Череп-Пероганич Тетяна Павлівна
| Череп-Пероганич Тетяна Павлівна | |
|---|---|
| Народилася | 18 листопада 1974 (51 рік) хутір Тимки, Стара Басань, Бобровицький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна | |
| Національність | українка |
| Місце проживання | |
| Діяльність | журналістика, комунікації |
| Відома завдяки | поетеса, прозаїк, перекладачка |
| Alma mater | Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (1999) |
| Знання мов | українська |
| Заклад | Наше життя, Ветеринарна медицина України, Видавнича група «Нова інформація», Міжфракційне депутатське об'єднання «Депутатський контроль», Український державний центр радіочастот, Аптечна професійна асоціація України і Українська культура |
| Членство | НСКУ, Національна спілка письменників України і Національна спілка журналістів України |
| Посада | головний редактор |
| Конфесія | Православ'я |
| У шлюбі з | Юрій Пероганич |
| Діти | сини Віталій (1996) і Богдан (2012) |
| Нагороди | |
| |
Тетяна Павлівна Че́реп-Перога́нич (нар. 18 листопада 1974, Стара Басань Бобровицького району Чернігівської області) — українська поетеса, прозаїк і драматург, журналістка, перекладачка, громадська діячка, авторка 15 книжок, член Національної спілки письменників України, Національної спілки краєзнавців України та Національної спілки журналістів України, лавреатка національних і міжнародних премій.
Експертка із комунікацій проєкту Світового банку, головна редакторка журналу «Українська культура» (2021—2022).
Народилася в сім'ї сільських вчителів на хуторі Тимки в селі Стара Басань. У 1992 році закінчила Старобасанську середню школу, в 1999 році — Київський університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, де здобула повну вищу освіту за спеціальністю «Журналістика» та кваліфікацію журналістки.
У 1992—2010 роках працювала завідувачкою відділу громадсько-політичного життя, заступницею головного редактора Бобровицької районної газети «Наше життя». Від січня до серпня 2011 року — журналістка та літературна редакторка журналу Ветеринарна медицина України[1], у вересні 2011 року — у Видавничій групі «Нова інформація». У 2015—2017 роках працювала у пресслужбах Міжфракційного депутатського об'єднання «Депутатський контроль» та Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», з березня 2017 по листопад 2020 — прессекретарка Аптечної професійної асоціації України.[2]
Експертка із комунікацій проєкту Світового банку.[3] Головна редакторка журналу «Українська культура» (2021—2022)[4][5][6].
Дружина Юрія Пероганича. Виховують синів Віталія і Богдана.[2]
Є авторкою книг:
- Ідуть дощі: поезії / Тетяна Череп; передмова Олександра Астаф'єва. — Прилуки: Стиль, 1996. — 59 сторінок, тираж 1000 примірників.
- Берег любові: поезії / Тетяна Череп; передмова Дмитра Головка. — Київ: ДІЯ, 2012. — 152 сторінки, фотографії, тираж 1000 примірників, ISBN 966-7665-84-4.
- Із саду — дві стежини: художньо-документальна повість, етюди / Тетяна Череп; передмова Юрія Пероганича. Редактор Дмитро Головко, художник Микола Стратілат. — Київ: ДІЯ, 2012. — 64 сторінки, ілюстрації, тираж 1000 примірників, ISBN 966-7665-81-X.
- Ліки для душі: поезії / Тетяна Череп-Пероганич; передмова Олександра Деко; художник Василь Лопата. — Київ: Дія, 2013. — 145 сторінок: фотографії, наклад 1000 примірників, ISBN 978-966-7665-92-0.
- Іриси для коханого: етюди / Тетяна Череп-Пероганич; редактор Оксана Радушинська; технічний редактор Олександр Апальков; художник Таміла Гринюк. — Канів: видавництво «Склянка Часу*Zeitglas», 2014. — 24 сторінки, ISBN 978-966-2306-64-4.
- Теплі мамині казки: вірші для дошкільного віку / Тетяна Череп-Пероганич, художник Оксана Грек. — Канів: видавництво «Склянка Часу*Zeitglas», 2014. — 12 сторінок, ISBN 978-966-2306-71-2.
- Осінь дорослої жінки: поезія, п'єси, твори в перекладі іншими мовами / Тетяна Череп-Пероганич. — Київ: Український письменник, 2016. — 112 сторінок, ISBN 978-966-579-499-8.
- Назустріч сонечку: оповідання для дошкільного і молодшого шкільного віку / Тетяна Череп-Пероганич. — Житомир: «БукДрук» (Видавець О. О. Євенок), 2017. — 24 сторінки, ISBN 978-617-7607-50-1[7][8]
- Бумеранг: оповідання / Тетяна Череп-Пероганич. — Житомир: «БукДрук» (Видавець О. О. Євенок), 2018. — 71 сторінка, ISBN 978-617-7303-49-4[9][10]
- Коли приходить любов, або щастя після нещастя: повість для дітей середнього та старшого шкільного віку / Тетяна Череп-Пероганич. — Київ: Фенікс, 2018. — 64 сторінки, ISBN 978-966-136-615-1.
