Черепін Валентин Тихонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Валентин Тихонович Черепін
Черепін Валентин Тихонович.jpg
Народився 9 липня 1930(1930-07-09)
Черкаси
Помер 20 листопада 2020(2020-11-20) (90 років)
Київ
Країна Україна Україна
Національність українець
Діяльність педагог
Alma mater Київський політехнічний інститут
Галузь матеріалознавство
Заклад Київський академічний університет
Посада радник при дирекції, головний науковий співробітник
Звання професор
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Членство НАН України
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки
Орден «Знак Пошани»

Валентин Тихонович Черепін (9 липня 1930, Черкаси - 20 листопада 2020, Київ)[1] — український фізик, фахівець у галузі фізичного металознавства та фізики поверхонь, доктор фізико-математичних наук, професор[прим. 1][2], член-кореспондент НАН України[прим. 2][3], член Нью-Йоркської академії наук, голова Українського вакуумного товариства[4].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 9 липня 1930 року у місті Черкасах. У 1953 році закінчив Київський політехнічний інститут, де і залишився працювати. Член КПРС з 1960 року. З 1964 року працював в Інституті металофізики АН УРСР19731985 роках — заступник директора по науковій роботі)[5]. З 1992 року — директор Київського відділення Московського фізико-технічного інституту, а згодом Фізико-технічного навчально-наукового центру НАН України (ФТННЦ). З 2017 — радник при дирекції ФТННЦ, а з 2018 — радник при дирекції Київського академічного університету.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Праці стосуються, зокрема, фазових перетворень у металах і сплавах, фізичних методів дослідження металів, фізики поверхні матеріалів. Здійснювані ним фундаментальні дослідження процесів взаємодії прискорених іонних пучків з поверхнею моно- та полікристалічних металів, сплавів, аморфних металевих систем і надпровідних металооксидних сполук сприяли створенню практичних основ іонної діагностики фізико-хімічного стану поверхні матеріалів і модифікації їх корозійних властивостей іонними пучками, до розробки високочутливих методів елементного та фазового пошарового аналізу тонких шарів з високою роздільною здатністю за глибиною. Значне місце в його науковій діяльності займає створення нових приладів для аналізу матеріалів[4].

Відзнаки[ред. | ред. код]

Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки[прим. 3][2], премії НТО Машпрому СРСР імені Д. К. Чернова та премії НТО Приладопрому СРСР імені С. І. Вавилова[4]. Нагороджений орденом «Знак Пошани»[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. з 21 вересня 1979 року
  2. з 1 квітня 1982 року
  3. за 1980 рік; за розробку, створення та впровадження комплексу нових методів і приладів для фізико-хімічного аналізу матеріалів

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Пам'яті Валентина Тихоновича Черепіна. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 23 листопада 2020. 
  2. а б Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 травня 2013. 
  3. Національна академія наук України. Архів оригіналу за 18 лютого 2014. Процитовано 1 травня 2013. 
  4. а б в Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 1 травня 2013. 
  5. а б Українська Радянська Енциклопедія. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 1 травня 2013. 

Література[ред. | ред. код]