Череп-Пероганич Тетяна Павлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Череп-Пероганич Тетяна Павлівна
Народилася 18 листопада 1974(1974-11-18) (48 років)
хутір Тимки, Стара Басань, Бобровицький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Національність українка
Місце проживання Україна Україна, Київ
Діяльність журналістика, комунікації
Відома завдяки поетеса, прозаїк, перекладачка
Alma mater Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (1999)
Заклад Наше життя (газета, Бобровиця), Ветеринарна медицина України, Видавнича група «Нова інформація», Міжфракційне депутатське об'єднання «Депутатський контроль», Український державний центр радіочастот, Аптечна професійна асоціація України і Українська культура (журнал)
Членство НСКУ, НСПУ, Міжнародна літературно-мистецька академія Україниd і НСЖУ
Посада головний редактор
Конфесія Православна
У шлюбі з Юрій Пероганич
Діти сини Віталій (1996) і Богдан (2012)
Нагороди

Тетяна Павлівна Че́реп-Перога́нич (18 листопада 1974, Стара Басань Бобровицького району Чернігівської області) — українська поетеса, прозаїк і драматург, журналістка, перекладачка, громадська діячка, авторка 12 книжок, член Національної спілки письменників України, Національної спілки краєзнавців України та Національної спілки журналістів України, лавреатка національних і міжнародних премій.

Експертка із комунікацій проєкту Світового банку, головна редакторка журналу «Українська культура» (2021—2022).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї сільських вчителів на хуторі Тимки в селі Стара Басань. У 1992 році закінчила Старобасанську середню школу, в 1999 році — Київський університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, де здобула повну вищу освіту за спеціальністю «Журналістика» та кваліфікацію журналістки.

У 1992—2010 роках працювала завідувачкою відділу громадсько-політичного життя, заступницею головного редактора Бобровицької районної газети «Наше життя». Від січня до серпня 2011 року — журналістка та літературна редакторка журналу Ветеринарна медицина України[1], у вересні 2011 року — у Видавничій групі «Нова інформація». У 2015—2017 роках працювала у пресслужбах Міжфракційного депутатського об'єднання «Депутатський контроль» та Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», з березня 2017 по листопад 2020 — прессекретарка Аптечної професійної асоціації України[джерело?].

Експертка із комунікацій проєкту Світового банку.[2] Головна редакторка журналу «Українська культура» (2021—2022)[3][4][5].

Дружина Юрія Пероганича. Виховують синів Віталія і Богдана[джерело?].

Творчість[ред. | ред. код]

Окремі книги[ред. | ред. код]

Є авторкою книг:

  1. Ідуть дощі: поезії / Тетяна Череп; передмова Олександра Астаф'єва. — Прилуки: Стиль, 1996. — 59 сторінок, тираж 1000 примірників.
  2. Берег любові: поезії / Тетяна Череп; передмова Дмитра Головка. — Київ: ДІЯ, 2012. — 152 сторінки, фотографії, тираж 1000 примірників, ISBN 966-7665-84-4.
  3. Із саду — дві стежини: художньо-документальна повість, етюди / Тетяна Череп; передмова Юрія Пероганича. Редактор Дмитро Головко, художник Микола Стратілат. — Київ: ДІЯ, 2012. — 64 сторінки, ілюстрації, тираж 1000 примірників, ISBN 966-7665-81-X.
  4. Ліки для душі: поезії / Тетяна Череп-Пероганич; передмова Олександра Деко; художник Василь Лопата. — Київ: Дія, 2013. — 145 сторінок: фотографії, наклад 1000 примірників, ISBN 978-966-7665-92-0.
  5. Іриси для коханого: етюди / Тетяна Череп-Пероганич; редактор Оксана Радушинська; технічний редактор Олександр Апальков; художник Таміла Гринюк. — Канів: видавництво «Склянка Часу*Zeitglas», 2014. — 24 сторінки, ISBN 978-966-2306-64-4.
  6. Теплі мамині казки: вірші для дошкільного віку / Тетяна Череп-Пероганич, художник Оксана Грек. — Канів: видавництво «Склянка Часу*Zeitglas», 2014. — 12 сторінок, ISBN 978-966-2306-71-2.
  7. Осінь дорослої жінки: поезія, п'єси, твори в перекладі іншими мовами / Тетяна Череп-Пероганич. — Київ: Український письменник, 2016. — 112 сторінок, ISBN 978-966-579-499-8.
  8. Назустріч сонечку: оповідання для дошкільного і молодшого шкільного віку / Тетяна Череп-Пероганич. — Житомир: «БукДрук» (Видавець О. О. Євенок), 2017. — 24 сторінки, ISBN 978-617-7607-50-1[6][7]
  9. Бумеранг: оповідання / Тетяна Череп-Пероганич. — Житомир: «БукДрук» (Видавець О. О. Євенок), 2018. — 71 сторінка, ISBN 978-617-7303-49-4[8][9]
  10. Коли приходить любов, або щастя після нещастя: повість для дітей середнього та старшого шкільного віку / Тетяна Череп-Пероганич. — Київ: Фенікс, 2018. — 64 сторінки, ISBN 978-966-136-615-1.
  11. Танго не для нас: поезії / Тетяна Череп-Пероганич. — Біла Церква: Час Змін Інформ, 2020, — 116 с. ISBN 978-617-7477-79-1.
  12. 20 віршів про маму: поезії / Тетяна Череп-Пероганич. — Біла Церква: Час Змін Інформ, 2022, — 28 с., ISBN 978-617-7959-67-9.