- Танго не для нас: поезії / Тетяна Череп-Пероганич. — Біла Церква: Час Змін Інформ, 2020, — 116 с. ISBN 978-617-7477-79-1.
- 20 віршів про маму: поезії / Тетяна Череп-Пероганич. — Біла Церква: Час Змін Інформ, 2022, — 28 с., ISBN 978-617-7959-67-9.
- Мій янгол — Катерина Білокур / Тетяна Череп-Пероганич. — Київ: Креативна агенція «Артіль», 2023, — 40 с., ISBN 978-966-986-596-0.
- Щасливі віршенята: поезії, колисанки для дошкільного та молодшого шкільного віку / Тетяна Череп-Пероганич. — Біла Церква: Час Змін Інформ, 2024, — 36 с., іл. ISBN 978-617-8136-18-5.
- Дорога в нікуди… і назад: документалістика, нотатки, поезія, проза, фото / Тетяна Череп-Пероганич, Юрій Пероганич. — Біла Церква: Час Змін Інформ, 2025, — 168 с. + вкл., іл. ISBN 978-617-8136-42-0.
У співавторстві з композитором Василем Сторонським вийшли дві збірки пісень на її вірші:
- Я твоя. — Дрогобич: По́світ, 2014. — 16 с. ISMN 979-0-707513-61-3[11][2][12]
- Ріка кохання. — Дрогобич: По́світ, 2014. — 24 с.[12]
Музична п'єса-монолог «Квітка Цісик. Туга за Україною» Тетяни Череп-Пероганич, опублікована 2016 року у збірці «Осінь дорослої жінки», стала основою тексту театральної вистави, музичного монологу-притчі на одну дію «Я — Квітка». У виставі змальована драматична історія співачки Квітки Цісик[13].
Переклала з польської пісні Фридерика Шопена «Гарний хлопець» (слова Йозефа Богдана Залеського), «Мелодія» (слова Зигмунта Красінського), «Перстень», «Наречений» (слова Стефана Вітвицького), разом із Любов'ю Відутою — пісню «Гулянка» (слова Стефана Вітвицького)[14]. Ці переклади увійшли до видання: «Фридерик Шопен. Польські пісні в сучасних українських перекладах», що вийшло друком у 2017 році[15].
Переклала з російської інструментальні твори для голосу Й. Штрауса «Блакитний Дунай» (слова невідомого автора), «Казки Віденського лісу» (слова С. Степанової), К. Сен-Санса «Лебідь» (слова Є. Юр'єва), К. Дебюссі «Тіні» (слова М. Улицького), Є. Брусиловського «Дві ластівки» (слова А. Таджибаєва), з концертно-камерного репертуару Євгенії Мірошниченко, які увійшли до видання «Душа — се конвалія ніжна…», що вийшло друком в 2021 році[16].

Її твори публікувалися:
в літературних альманахах «Вінтаж», «Скіфія», «Євромайдан. Хроніка в новелах»,[17] «Поетична топоніміка», «Литаври»,[18] «Голоси Севами»,[19] «Ковток життя» (Осінь-2022); «Вічність трива цей день»"[20],
у збірках «Теплі історії про кохання»[21]; серії «Дорожні історії» («Заведи мотоцикл!: книга для тих, хто (не) боїться вітру в лице» та «Підземне царство метро: книга для тих, хто (не) боїться підземки»)[22]; «Огні горять…»; «Мами просять пам'ятати»[22]; «Вишиванка для сонечка»[22]; «Мальви для героя»[22]; «Затишна мамина казка»,[23] «Осінь у камуфляжі»[21]; «Оберіг для бійця»[17]; «…і вічне Тарасове слово»,[17]; «Теплі історії у стилі блюз»[17]; «Він, Вона і війна»; «Україна починається з тебе» (2022)[24], «Подарунки від Святого Миколая»[22]; «Метро всередині нас» (2022)[25]; «Чорне сонце Чорнобиля»; «Чи бачать небеса котів» (2024)[26]; «Україна: пекельний 22-й. Народний щоденник» (2023)[27]; «Жіночі голоси війни» (2024)[28];
в антологіях «Як рукостискання» / «Jak podanie ręki» (польсько-українська),[17] «Шевченко йде дорогами доби»[29], «Сонячне і Дощове», (українсько-македонська), «Метафора сучасності» (пол. «Metafora Współczesności»), «Поміж повітряних тривог: антологія воєнної лірики»[30], «Римова. Війна. Антологія воєнної лірики»[31], «шраМИ»;[32]
у фотолітописі «Майдан. Революція гідності»;
у музичному виданні «Фридерик Шопен. Польські пісні в сучасних українських перекладах»;[33]
у хрестоматії «Література рідного краю. Чернігівщина»;[34]
у Віснику Першого Міжнародного поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча гора»;[35]
у виданнях шрифтом Брайля «Насипала зима сніжинок на долоньки»,[36] «Зіркові казки».[37]
Публікації в журналах: «Соборність» (2012)[38], «Бористен» (2015)[39], «Українка в світі» (2015)[40], «Літературний Чернігів» (2016)[41], «Слово жінки»[41], «Модна дипломатія» (2017)[42][43], «Твої вірші» (2017)[44], «Українська мова і література в школах України» (2019)[45], «Наука і суспільство» (2024, 2025)[46][47], «Харків. Lit» (2025)[48].
Дитячі оповідання та вірші авторки публікувалися в журналах «Світ дитини»[49][50][51], «Крилаті»[52], «Розумники»[53].
Публікації в газетах: «Гарт», «Деснянська правда», «Отчий поріг» [54][55], «Кримська світлиця»[56], «Літературна Україна», «Наше життя», «Носівські вісті»[57], «Просвіта», «Робітниче слово» [58][59], «Світ-інфо»[60][61], «Сіверщина» [62], «Слово Просвіти»[63][64][65][66][67][68], «Струна»[69] тощо.
З 2016 року була редакторкою і авторкою рубрики «Мистецька родина», яку започаткувала в газеті «Культура і життя».[70]
В кінці 2013 року, почала збирати жіночу поезію про Євромайдан. В 2014 році вийшла друком підготовлена нею збірка: «Материнська молитва. Українки — героям Майдану», в якій також є її передмова до цієї збірки та кілька віршів у ній[71][72].
Є авторкою передмови і редакторкою до збірки поезій Тетяни Іванчук «Там де небо землю обняло» (2015)[73].
Є редакторкою книги оповідань Анни Багряної для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку «Здійснені мрії» (2015)[74].
Димитр Христов перекладав твори Тетяни Череп-Пероганич болгарською мовою[75], Казімеж Бурнат — польською[76], Лев Курдидик — англійською[77].
Пародії на вірші Тетяни Череп-Пероганич «Щастя до чаю», «А в мене родимка на лівому плечі», «Назло», «Я роздягаюся, мов осінь…» увійшли до збірки Івана Гентоша «Римовані геци: пародії»[78].
Оповідання Тетяни Череп-Пероганич «У житті буває все» зі збірки «Теплі історії про кохання» включене в монографію О. І. Потапенка «Лінгвокультурологія. Українська душа» (2016).
На думку письменниці, голови Чернігівської обласної організації НСПУ Ганни Баран для творів Тетяни Череп-Пероганич загалом притаманні ліричність, задушевність, цікава образність.[79] Як сказала письменниця, літературознавиця, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф'юк: «Це вітраж досвідів і емоцій, промінний світ, у якому хочеться роздивитися кожну поетичну деталь».[80] А поетеса Інна Ковальчук вважає, що «лірику Тетяни Череп-Пероганич можна сміливо назвати поетичним романтизмом. У більшості своїй вірші мають елегійну тональність, тому їх можна віднести до так званої „філософії серця“, до кордоцентричної духовної традиції».[81]
У поезії застосовує переважно класичні форми віршування, хоча й іноді й поетичні форми верлібру[82].
18 грудня 2024 року відділ електронних ресурсів та довідково-бібліографічного обслуговування Бібліотеки для дорослих імені Лесі Українки міста Києва презентував бібліографічний покажчик «Творчий діамант зі Старої Басані», присвячений творчості Тетяни Череп-Пероганич.[83]

Член Національної спілки краєзнавців України (з 2012),[84] Національної спілки письменників України (з 2014)[85] та Національної спілки журналістів України (з 2022)[86].
У 2013 році, разом з Юрієм Пероганичем, заснувала мистецький вебпортал «Жінка-українка», а в 2018 — новинний сайт «ЕЛІТА», є їхньою головною редакторкою[87].
Була членом журі всеукраїнського поетичного конкурсу «Чарівне місто над Дніпром» (2015)[88], всеукраїнського фестивалю любовної лірики та авторської пісні про кохання «Мовою серця» (2016)[89] та Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра».[90] Відгук Тетяни Череп-Пероганич «За кожною поезією стоїть дитина» опублікований у Альманасі дитячих творів переможців конкурсу «Стежками Каменяра», що вийшов друком 2023 року.[91]
Член журі літературної премії Національної спілки письменників України в царині літератури для дітей імені Платона Воронька (з 2023)[92].
У 2016 році керувала літературною студією «Горлиця» Університету «Україна»[93].
У травні 2018 року, разом з Юрієм Пероганичем, заснувала громадську організацію «Творча еліта України».[94]
З початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну займається волонтерською діяльністю.[95][96][20]

- 2012 — лавреатка Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця — за добірку «Поезії», опубліковану в журналі «Соборність», № 2-3, 2012.[97];
- 2013 — дипломантка у номінації «Пісенна лірика» Міжнародного конкурсу романів, кіносценаріїв, п'єс та пісенної лірики «Коронація слова» за твір «Не мені».[98];
- 2013 — переможниця конкурсу «100 творів, які варто прочитати цього літа».[99];
- 2014 — переможниця «Корнійчуковської премії» в номінації «Сценарій дитячого фільму і драматургія для дітей і юнацтва».[100];
- 2018 — лавреатка Літературної премії імені Василя Юхимовича[101][102];
- 2019 — I місце у номінації «Проза» («Бумеранг»), I-й Всеукраїнський літературно-мистецький фестиваль імені Василя Скуратівського «До Василя!»[103];
- 2019 — II місце у номінації «Книга для дітей» («Коли приходить любов»), I-й Всеукраїнський літературно-мистецький фестиваль імені Василя Скуратівського «До Василя!»[103];
- 2024 — медаль «За жертовність і любов до України» Православної церкви України.[104];
- 2025 — лавреатка Літературної премії імені Миколи Томенка[105];
- 2025 — лавреатка літературної премії імені Михайла Чабанівського в номінації «Публіцистика» за книжку «Дорога в нікуди… і назад» (спільно з Юрієм Пероганичем)[106].
- ↑ Череп-Пероганич Тетяна Павлівна. – Коронація слова.
- ↑ а б в «Творчий діамант зі Старої Басані» : бібліогр. покажч. / упоряд. Т. Гніда ; літ. ред. О. Трубайчук ; бібліогр.-ред. С. Денисова ; Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) ; Публ. б-ка ім. Лесі Українки для дорослих. — Київ, 2024. — 40 с., стор. 5
- ↑ «Турбота про дитину: реалії та перспективи. До всесвітнього дня дитини». Реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на Тернопільщині. Процитовано 21 вересня 2022.
- ↑ Людмила Танич (16 листопада 2020). Євген Букет: Передплачуйте україномовні видання «Видавничого дому «Українська культура». Жінка-УКРАЇНКА. Архів оригіналу за 24 листопада 2020.
- ↑ Микола Тимошик. Журнал «Українська культура» відроджено // Український Інформаційний Простір. — № 6, 2020. — С. 194-197. Архівовано з джерела 24 лютого 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
- ↑ Павло Кущ. Крізь терни до читача // Урядовий кур'єр — газета центральних органів влади України. — № 1 (6869), 5 січня 2021. — С. 4. Архівовано з джерела 17 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ Володимир Погорецький (31 грудня 2017). » Назустріч сонечку з письменницею Тетяною Череп-Пероганич. Золота пектораль. Архів оригіналу за 18 лютого 2022.
- ↑ Ольга Рєпіна (2 лютого 2018). Ненав’язлива дидактичність істинної любові. Буквоїд. Архів оригіналу за 3 лютого 2018.
- ↑ Олег Гончаренко (16 жовтня 2018). Підтримка, віра, усмішка » Re:цензії » Книги. Буквоїд. Архів оригіналу за 26 січня 2019.
- ↑ Ігор Фарина (23 січня 2019). Заглянути в очі героя » Re:цензії » Книги. Буквоїд. Архів оригіналу за 26 січня 2019.
- ↑ Нова збірка – нові пісні. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 24 вересня 2014.
- ↑ а б «Творчий діамант зі Старої Басані»: бібліогр. покажч. / упоряд. Т. Гніда ; літ. ред. О. Трубайчук ; бібліогр.-ред. С. Денисова ; Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) ; Публ. б-ка ім. Лесі Українки для дорослих. — Київ, 2024. — 40 с., стор. 19
- ↑ Дмитро Дроздовський (12 жовтня 2017). Мистецтво полілогу культур. Газета «День». Архів оригіналу за 15 жовтня 2017.
- ↑ Польські пісні Ф. Шопена в сучасних українських перекладах. Жінка-УКРАЇНКА. 26 березня 2017. Архів оригіналу за 27 березня 2017.
- ↑ Фридерик Шопен. Польські пісні в сучасних українських перекладах / упорядник Андрій Бондаренко, автор передмови Григорій Ганзбург — Київ: Альтернатива Друк, 2017. — 72 сторінки. ISBN 978-966-97648-1-2.
- ↑ Душа – се конвалія ніжна… / Автори-упорядники Орися Баланко і Віталій Фізер, поетичні переклади Тетяна Череп-Пероганич. — Житомир : Бук-друк, 2021. — 252 с. — ISMN 979-0-9007192-0-1.
- ↑ а б в г д Череп-Пероганич Тетяна. Бібліотека ім. Лесі Українки. 24 березня 2017. Процитовано 9 жовтня 2022.
- ↑ Череп-Пероганич Тетяна. web.archive.org. 10 липня 2019. Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 9 жовтня 2022.
- ↑ УАВК. Українська Асоціація Видавців та Книгорозповсюджувачів — ПРОГРАМА КНИЖКОВОГО МЕДВІНУ 10 – 12 ЛИСТОПАДА, НСК «ОЛІМПІЙСЬКИЙ». www.upba.org.ua. Процитовано 2022-10-09-ua.
