Перейти до вмісту

Черкаси (Львівський район)

Координати: 49°34′56″ пн. ш. 23°54′12″ сх. д. / 49.58222° пн. ш. 23.90333° сх. д. / 49.58222; 23.90333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Черкаси
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район Львівський
Тер. громада Щирецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA46060450150048425
Основні дані
Засноване 1464[2]
Населення 310[1]
Площа 0,39 км²
Густота населення 800 осіб/км²
Поштовий індекс 81176[3]
Телефонний код +380 3230[4]
Географічні дані
Географічні координати 49°34′56″ пн. ш. 23°54′12″ сх. д. / 49.58222° пн. ш. 23.90333° сх. д. / 49.58222; 23.90333
Середня висота
над рівнем моря
259 м[5]
Водойми Щирка
Відстань до
обласного центру
38 км[6]
Відстань до
районного центру
38 км[6]
Найближча залізнична станція Черкаси-Львівські
Місцева влада
Адреса ради 81160, Львівська обл., Львівський р-н, селище Щирець, пл. Ринок, 8[1]
Карта
Черкаси. Карта розташування: Україна
Черкаси
Черкаси
Черкаси. Карта розташування: Львівська область
Черкаси
Черкаси
Мапа
Мапа

CMNS: Черкаси у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Черка́си — село в Україні, у Щирецькій селищній громаді, Львівського району, Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Щирецька селищна громада. Населення становить 310 осіб[1].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 312 осіб[7].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[7]:

Мовний склад населення с. Черкаси
Мова Число ос. Відсоток
українська 312 100

Географія

[ред. | ред. код]

Село Черкаси знаходиться на відстані 38 км від обласного центру, 38 км — районного центру та 9 км — від адміністративного центру селищної громади. Межує з селами Кагуїв, Дмитре та Горбачі[6].

Топоніми

[ред. | ред. код]

Назва села Черкаси походить від однойменної назви міста. У народному переказі розповідається про те, що у період Національно-визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького три козаки з його загону сподобали собі цю місцевість. «Невдовзі на тому горбочку було збудовано три садиби і потроху почало розбудовуватися село, а так, як ті козаки були вихідцями з Черкас східних, то й назвали поселення Черкасами[8][неавторитетне джерело].

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка про село Черкаси — 13 липня 1464 року[2], коли було розмежування сіл Кагуїв, Гонятичі, Черкаси. Це підтверджують і старожили, яким передавали з покоління в покоління інформацію про те, що село Черкаси разом з селом Кагуєвом мали спільну церкву і цвинтар.

У податковому реєстрі 1515 року село згадується як малолюдне[9].

Черкаси у другій половині XIX –початку XX століття

[ред. | ред. код]

За часів Австро-Угорщини через село було прокладено залізницю і побудовано спеціальну залізничну станцію, яка збереглася до нашого часу. Село стало одним із залізничних вузлів на важливих транспортних шляхах. Саме в той період відбувалась активна розбудова села по іншій стороні від колії. Село стало більш цивілізованим. Із усіх навколишніх сіл люди добирались до села Черкаси, щоб доїхати до Львова або ж Стрия.  

Біля залізничної колії було побудовано гіпсовий завод, який відправляв свою продукцію залізничною колією у різні напрямки. Завод проіснував до 1939 року.

Є згадки про те, що австрійці знайшли у селі цілющі джерела води, яку вони возили для дослідження у Відень. Ця вода справді була цінною, оскільки вони мали задум побудувати на території села санаторій, але через Першу світову війну цей задум не вдалось втілити у реальність.

Черкаси у період до 30-х років XX століття

[ред. | ред. код]

Ще на початку XX століття у Черкасах було споруджено великий фільварок. Його власником був поляк Новосельський. Відомо, що у фільварку працювало багато людей: не лише мешканці Черкас, а також і сусідніх сіл, зокрема Дмитре та Горбачі.

Напередодні Першої світової війни у селі було відкрито двокласну  школу. Це була перша школа у Черкасах. Пізніше вона стала чотирикласною. До початку 1941 року директором цієї школи був Іван Сенюта. Відомо, що уроки велися у той період українською мовою. У період німецької окупації школою керувала вчителька Олена Чайківська.

Біля школи у 1910 році було збудовано капличку на честь святкування 60-ліття скасування панщини. Її спорудив мешканець Черкас, залізничник за професією — Підкович.

Приблизно у 1920-х роках в селі почав розвиватися просвітницький рух, що пов'язано із заснуванням перших товариств «Просвіта».

Молодь часто організовувала так звані «фестини», ставили вистави. Організатором і народним режисером таких вистав був мешканець села Іван Синенький. За кошти, які отримували з вистав, селяни збудували дерев'яний будинок «Просвіти», де була і читальня. Такий культурний осередок був одним із найкращих у довколишніх селах.

Також у селі Черкаси діяв осередок товариства «Луг».

Черкаси після 30-х років XX століття

[ред. | ред. код]

У період більшовицького терору постраждали цілі великі родини, а саме родини Стасенків, Лазуркевичі, Ільківи, Короляки, Синеньківи, Кікеріви. Вони загинули або ж були вивезені до Сибіру радянською владою.

Мешканці села важко згадують період колективізації і створення колгоспів на території села. «Селяни згадують, як не хотіли підписувати заяву до вступу в колгосп, а їх насильно везли в Щирець, і там тримали в холоді та голоді, поки не підписали заяви[8].

Черкаси за часів незалежної України

[ред. | ред. код]

За роки незалежності в селі було споруджено греко-католицький храм святого Юрія.

До п'ятої річниці Незалежності в селі було встановлено пам'ятник борцям за волю України.

Пам'ятки, визначні місця

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Щирецька громада. shchyretska-hromada.gov.ua. Архів оригіналу за 19 липня 2024. Процитовано 6 січня 2025.
  2. а б Ярослава Чабан. Ювілей села: Черкасам — 550 років! // Голос Народу. — 2014. — № 31 (1472). — С. 1, 5.
  3. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 5 червня 2022.
  4. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 5 червня 2022.
  5. Прогноз погоди в селі Черкаси. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 червня 2022.
  6. а б в Відстані від села Черкаси. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 6 січня 2025.
  7. а б Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Щирецька міська громада, Львівський район, Львівська область, с. Черкаси. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 6 січня 2025.
  8. а б Олекса Дуфанець. Портретні зарисовки Черкащини. — Львів, 2016. — С. 43.
  9. Zródla dziejowe. — Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 154. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]