хвоста він розширюється. Самці мають довгий хвіст з конічним шипом. Передні лапи мають здебільшого 5 кігтів, хоча трапляються особи з 4. Задні кінцівки виклично з 4 кігтями.

Забарвлення карапаксу жовтувате або оливкове з темними цяточками. Колір голови та лап коливається від жовтого до коричневого.

Спосіб життя

Полюбляє сухі степи, чагарники, рідколісся на низовинах та у передгір'ях, ліси коркового дуба, луки, оливкові та цитрусові гаї, поля і сади. Зустрічається на висоті до 700—1500 м над рівнем моря. Активна вдень. Полюбляє тепле середовище. Втім при температурі вище 40 °C життя цієї черепахи виявляється у небезпеці. Тому вона намагається знайти більш прохолодний сховок. Нижче 8 °C обмін речовин порушується. Навіть дихання й серцевий ритм значно знижується.

Харчується здебільшого рослинною їжею, іноді безхребетними та падлом. Під час пошуку їжі або міграції може проходити від 80 до 400 м вдень.

Взимку впадає у сплячку, з якої виходить у березні. Після цього починається процес парування. Статева зрілість настає у 10—11 років. Самиці відкладають до 5 яєць, вкрай рідко 14. За сезон може мати 2—3 кладки. Інкубаційний період триває від 90 до 124 діб.

Цю черепаху ловлять у великій кількості для утримання в неволі, а також вживають в їжу.

Тривалість життя 50—80 років, інколи 100.

Гібернація

У природі балканські черепахи викопують собі нічні лігва і проводять там відносно м'яку середземноморську зиму. За цей час у них помітно знижується частота серцевих скорочень і дихання. Вирощених у неволі тварин на зиму можна залишити у підвалі в просторому, захищеному від гризунів ящику з товстим шаром сухого листя^[9]^[10]. Температура повинна триматися ~5 °C. Як альтернативу, ящик можна зберігати в холодильнику. У цьому випадку холодильник повинен регулярно використовуватися щодня, щоб забезпечити циркуляцію повітря. Під час зимової сплячки температура навколишнього середовища не повинна опускатися нижче нуля^[11]. Дорослі особини можуть спати від чотирьох до п'яти місяців за один раз.

Поширення

Ареал охоплює східну Іспанію, південну Францію, Італію, країни Балканського півострова, Сицилію, Корсику, Сардинію і Балеарські острови, східну Туреччину, острови Егейського моря.

Утримання в неволі

Балканську черепаху можна утримувати в домашніх умовах, якщо власник забезпечить їй належні умови існування. Для облаштування вольєра необхідна лампа обігріву з температурою близько 15—30 °C, щоб забезпечити зону для вигрівання (баскінгу)^[12], та ультрафіолетова лампа, аби сприяти вироблянню вітаміну D3 та запобігати виникненню таких захворювань, як метаболічна хвороба кісток(інші мови)^[13].

Див. також

Європейські сухопутні черепахи

Примітки

↑ Luiselli, L. (2024). Testudo hermanni . IUCN Red List of Threatened Species. 2024: e.T21648A2777071. Процитовано 4 березня 2025.
↑ Appendices – CITES. cites.org. Процитовано 4 березня 2025.
↑ Fritz, Uwe; Havaš, Peter (2007). Checklist of Chelonians of the World. Vertebrate Zoology. 57 (2): 299—301. doi:10.3897/vz.57.e30895. S2CID 87809001.
↑ О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.].: — Львів. 2012. с. 50
↑ Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Testudo hermanni, p. 121; T. h. boettgeri, p. 29).
↑ Leone, Chris. Comparing Hermann's Tortoise Subspecies. Hermanni Haven (англ.). Garden State Tortoise. Процитовано 30 березня 2025.
↑ Morphological differences between the two subspecies. Tortue Hermann (англ.). Процитовано 30 березня 2025.
↑ Fritz, Uwe; Auer, Markus; Bertolero, Albert; Cheylan, Marc; Fattizzo, Tiziano; Hundsdörfer, Anna K.; Martín Sampayo, Marcos; Pretus, Joan L.; ŠIrokÝ, Pavel (2006). A rangewide phylogeography of Hermann's tortoise, Testudo hermanni (Reptilia: Testudines: Testudinidae): implications for taxonomy. Zoologica Scripta (англ.). 35 (5): 531—543. doi:10.1111/j.1463-6409.2006.00242.x. ISSN 0300-3256.
↑ Hibernation of Mediterranean Tortoises. British Chelonia Group (англ.). Процитовано 5 березня 2025.
↑ How to hibernate your Tortoise. Jersey Village Vets (англ.). Архів оригіналу за 6 лютого 2025. Процитовано 5 березня 2025.
↑ Refrigerator Hibernation for Tortoises and Turtles. Tortoise Trust Web (англ.). Процитовано 5 березня 2025.
↑ Zoboli, Daniel; Georgalis, Georgios L.; Arca, Marisa; Tuveri, Caterinella; Carboni, Salvatore; Lecca, Luciano; Pillola, Gian Luigi; Rook, Lorenzo; Villani, Mauro (3 серпня 2023). An overview of the fossil turtles from Sardinia (Italy). Historical Biology (англ.). 35 (8): 1484—1513. doi:10.1080/08912963.2022.2098488. ISSN 0891-2963.
↑ de Lapparent de Broin, France; Bour, Roger; Parham, James F.; Perälä, Jarmo (2006–09). Eurotestudo, a new genus for the species Testudo hermanni Gmelin, 1789 (Chelonii, Testudinidae). Comptes Rendus Palevol (англ.). 5 (6): 803—811. doi:10.1016/j.crpv.2006.03.002.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)