- ↑ а б Тернопіль: Джура, 2023, ISBN 978-966-185-206-7 // «День Києва», «Сливові сни», «Дорога», «Ця жінка, що ліпить вареники поруч зі мною…», «До весни» стор. 218—221.
- ↑ а б Череп-Пероганич Тетяна Павлівна – Коронація слова. koronatsiya.com. Процитовано 9 жовтня 2022.
- ↑ а б в г д Тетяна Череп-Пероганич : Книги, бібліографія : проза, поезія, періодика, дитяча література, піксельні книжки. avtura.com.ua. Процитовано 9 жовтня 2022.
- ↑ Живопис Оксани Грек «Мамині казки» -Музей українського живопису. museum.net.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2022. Процитовано 9 жовтня 2022. [Архівовано 2022-10-09 у Wayback Machine.]
- ↑ КЛЮЧ - Україна починається з тебе. chl.kiev.ua. Процитовано 9 жовтня 2022.
- ↑ Поетичний метрополітен: у Києві презентують унікальну збірку. vechirniy.kyiv.ua. Процитовано 9 жовтня 2022.
- ↑ Чи бачать небеса котів: повісті / упорядкували О. Полевіна, Е. Заржицька. — Тернопіль: Видавництво Богдан, 2024. — 192 / Тетяна Череп-Пероганич. «Квартира 134. Сестрички», сторінки 89-81
- ↑ Україна: пекельний 22-й. Народний щоденник / Юлія Бережко-Камінська, Алла Багірова. — Київ: Артіль, 2023. — 319 с. : — 5000 прим. — ISBN 978-966-986-631-8 // Тетяна Череп-Пероганич. «Сільська хата і без балона?», сторінка 162. «Вони про себе не розкажуть…», сторінка 209
- ↑ Жіночі голоси війни. — Випуск 1. Г. О. Сорока (гол. ред. кол) та ін. — Київ: НМЛУ, 2024. — 112 с. ISBN 978-966-2169-06-05 / Тетяна Череп-Пероганич. вірші «Дорога», «Любити», «Мамо, ну як ти?», «Гуси-гуси…», «Ця жінка, що ліпить вареники поруч зі мною…», «До весни», «І хтось неодмінно скаже: жінка доросла», «І це нічого, що ми не удвох…», «Сумна колискова», «Ніч великодня», «Ця війна розстріляла впритул мої вірші…». Сторінки 92-101
- ↑ “Материнська молитва” за майданівців. proskuriv.khm.gov.ua. Процитовано 9 жовтня 2022.
- ↑ Київ: Друкарський двір Олега Федорова, 2023, ISBN 978-617-8082-96-3 // «Листи», «День Києва», стор. 102—106.
- ↑ Київ: Саміт-книга, 2023, ISBN 978-966-986-627-1 // «Дорога», «А листопад, як ніколи, нині уперто-тривожний…», «До весни», стор. 220—221.
- ↑ шраМИ:антологія / упорядник Вікторія Шевель. — Київ: Креативна агенція «Артіль», 2023, ISBN 978-966-986-618-9 // Діти янголами стали: «І хтось неодмінно скаже: жінка доросла…», «Це нічого, що ми не удвох…», «Дорога», «Мій син» та інші, стор. 78-82.
- ↑ Польські пісні Ф.Шопена. Світова музична класика - українською!. 2 квітня 2017. Процитовано 9 жовтня 2022.
- ↑ Нова краєзнавча книга: Література рідного краю. Чернігівщина. Нова краєзнавча книга. Процитовано 9 жовтня 2022.
- ↑ Владимир (23 червня 2016). Новини від журналу Склянка часу*Zeitglas. "ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ". Процитовано 9 жовтня 2022.
- ↑ Державній бібліотеці Будапешта передали видання «Базиліка Святого Іштвана» шрифтом Брайля. www.ukrinform.ua. Процитовано 9 жовтня 2022.
- ↑ Бібліотеки отримали дитячу книгу, надруковану шрифтом Брайля. Офіційний портал КМДА - Головна. Процитовано 9 жовтня 2022.
- ↑ Тетяна Череп. Поезії [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.] / Міжнародний літературно-публіцистичний часопис українських письменників «Соборність», № 2-3 за 2012 рік. Сторінки 52-57.
- ↑ Журнал «Бористен» за грудень 2014. Сторінка 25. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 7 січня 2015.
- ↑ Тетяна Череп-Пероганич. Вірші «Нас нікому не здолати» / «Українка в світі» — квартальник Світової федерації українських жіночих організацій, № 1, 2015. Сторінки 39, 44.
- ↑ а б Тетяна Череп-Пероганич. Яблуневе кохання моє // «Слово жінки». — 2016. — № 5-6 (11 лютого). — С. 30-31.
- ↑ Тетяна Череп-Пероганич. «Ми стали кращими…» // «Модна дипломатія». — № 3, 2017. — С. 42.
- ↑ Tetyana Cherep-Perohanych. «We have become better…» // «Fashion of Diplomacy in Ukraine. — № 3, 2017. — С. 42.
