Черкаси (Львівський район)
село Черкаси | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Львівська |
Район | Львівський |
Тер. громада | Щирецька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA46060450150048425 |
Основні дані | |
Засноване | 1464[2] |
Населення | 310[1] |
Площа | 0,39 км² |
Густота населення | 800 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81176[3] |
Телефонний код | +380 3230[4] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°34′56″ пн. ш. 23°54′12″ сх. д. / 49.58222° пн. ш. 23.90333° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
259 м[5] |
Водойми | Щирка |
Відстань до обласного центру |
38 км[6] |
Відстань до районного центру |
38 км[6] |
Найближча залізнична станція | Черкаси-Львівські |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81160, Львівська обл., Львівський р-н, селище Щирець, пл. Ринок, 8[1] |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Черка́си — село в Україні, у Щирецькій селищній громаді, Львівського району, Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Щирецька селищна громада. Населення становить 310 осіб[1].
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 312 осіб[7].
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[7]:
Мовний склад населення с. Черкаси | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
українська | 312 | 100 |
Село Черкаси знаходиться на відстані 38 км від обласного центру, 38 км — районного центру та 9 км — від адміністративного центру селищної громади. Межує з селами Кагуїв, Дмитре та Горбачі[6].
Назва села Черкаси походить від однойменної назви міста. У народному переказі розповідається про те, що у період Національно-визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького три козаки з його загону сподобали собі цю місцевість. «Невдовзі на тому горбочку було збудовано три садиби і потроху почало розбудовуватися село, а так, як ті козаки були вихідцями з Черкас східних, то й назвали поселення Черкасами[8][неавторитетне джерело].
Перша згадка про село Черкаси — 13 липня 1464 року[2], коли було розмежування сіл Кагуїв, Гонятичі, Черкаси. Це підтверджують і старожили, яким передавали з покоління в покоління інформацію про те, що село Черкаси разом з селом Кагуєвом мали спільну церкву і цвинтар.
У податковому реєстрі 1515 року село згадується як малолюдне[9].
За часів Австро-Угорщини через село було прокладено залізницю і побудовано спеціальну залізничну станцію, яка збереглася до нашого часу. Село стало одним із залізничних вузлів на важливих транспортних шляхах. Саме в той період відбувалась активна розбудова села по іншій стороні від колії. Село стало більш цивілізованим. Із усіх навколишніх сіл люди добирались до села Черкаси, щоб доїхати до Львова або ж Стрия.
Біля залізничної колії було побудовано гіпсовий завод, який відправляв свою продукцію залізничною колією у різні напрямки. Завод проіснував до 1939 року.
Є згадки про те, що австрійці знайшли у селі цілющі джерела води, яку вони возили для дослідження у Відень. Ця вода справді була цінною, оскільки вони мали задум побудувати на території села санаторій, але через Першу світову війну цей задум не вдалось втілити у реальність.
Ще на початку XX століття у Черкасах було споруджено великий фільварок. Його власником був поляк Новосельський. Відомо, що у фільварку працювало багато людей: не лише мешканці Черкас, а також і сусідніх сіл, зокрема Дмитре та Горбачі.
Напередодні Першої світової війни у селі було відкрито двокласну школу. Це була перша школа у Черкасах. Пізніше вона стала чотирикласною. До початку 1941 року директором цієї школи був Іван Сенюта. Відомо, що уроки велися у той період українською мовою. У період німецької окупації школою керувала вчителька Олена Чайківська.
Біля школи у 1910 році було збудовано капличку на честь святкування 60-ліття скасування панщини. Її спорудив мешканець Черкас, залізничник за професією — Підкович.
Приблизно у 1920-х роках в селі почав розвиватися просвітницький рух, що пов'язано із заснуванням перших товариств «Просвіта».
Молодь часто організовувала так звані «фестини», ставили вистави. Організатором і народним режисером таких вистав був мешканець села Іван Синенький. За кошти, які отримували з вистав, селяни збудували дерев'яний будинок «Просвіти», де була і читальня. Такий культурний осередок був одним із найкращих у довколишніх селах.
Також у селі Черкаси діяв осередок товариства «Луг».
У період більшовицького терору постраждали цілі великі родини, а саме родини Стасенків, Лазуркевичі, Ільківи, Короляки, Синеньківи, Кікеріви. Вони загинули або ж були вивезені до Сибіру радянською владою.
Мешканці села важко згадують період колективізації і створення колгоспів на території села. «Селяни згадують, як не хотіли підписувати заяву до вступу в колгосп, а їх насильно везли в Щирець, і там тримали в холоді та голоді, поки не підписали заяви[8].
За роки незалежності в селі було споруджено греко-католицький храм святого Юрія.
До п'ятої річниці Незалежності в селі було встановлено пам'ятник борцям за волю України.
- Церква святого влкмч. Юрія, збудована 1995 року. Належить до Львівської митрополії, Львівської архієпархії, Пустомитівського деканату УГКЦ та перебуває в користуванні місцевої парафії святого влкмч. Юрія.
- Пам'ятник борцям за волю України.
- Дуфанець Олексій Федорович (1931—2017) — український художник і педагог. Професор Львівської національної академії мистецтв.
- ↑ а б в Щирецька громада. shchyretska-hromada.gov.ua. Архів оригіналу за 19 липня 2024. Процитовано 6 січня 2025.
- ↑ а б Ярослава Чабан. Ювілей села: Черкасам — 550 років! // Голос Народу. — 2014. — № 31 (1472). — С. 1, 5.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Прогноз погоди в селі Черкаси. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ а б в Відстані від села Черкаси. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 6 січня 2025.
- ↑ а б Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Щирецька міська громада, Львівський район, Львівська область, с. Черкаси. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 6 січня 2025.
- ↑ а б Олекса Дуфанець. Портретні зарисовки Черкащини. — Львів, 2016. — С. 43.
- ↑ Zródla dziejowe. — Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 154. (пол.)
- Дмитрів, Горбачі, Попеляни, Черкаси // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 602.
- Село Черкаси, Львівська область, Львівський район, Щирецька територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 6 січня 2025.
![]() |
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |