Черкасигаз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Черкасигаз
ПАТ «Черкасигаз»
Тип Публічна компанія
Форма власності публічна компанія
Галузь енергетика
Спеціалізація газопостачання
Попередник(и) ДП «Черкасигаз»
Засновано 1994
Штаб-квартира Черкаси
Ключові особи Сергій Буян
Дочірні компанії Черкасигаз збут
Структурні підрозділи див. Структура
chergas.ck.ua

ПАТ «Черкасига́з» — публічне акціонерне товариство зі штаб-квартирою в Черкасах, що займається розподіленням, транспортуванням та постачанням газу у більшості районів та міст обласного значення Черкаської області.

Історія[ред. | ред. код]

Наказом Міністерства житлово-комунального господарства УРСР від 5 вересня 1975 року № 299 та наказом РО «Укргаз» від 8 жовтня 1975 року № 1 було створено Черкаське виробниче об'єднання «Черкасигаз». Відповідно до рішення Державного комітету України по нафті і газу від 11 березня 1994 року № 102 підприємство було реорганізоване у відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», яке обслуговувало Черкаську область. У 1997 році виділено в окрему структуру Уманське управління по експлуатації газового господарства та створено ВАТ «Уманьгаз», яке обслуговує Умань, Уманський, Христинівський та Маньківській райони області.[1]

З грудня 2012 до серпня 2021 року компанією володіла інша компанія, пов'язана з українським олігархом Дмитром Фірташем. 51 % акцій компанії було передано 2012 року компанії Фірташа без необхідного згідно з законом конкурсу. У серпні 2021 року РНБО оголосила про повернення компанії у державну власність[2].

Станом на 2010 рік показники компанії були такими:

  • газових мереж — 13 008 км;
  • газифіковано жител всього — 446 321 в тому числі:
  • експлуатується газових приладів — 810 464 од.;
  • транспортування природного газу — 1 930,8 млн. м³;
  • постачання природного газу — 511,4 млн м3;
  • реалізація скрапленого газу — 897 тонн;
  • кількість ГНС — 1;
  • кількість ГНП — 13;
  • кількість філій (районні УЕГГ) — 13;
  • кількість газорозподільних пунктів — 379;
  • кількість ШРП — 957;
  • кількість станцій катодного захисту — 796;
  • газифіковано населених пунктів — 642;
  • рівень газифікації області — 61,7 % в тому числі сільської місцевості — 56,1 %;
  • чисельність працівників — 2 715 осіб.[3]

Структура[ред. | ред. код]

  • Черкаське відділення: Мошнівська, Червонослобідська, Чигиринська дільниці;
  • Жашківське відділення: Жашківська, Монастирищенська дільниці;
  • Звенигородське відділення: Звенигородська, Тальнівська, Ватутінська, Лисянська дільниці;
  • Золотоніське відділення: Золотоніська, Чорнобаївська, Драбівська дільниці;
  • Канівське відділення: Канівська, Корсунь-Шевченківська дільниці;
  • Смілянське відділення: Смілянська, Кам'янська дільниці;
  • Шполянське відділення: Шполянська, Городищенська, Катеринопільська дільниці.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія ПАТ «Черкасигаз». Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018. 
  2. Фірташа наздоганяє карма: ставленик Кремля втрачає ще одну годівницю в Україні. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2021. 
  3. ПАТ «Черкасигаз». Історична довідка. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 9 грудня 2018. 
  4. Структурні підрозділи ПАТ «Черкасигаз». Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 9 грудня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]