- ↑ Тетяна Череп-Пероганич. Вірші «Ремонт», «Холодне літо», «Іванова дружина», «Зустріч», «Спомин», «Душа», «Щастя до чею…», «Художнику», «І що тоді буде, коли я пташиною стану?…», «Сорочка», «Будяк» / «Твої вірші» — Міжнародний літературно-художній журнал. № 1 (6), 2017. Сторінки 146—148.
- ↑ Вірші «Щасливі», «Осінній ранок теплий, попри все…», «Як тепло у батьківській хаті», «Два хлопчаки гребуть у лісі сіно…», «Одинока», «Ремонт»; життєві етюди «Яблунька», «Сад душі» / Світ художнього слова Тетяни Череп-Пероганич. «Українська мова і література в школах України», № 11 (198), листопад 2019, сторінки 61-62.
- ↑ Тетяна Череп-Пероганич. Вірші «Літнє», «Розчарування», «Бувають ночі, що не треба 1 дня…», «Це об тебе я спіткнулася і обпеклася…», «Скажу тобі, поміж іншим…», «Не вишила я долі нам…», «Нам двом і разом не бути…», «Гримнулась вниз, покотилась між трави високі…», «Вона ладна долати відстані…», «Пара», «Занадто тонкі матерії — у літа мого містерії» / «Наука і суспільство» — щомісячний науково-популярний і літературно-художній ілюстрований журнал. № 7, 2024. Сторінки 61—63.
- ↑ Тетяна Череп-Пероганич. Оповідання «Пробач мені, мамо», «Чоловік навпроти» / «Наука і суспільство» — щомісячний науково-популярний і літературно-художній ілюстрований журнал. № 9, 2025. Сторінки 52—53.
- ↑ Тетяна Череп-Пероганич. Оповідання «Пробач мені, мамо», «Чоловік навпроти», «Жаба», «Вербові котики», «Котове щастія» / «Харків. Lit» — Літературно-художній та громадсько-політичний журнал НСПУ та Харківської організації НСПУ. № 2-, 2025. Сторінки 123—131.
- ↑ Тетяна Череп-Пероганич. «Верба, Калина», «Хто кращий» / «Світ дитини», число 11 (226), 2014. Сторінки 3–4.
- ↑ Тетяна Череп-Пероганич. «Подорож до країни добра» / «Світ дитини», число 2 (229), 2015. Сторінки 6–7.
- ↑ Тетяна Череп-Пероганич. «Стара світлина» / «Світ дитини», число 11 (237), 2015. Сторінки 2–3.
- ↑ Тетяна Череп-Пероганич. «Без верби і калини нема України» / «Крилаті», № 4 (47), липень-серпень 2015. Сторінка 4.
- ↑ Тетяна Череп-Пероганич. «У бабусі на подвір'ї», «Ромашка», «Чорнобривці» / «Розумники», літо, 2019. Сторінка 18.
- ↑ Тетяна Череп: Треба вчитися творити добро[недоступне посилання з серпня 2019] «Отчий поріг», лютий 2011, № 2, сторінка 4.
- ↑ Тетяна Череп: Вшанували генія слова[недоступне посилання з травня 2019] «Отчий поріг», березень 2011, № 3, сторінки 4-5.
- ↑ Посилання [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.]Світлана Наконечна. Поезія, за якою давно скучили. / «Кримська світлиця». № 17 (1550), 24 квітня 2009 р., сторінка 19.]
- ↑ Тетяна Череп: Із циклу «Батьківська хата» / «Носівські вісті» № 9 (9238), 3 березня 2912, сторінка 4.
- ↑ Віктор Задворнов: На березі любові / «Робітниче слово», № 23 (10799) 23-29 червня 2012, сторінка 6., Посилання [Архівовано 16 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Тетяна Череп-Пероганич. Подарунок від Святого Миколая (казкове оповідання) // Рабочее слово. — . — № 48 (11016). — С. 7.
- ↑ Марина Болейчик. Коли любиш любити… // «Світ-інфо». — № 76, 7 квітня 2016. — С. 15. Архівовано з джерела 24 вересня 2016. Процитовано 7 квітня 2016.
- ↑ Тетяна Череп-Пероганич // «Світ-інфо». — № 179, 16 липня 2020. — С. 15. Архівовано з джерела 16 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
- ↑ Тетяна Череп: Нові книги з образом Тичини [Архівовано 2 травня 2014 у Wayback Machine.] «Сіверщина»
- ↑ Тетяна Череп: «Народе мій, до тебе ще я верну…» [Архівовано 8 січня 2015 у Wayback Machine.] «Слово Просвіти», 27 вересня 2010 у рубриці Про-читання
- ↑ Тетяна Череп: Сила та ніжність болю [Архівовано 27 жовтня 2019 у Wayback Machine.] «Слово Просвіти», 10 листопада 2010 у рубриці Арт-калейдоскоп
- ↑ Тетяна Череп: Віч-на-віч з поезією [Архівовано 13 червня 2019 у Wayback Machine.] «Слово Просвіти», 31 березня, 2011 у рубриці Читацьке віче
- ↑ Тетяна Череп: Творчість як гімн [Архівовано 4 липня 2019 у Wayback Machine.] «Слово Просвіти», 1 Вересня 2011 у рубриці Арт-калейдоскоп
- ↑ Тетяна Череп-Пероганич. «Я твій навіки, Україно!» [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.] / «Слово Просвіти», ч. 14, 4-10 квітня 2013, сторінка 8.