Джерела

Nekrasova, O.; Tytar, V.; Pupins, M.; Čeirāns, A.; Skute, A. (2021). GIS Modelling of the Distribution of Terrestrial Tortoise Species: Testudo graeca and Testudo hermanni (Testudines, Testudinidae) of Eastern Europe in the Context of Climate Change. Zoodiversity (англ.). 55 (5): 387—394. doi:10.15407/zoo2021.05.387.
Speybroeck, Jeroen; Beukema, Wouter; Bok, Bobby; Van Der Voort, Jan (2021). Hermann’s Tortoise − Testudo hermanni Gmelin, 1789. Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe (англ.). Bloomsbury Wildlife. с. 199−201. ISBN 978-1-4729-2562-6.
Cimatti, E. (2006). Testudo hermanni — Hermann’s tortoise, questions and answers. Reptilia (англ.) (47): 47−52.
Bertolero, A.; Martínez Vilalta, A. (1994). Presencia histórica de Testudo hermanni en las comarcas del Baix Ebre y Montsia. Boletín de la Asociación Herpetológica Española (ісп.) (5): 2−3.

Посилання

The Reptile Database: Testudo hermanni
Testudo hermanni: інформація на сайті МСОП (англ.) 25.03.2018
Hermann's Tortoise. Oakland Zoo (англ.). Процитовано 30 березня 2025.

[IUCN-1] Luiselli, L. (2024). Testudo hermanni . IUCN Red List of Threatened Species. 2024: e.T21648A2777071. Процитовано 4 березня 2025.

[CITES-2] Appendices – CITES. cites.org. Процитовано 4 березня 2025.

[Fritz_2007-3] Fritz, Uwe; Havaš, Peter (2007). Checklist of Chelonians of the World. Vertebrate Zoology. 57 (2): 299—301. doi:10.3897/vz.57.e30895. S2CID 87809001.

[4] О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.].: — Львів. 2012. с. 50

[EDR-5] Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Testudo hermanni, p. 121; T. h. boettgeri, p. 29).

[6] Leone, Chris. Comparing Hermann's Tortoise Subspecies. Hermanni Haven (англ.). Garden State Tortoise. Процитовано 30 березня 2025.

[7] Morphological differences between the two subspecies. Tortue Hermann (англ.). Процитовано 30 березня 2025.

[8] Fritz, Uwe; Auer, Markus; Bertolero, Albert; Cheylan, Marc; Fattizzo, Tiziano; Hundsdörfer, Anna K.; Martín Sampayo, Marcos; Pretus, Joan L.; ŠIrokÝ, Pavel (2006). A rangewide phylogeography of Hermann's tortoise, Testudo hermanni (Reptilia: Testudines: Testudinidae): implications for taxonomy. Zoologica Scripta (англ.). 35 (5): 531—543. doi:10.1111/j.1463-6409.2006.00242.x. ISSN 0300-3256.

[9] Hibernation of Mediterranean Tortoises. British Chelonia Group (англ.). Процитовано 5 березня 2025.

[10] How to hibernate your Tortoise. Jersey Village Vets (англ.). Архів оригіналу за 6 лютого 2025. Процитовано 5 березня 2025.

[11] Refrigerator Hibernation for Tortoises and Turtles. Tortoise Trust Web (англ.). Процитовано 5 березня 2025.

[12] Zoboli, Daniel; Georgalis, Georgios L.; Arca, Marisa; Tuveri, Caterinella; Carboni, Salvatore; Lecca, Luciano; Pillola, Gian Luigi; Rook, Lorenzo; Villani, Mauro (3 серпня 2023). An overview of the fossil turtles from Sardinia (Italy). Historical Biology (англ.). 35 (8): 1484—1513. doi:10.1080/08912963.2022.2098488. ISSN 0891-2963.

[13] Lapparent de Broin, France; Bour, Roger; Parham, James F.; Perälä, Jarmo (2006–09). Eurotestudo, a new genus for the species Testudo hermanni Gmelin, 1789 (Chelonii, Testudinidae). Comptes Rendus Palevol (англ.). 5 (6): 803—811. doi:10.1016/j.crpv.2006.03.002.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]