У співавторстві з композитором Василем Сторонським вийшли дві збірки пісень на її вірші:

  1. Я твоя. — Дрогобич: По́світ, 2014. — 16 с. ISMN 979-0-707513-61-3[10][ангажоване джерело]
  2. Ріка кохання. — Дрогобич: По́світ, 2014. — 24 с.

Драматургія[ред. | ред. код]

Музична п'єса-монолог «Квітка Цісик. Туга за Україною» Тетяни Череп-Пероганич, опублікована 2016 року у збірці «Осінь дорослої жінки», стала основою тексту театральної вистави, музичного монологу-притчі на одну дію «Я — Квітка». У виставі змальована драматична історія співачки Квітки Цісик[11].

Докладніше: Я — Квітка

Переклади[ред. | ред. код]

Переклала з польської пісні Фридерика Шопена «Гарний хлопець» (слова Йозефа Богдана Залеського), «Мелодія» (слова Зигмунта Красінського), «Перстень», «Наречений» (слова Стефана Вітвицького), разом із Любов'ю Відутою — пісню «Гулянка» (слова Стефана Вітвицького)[12]. Ці переклади увійшли до видання: «Фридерик Шопен. Польські пісні в сучасних українських перекладах», що вийшло друком у 2017 році[13].

Переклала з російської інструментальні твори для голосу Й. Штрауса «Блакитний Дунай» (слова невідомого автора), «Казки Віденського лісу» (слова С. Степанової), К. Сен-Санса «Лебідь» (слова Є. Юр'єва), К. Дебюссі «Тіні» (слова М. Улицького), Є. Брусиловського «Дві ластівки» (слова А. Таджибаєва), з концертно-камерного репертуару Євгенії Мірошниченко, які увійшли до видання «Душа — се конвалія ніжна…», що вийшло друком в 2021 році[14].

Тетяна Череп-Пероганич на церемонії вручення диплому конкурсу Коронація слова 2013

У збірках[ред. | ред. код]

Її твори публікувалися:

в літературних альманахах «Вінтаж», «Скіфія», «Євромайдан. Хроніка в новелах»,[15] «Поетична топоніміка», «Литаври»,[16] «Голоси Севами», [17] «Ковток життя» (Осінь-2022);

у збірках «Теплі історії про кохання»,[18] серії «Дорожні історії» («Заведи мотоцикл!: книга для тих, хто (не) боїться вітру в лице» та «Підземне царство метро: книга для тих, хто (не) боїться підземки»),[19] «Огні горять…», «Мами просять пам'ятати»,[19] «Вишиванка для сонечка»,[19] «Мальви для героя»,[19] «Затишна мамина казка»,[20] «Осінь у камуфляжі»,[18] «Оберіг для бійця»,[15] «…і вічне Тарасове слово»,[15] «Теплі історії у стилі блюз»,[15] «Він, Вона і війна», «Україна починається з тебе»,[21] «Подарунки від Святого Миколая»,[19] «Метро всередині нас»,[22] «Чорне сонце Чорнобиля»;