- ↑ Тетяна Череп-Пероганич. У передчутті різдвяних свят. — . — № 50 (894). — С. 16.
- ↑ Тетяна Череп-Пероганич. Поезія // «Струна». — № 1, 11 листопада 2020. — С. 14. Архівовано з джерела 29 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
- ↑ Культура і життя. — № 2, 15-21 січня 2016 р.
- ↑ Українки — героям Майдану. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014.
- ↑ Роман Гривінський. Поезія Майдану: перші збірки вже у продажу. Газета «День» №56, (2014). Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 28 березня 2014.
- ↑ Там де небо землю обняло: поезії / Тетяна Іванчук; передмова Тетяни Череп-Пероганич; художник Любов_Міненко. — Київ: Комп'ютерпрес, 2015. — 142 сторінки. ISBN 978-966-8846-50-2
- ↑ «Здійснені мрії» — нова книга письменниці Анни Багряної. Мистецький портал «Жінка–УКРАЇНКА». 29 листопада 2015. Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 10 грудня 2015.
- ↑ «Іриси для коханого» у перекладі Димитра Христова болгарською. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 1 лютого 2015.
- ↑ Поезія Тетяни Череп-Пероганич у перекладі Казімежа Бурната. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 1 лютого 2015.
- ↑ Литаври: альманах — Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2016. — 554 с. ISBN 978-617-640-282-4 // Тетяна Череп-Пероганич. Бо осінь / It's autumn. Сентиментальна пора / Sentimental time. Глухота / Deafness. Будь поруч / Be by my side. Сторінки 522—525.
- ↑ Римовані геци: пародії / Іван Гентош. — Київ: Видавництво «Український пріоритет», 2018. — 240 с. ISBN 978-617-7398-96-6
- ↑ Література рідного краю. Чернігівщина : Хрестоматія / Упорядкування, загальна редакція Г. В. Баран. — Новоград-Волинський : «НОВОград», 2021. — 1320 с. — 100 прим. — ISBN 978-617-7628-63-6. / Ганна Баран. Літературний процес на Чернігівщині: від найдавніших часів і до наших днів, сторінка 25.
- ↑ Іванна Стеф'юк (24 травня 2020). Вітражі щастя у поезіях Тетяни Череп-Пероганич. Золота пектораль. Архів оригіналу за 18 лютого 2022.
- ↑ «Танго не для нас» — нова збірка поезій Тетяни Череп-Пероганич // Деснянка. — № 23 (810), 11 червня 2020. — С. 8. Архівовано з джерела 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021. [Архівовано 9 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Череп-Пероганич Тетяна. Публічна бібліотека імені Лесі Українки. Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 10 липня 2019. [Архівовано 10 липня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Презентація бібліографічного покажчика "Творчий діамант зі Старої Басані". Бібліотека ім. Лесі Українки. 18 грудня 2024.
- ↑ Членський квиток НСКУ № 139 від 20 лютого 2012
- ↑ Лави НСПУ знову поповнилися. Укр.Літ, засновник – НСПУ. 30 квітня 2014. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 30 квітня 2014.
- ↑ Членський квиток № 4298 від 20 грудня 2022
- ↑ Еліта – Сайт ГО «Творча еліта України». Творча еліта України. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019.
- ↑ Триває всеукраїнський поетичний конкурс «Чарівне місто над Дніпром». «Жінка-УКРАЇНКА». 25 серпня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 серпня 2015.
- ↑ УАП - Оголошено склад журі конкурсу в рамках всеукраїнського фестивалю в Івано-Франківську. 26 липня 2016. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. [Архівовано 28 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Новини України: Стежками Каменяра - коли робота приносить задоволення. Galinfo. 22 травня 2020. Процитовано 24 червня 2022.
- ↑ Альманах дитячих творів переможців конкурсу "Стежками Каменяра". Віртуальний музей Іван Франко у Києві. Процитовано 28 грудня 2023.
- ↑ Відбулося чергове засідання Секретаріату Національної спілки письменників України. НСПУ. 23 грудня 2023.
- ↑ Студенти Університету «Україна» вітали поетів і патріотів Бориса Гуменюка і Сергія Пантюка. Вища освіта. 16 березня 2016. Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 4 липня 2019.
- ↑ «Творчий діамант зі Старої Басані»: бібліогр. покажч. / упоряд. Т. Гніда ; літ. ред. О. Трубайчук ; бібліогр.-ред. С. Денисова ; Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) ; Публ. б-ка ім. Лесі Українки для дорослих. — Київ, 2024. — 40 с., стор. 5–6.