в антологіях «Як рукостискання» / «Jak podanie ręki» (польсько-українська),[15] «Шевченко йде дорогами доби»[23], «Сонячне і Дощове», (українсько-македонська), «Метафора сучасності» (пол. «Metafora Współczesności»), «Поміж повітряних тривог : антологія воєнної лірики»[24];

у фотолітописі «Майдан. Революція гідності»;

у музичному виданні «Фридерик Шопен. Польські пісні в сучасних українських перекладах»,[25]

у хрестоматії «Література рідного краю. Чернігівщина»;[26]

у Віснику Першого Міжнародного поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча гора»;[27]

у виданнях шрифтом Брайля «Насипала зима сніжинок на долоньки»,[28] «Зіркові казки».[29]

У періодичних виданнях[ред. | ред. код]

З 2016 року була редакторкою і авторкою рубрики «Мистецька родина», яку започаткувала в газеті «Культура і життя».[30]

Редакторська творчість[ред. | ред. код]

В кінці 2013 року, почала збирати жіночу поезію про Євромайдан. В 2014 році вийшла друком підготовлена нею збірка: «Материнська молитва. Українки — героям Майдану», в якій також є її передмова до цієї збірки та кілька віршів у ній[31][32].

Є авторкою передмови і редакторкою до збірки поезій Тетяни Іванчук «Там де небо землю обняло» (2015)[33].

Є редакторкою книги оповідань Анни Багряної для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку «Здійснені мрії» (2015)[34].

Інше[ред. | ред. код]

"Задрімала зима..."
"Весна"
Виконують Оксана Євсюкова (вокал), А. Дьомін (кларнет), А. Бондаренко (ф-но). Запис з концерту 15 травня 2013
При проблемах гляньте в довідку.

Димитр Христов перекладав твори Тетяни Череп-Пероганич болгарською мовою[35], Казімеж Бурнат — польською[36], Лев Курдидик — англійською[37].

Пародії на вірші Тетяни Череп-Пероганич «Щастя до чаю», «А в мене родимка на лівому плечі», «Назло», «Я роздягаюся, мов осінь…» увійшли до збірки Івана Гентоша «Римовані геци: пародії»[38].

Оповідання Тетяни Череп-Пероганич «У житті буває все» зі збірки «Теплі історії про кохання» включене в монографію О. І. Потапенка «Лінгвокультурологія. Українська душа» (2016).

Відгуки про творчість[ред. | ред. код]

На думку письменниці, голови Чернігівської обласної організації НСПУ Ганни Баран для творів Тетяни Череп-Пероганич загалом притаманні ліричність, задушевність, цікава образність.[39] Як сказала письменниця, літературознавиця, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф'юк: «Це вітраж досвідів і емоцій, промінний світ, у якому хочеться роздивитися кожну поетичну деталь».[40] А поетеса Інна Ковальчук вважає, що «лірику Тетяни Череп-Пероганич можна сміливо назвати поетичним романтизмом. У більшості своїй вірші мають елегійну тональність, тому їх можна віднести до так званої «філософії серця», до кордоцентричної духовної традиції».[41]

У поезії застосовує переважно класичні форми віршування, хоча й іноді й поетичні форми верлібру[42][неавторитетне джерело].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Учасники літературної студії «Горлиця», грудень 2015.

Член Національної спілки краєзнавців України (з 2012)[джерело?], Національної спілки письменників України (з 2014)[43] та Національної спілки журналістів України (з 2022)[44]. Член Міжнародної літературно-мистецької Академії України[45].

У 2013 році, разом з Юрієм Пероганичем, заснувала мистецький вебпортал «Жінка-українка», а в 2018 — новинний сайт «ЕЛІТА», є їхньою головною редакторкою[46].

Була членом журі всеукраїнського поетичного конкурсу «Чарівне місто над Дніпром» (2015)[47], всеукраїнського фестивалю любовної лірики та авторської пісні про кохання «Мовою серця» (2016)[48] та Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра».[49]

У 2015—2016 роках[джерело?] керувала літературною студією «Горлиця» Університету «Україна»[50].

У травні 2018 року, разом з Юрієм Пероганичем, заснувала громадську організацію «Творча еліта України»[51][первинне джерело].

З початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну займається волонтерською діяльністю.[52][53]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Подяка Міністра освіти і науки України за участь у журі конкурсу «Стежками Каменяра», травень 2020.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ Череп-Пероганич Тетяна Павлівна. – Коронація слова. 
  2. ↑ «Турбота про дитину: реалії та перспективи. До всесвітнього дня дитини». Реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на Тернопільщині. Процитовано 21 вересня 2022. 
  3. ↑ Людмила Танич (16 листопада 2020). Євген Букет: Передплачуйте україномовні видання «Видавничого дому «Українська культура». Жінка-УКРАЇНКА. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. 
  4. ↑ Микола Тимошик. Журнал «Українська культура» відроджено // Український Інформаційний Простір. — № 6, 2020. — С. 194-197. Архівовано з джерела 24 лютого 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
  5. ↑ Павло Кущ. Крізь терни до читача // Урядовий кур'єр — газета центральних органів влади України. — № 1 (6869), 5 січня 2021. — С. 4. Архівовано з джерела 17 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
  6. ↑ Володимир Погорецький (31 грудня 2017). » Назустріч сонечку з письменницею Тетяною Череп-Пероганич. Золота пектораль. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. 
  7. ↑ Ольга Рєпіна (2 лютого 2018). Ненав’язлива дидактичність істинної любові. Буквоїд. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. 
  8. ↑ Олег Гончаренко (16 жовтня 2018). Підтримка, віра, усмішка » Re:цензії » Книги. Буквоїд. Архів оригіналу за 26 січня 2019. 
  9. ↑ Ігор Фарина (23 січня 2019). Заглянути в очі героя » Re:цензії » Книги. Буквоїд. Архів оригіналу за 26 січня 2019. 
  10. ↑ Нова збірка – нові пісні. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 24 вересня 2014. 
  11. ↑ Дмитро Дроздовський (12 жовтня 2017). Мистецтво полілогу культур. Газета «День». Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. 
  12. ↑ Польські пісні Ф. Шопена в сучасних українських перекладах. Жінка-УКРАЇНКА. 26 березня 2017. Архів оригіналу за 27 березня 2017. 
  13. ↑ Фридерик Шопен. Польські пісні в сучасних українських перекладах / упорядник Андрій Бондаренко, автор передмови Григорій Ганзбург — Київ: Альтернатива Друк, 2017. — 72 сторінки. ISBN 978-966-97648-1-2.
  14. ↑ Душа – се конвалія ніжна… / Автори-упорядники Орися Баланко і Віталій Фізер, поетичні переклади Тетяна Череп-Пероганич. — Житомир : Бук-друк, 2021. — 252 с. — ISMN 979-0-9007192-0-1.
  15. ↑ а б в г д Череп-Пероганич Тетяна. Бібліотека ім. Лесі Українки. 24 березня 2017. Процитовано 9 жовтня 2022. 
  16. ↑ Череп-Пероганич Тетяна. web.archive.org. 10 липня 2019. Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 9 жовтня 2022. 
  17. ↑ УАВК. Українська Асоціація Видавців та Книгорозповсюджувачів — ПРОГРАМА КНИЖКОВОГО МЕДВІНУ 10 – 12 ЛИСТОПАДА, НСК «ОЛІМПІЙСЬКИЙ». www.upba.org.ua. Процитовано 2022-10-09-ua. 
  18. ↑ а б Череп-Пероганич Тетяна Павлівна – Коронація слова. koronatsiya.com. Процитовано 9 жовтня 2022. 
  19. ↑ а б в г д Тетяна Череп-Пероганич : Книги, бібліографія : проза, поезія, періодика, дитяча література, піксельні книжки. avtura.com.ua. Процитовано 9 жовтня 2022. 
  20. ↑ Живопис Оксани Грек «Мамині казки» -Музей українського живопису. museum.net.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2022. Процитовано 9 жовтня 2022. 
  21. ↑ КЛЮЧ - Україна починається з тебе. chl.kiev.ua. Процитовано 9 жовтня 2022. 
  22. ↑ Поетичний метрополітен: у Києві презентують унікальну збірку. vechirniy.kyiv.ua. Процитовано 9 жовтня 2022. 
  23. ↑ “Материнська молитва” за майданівців. proskuriv.khm.gov.ua. Процитовано 9 жовтня 2022. 
  24. ↑ Київ : Друкарський двір Олега Федорова, 2023, ISBN 978-617-8082-96-3 // «Листи», «День Києва», стор. 102-106.
  25. ↑ Польські пісні Ф.Шопена. Світова музична класика - українською!. 2 квітня 2017. Процитовано 9 жовтня 2022. 
  26. ↑ Нова краєзнавча книга: Література рідного краю. Чернігівщина. Нова краєзнавча книга. Процитовано 9 жовтня 2022. 
  27. ↑ Владимир (23 червня 2016). Новини від журналу Склянка часу*Zeitglas. "ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ". Процитовано 9 жовтня 2022. 
  28. ↑ Державній бібліотеці Будапешта передали видання «Базиліка Святого Іштвана» шрифтом Брайля. www.ukrinform.ua. Процитовано 9 жовтня 2022. 
  29. ↑ Бібліотеки отримали дитячу книгу, надруковану шрифтом Брайля. Офіційний портал КМДА - Головна. Процитовано 9 жовтня 2022. 
  30. ↑ Культура і життя. — № 2, 15-21 січня 2016 р.
  31. ↑ Українки — героям Майдану. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014. 
  32. ↑ Роман Гривінський. Поезія Майдану: перші збірки вже у продажу. Газета «День» №56, (2014). Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 28 березня 2014. 
  33. ↑ Там де небо землю обняло: поезії / Тетяна Іванчук; передмова Тетяни Череп-Пероганич; художник Любов Міненко. — Київ: Комп'ютерпрес, 2015. — 142 сторінки. ISBN 978-966-8846-50-2
  34. ↑ «Здійснені мрії» — нова книга письменниці Анни Багряної. Мистецький портал «Жінка–УКРАЇНКА». 29 листопада 2015. Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 10 грудня 2015. 
  35. ↑ «Іриси для коханого» у перекладі Димитра Христова болгарською. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 1 лютого 2015. 
  36. ↑ Поезія Тетяни Череп-Пероганич у перекладі Казімежа Бурната. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 1 лютого 2015. 
  37. ↑ Литаври: альманах — Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2016. — 554 с. ISBN 978-617-640-282-4 // Тетяна Череп-Пероганич. Бо осінь / It's autumn. Сентиментальна пора / Sentimental time. Глухота / Deafness. Будь поруч / Be by my side. Сторінки 522—525.
  38. ↑ Римовані геци: пародії / Іван Гентош. — Київ: Видавництво «Український пріоритет», 2018. — 240 с. ISBN 978-617-7398-96-6
  39. ↑ Література рідного краю. Чернігівщина : Хрестоматія / Упорядкування, загальна редакція Г. В. Баран. — Новоград-Волинський : «НОВОград», 2021. — 1320 с. — 100 прим. — ISBN 978-617-7628-63-6. / Ганна Баран. Літературний процес на Чернігівщині: від найдавніших часів і до наших днів, сторінка 25.
  40. ↑ Іванна Стеф'юк (24 травня 2020). Вітражі щастя у поезіях Тетяни Череп-Пероганич. Золота пектораль. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. 
  41. ↑ «Танго не для нас» — нова збірка поезій Тетяни Череп-Пероганич // Деснянка. — № 23 (810), 11 червня 2020. — С. 8. Архівовано з джерела 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
  42. ↑ Череп-Пероганич Тетяна. Публічна бібліотека імені Лесі Українки. Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 10 липня 2019. [недоступне посилання з червень 2022]
  43. ↑ Лави НСПУ знову поповнилися. Укр.Літ, засновник – НСПУ. 30 квітня 2014. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 30 квітня 2014. 
  44. ↑ Членський квиток № 4298 від 20 грудня 2022
  45. ↑ Тетяна і Сергій Дзюби. Вірші 60-ма мовами світу. [Архівовано 25 листопада 2015 у Wayback Machine.] — Канада: Новий Світ; Міжнародна літературно-мистецька Академія України, 2015. — Т. III. — 315 с. ISBN 978-966-399-629-5. Сторінка 15.
  46. ↑ Еліта – Сайт ГО «Творча еліта України». Творча еліта України. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. 
  47. ↑ Триває всеукраїнський поетичний конкурс «Чарівне місто над Дніпром». «Жінка-УКРАЇНКА». 25 серпня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 серпня 2015. 