- ↑ Ліна Тесленко (22 квітня 2022). Не можеш тримати меча – стань щитом: як волонтери зі Сколе допомагають фронту. Україна Молода. Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ Юлія Потапенко (7 липня 2022). Батончики з любов’ю. Голос України.
- ↑ Нові лауреати Міжнар. літпремії ім. І.Кошелівця за 2012 рік (PDF). Журнал «Соборність» № № 1–2 (46–47), 2013, сторінка 3. Архів (PDF) оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 25 травня 2013.
- ↑ Переможці конкурсу «Коронація слова — 2013». 14 червня 2013. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 15 червня 2013.
- ↑ Результати конкурсу «100 творів, які варто прочитати цього літа». Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 31 липня 2014. [Архівовано 2014-08-10 у Wayback Machine.]
- ↑ Корнейчуковская премия. Одесса-2014; Сборник произведений победителей II Международного конкурса на лучшее произведение для детей «Корнейчуковская премия» — Одесса: ВМВ, 2014. — 352 с. Сторінка 9.
- ↑ Всеукраїнське літературно – мистецьке свято «Просто на Покрову». Коростенська районна державна адміністрація. 16 жовтня 2018. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. [Архівовано 2018-10-18 у Wayback Machine.]
- ↑ У Коростені відбулось ХІІ всеукраїнське літературно-мистецьке свято «Просто на Покрову». Офіційний сайт міста Коростень. 13 жовтня 2018. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. [Архівовано 2018-10-17 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Підсумки 1-го Всеукраїнського літературно-мистецького фестивалю імені Василя Скуратівського «До Василя!». Еліта. 30 жовтня 2019. Архів оригіналу за 8 листопада 2019.
- ↑ Посвідчення від 8 липня 2024, № 10098
- ↑ У Лип'янці вшанували пам’ять поета-шістдесятника Миколи Томенка та вручили його іменну премію. Буквоїд. 29 травня 2025. Процитовано 13 липня 2025.
- ↑ У Сахновщинській громаді відбулася літературна премія імені Михайла Чабанівського. sahgromada.gov.ua.
- Тетяна Череп-Пероганич — життя і творчість // WordPress; [Архівовано 15 березня 2012 у Wayback Machine.] Вірші і проза Тетяни Череп — офіційний сайт
- Череп-Пероганич Тетяна. Публічна бібліотека імені Лесі Українки. Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 10 липня 2019.
- Череп-Пероганич Тетяна Павлівна. Коронація слова.
- Тетяна Череп: Критика, біографія, книжки, твори, фото: проза, поезія [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] avtura.com.ua
- Тетяна Череп-Пероганич. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». Процитовано 19 січня 2026.
- «Творчий діамант зі Старої Басані»: бібліогр. покажч. / упоряд. Т. Гніда ; літ. ред. О. Трубайчук ; бібліогр.-ред. С. Денисова ; Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) ; Публ. б-ка ім. Лесі Українки для дорослих. — Київ, 2024. — 40 с.
- Череп-Пероганич Тетяна. Поетеса, прозаїк, перекладачка [біографічна довідка] / Національна спілка письменників України. Біобібліографічний довідник. — Київ, «Український письменник», 2023. стор. 972—973
- …і вічне Тарасове слово: поезії та оповідання / Красноармійське творче об'єднання «Суцвіття». — Донецьк, : Національна спілка письменників України, 2015. — 132 сторінки. ISBN 078-966-10-82-30-2 // Тетяна Череп-Пероганич. Біографічна довідка. Сторінки 122—123.
- Ця неймовірна жінка-українка — з села на Чернігівщині // Деснянка. — № 23 (810), 11 червня 2020. — С. 8. Архівовано з джерела 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
- Еліна Заржицька. Тетяна Череп-Пероганич: «Волонтерство – мій свідомий вибір» // Берегині України /Художньо-публіцистичний збірник/ (Серія «Бібліотека Всеукраїнського щомісячника «Бористен»», упорядник Ф. Сухоніс). Дніпро: Журфонд, 2025. 236 ст. ISBN 978-966-934-642-1. — С. 7, 12-21.
- Народились 18 листопада
- Народились 1974
- Уродженці Старої Басані
- Випускники Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
- Члени Національної спілки краєзнавців України
- Члени НСПУ
- Члени НСЖУ
- Лауреати премії імені Івана Кошелівця
- Лауреати літературної премії імені Григорія Сковороди
- Нагороджені медаллю «За жертовність і любов до України»
- Череп-Пероганич Тетяна Павлівна
- Українські поетеси
- Українські журналістки
- Українські прозаїки
- Дипломанти «Коронації слова»
- Коронація слова 2013
- Сучасні українські письменники
- Українські дитячі письменниці
- Українські поети, перекладені іншими мовами
- Українські поети-піснярі
- Лауреати літературної премії імені Миколи Гоголя
- Лауреати літературної премії імені Василя Юхимовича
- Письменники Києва
- Українські перекладачі поезії