  48. ↑ УАП - Оголошено склад журі конкурсу в рамках всеукраїнського фестивалю в Івано-Франківську. 26 липня 2016. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. 
  49. ↑ Новини України: Стежками Каменяра - коли робота приносить задоволення. Galinfo. 22 травня 2020. Процитовано 24 червня 2022. 
  50. ↑ Студенти Університету «Україна» вітали поетів і патріотів Бориса Гуменюка і Сергія Пантюка. Вища освіта. 16 березня 2016. Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 4 липня 2019. 
  51. ↑ ГО ТЕУ — Код ЄДРПОУ 42102824. youcontrol. Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 4 липня 2019. 
  52. ↑ Ліна Тесленко (22 квітня 2022). Не можеш тримати меча – стань щитом: як волонтери зі Сколе допомогають фронту. Україна Молода. Процитовано 8 липня 2022. 
  53. ↑ Юлія Потапенко (7 липня 2022). Батончики з любов’ю. Голос України. 
  54. ↑ Нові лауреати Міжнар. літпремії ім. І.Кошелівця за 2012 рік. Журнал «Соборність» № № 1–2 (46–47), 2013, сторінка 3. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 25 травня 2013. 
  55. ↑ Переможці конкурсу «Коронація слова — 2013». 14 червня 2013. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 15 червня 2013. 
  56. ↑ Результати конкурсу «100 творів, які варто прочитати цього літа». Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 31 липня 2014. 
  57. ↑ Корнейчуковская премия. Одесса-2014; Сборник произведений победителей II Международного конкурса на лучшее произведение для детей «Корнейчуковская премия» — Одесса: ВМВ, 2014. — 352 с. Сторінка 9.
  58. ↑ Ігор Павлюк (31 грудня 2015). Лауреати міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2016 рік. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 грудня 2015. 
  59. ↑ Названо лауреатів міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2016 рік. Буквоїд. 31 грудня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 січня 2016. 
  60. ↑ Сергій Дзюба (29 березня 2017). Лауреати Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» за 2017 рік. Жінка-УКРАЇНКА. Архів оригіналу за 12 червня 2020. 
  61. ↑ Стали відомі лауреати Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди. Буквоїд. 2018.08.02. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. 
  62. ↑ Всеукраїнське літературно – мистецьке свято «Просто на Покрову». Коростенська районна державна адміністрація. 16 жовтня 2018. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. 
  63. ↑ У Коростені відбулось ХІІ всеукраїнське літературно-мистецьке свято «Просто на Покрову». Офіційний сайт міста Коростень. 13 жовтня 2018. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. 
  64. ↑ Нагороджені міжнародною медаллю Івана Мазепи. Буквоїд. 2 січня 2019. Архів оригіналу за 2 січня 2019. 
  65. ↑ а б Підсумки 1-го Всеукраїнського літературно-мистецького фестивалю імені Василя Скуратівського «До Василя!». Еліта. 30 жовтня 2019. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • …і вічне Тарасове слово: поезії та оповідання / Красноармійське творче об'єднання «Суцвіття». — Донецьк, : Національна спілка письменників України, 2015. — 132 сторінки. ISBN 078-966-10-82-30-2 // Тетяна Череп-Пероганич. Біографічна довідка. Сторінки 122—123.
  • Ця неймовірна жінка-українка — з села на Чернігівщині // Деснянка. — № 23 (810), 11 червня 2020. — С. 8. Архівовано з джерела 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Череп-Пероганич Тетяна Павлівна
Зовнішні відеофайли
 Тетяна Череп-Пероганич читає своє оповідання "Пробач мені, Мамо!". Поетично-пісенна імпреза до Дня матері в Національному музеї літератури України, травень 2023 на YouTube
Література та бібліографія
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Череп-Пероганич_Тетяна_Павлівна&oldid=40198647