Черкаський міський археологічний музей Середньої Наддніпрянщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Черкаський міський археологічний музей Середньої Наддніпрянщини Pictogram infobox palace.png
49°26′31″ пн. ш. 32°03′59″ сх. д. / 49.44194° пн. ш. 32.06639° сх. д. / 49.44194; 32.06639Координати: 49°26′31″ пн. ш. 32°03′59″ сх. д. / 49.44194° пн. ш. 32.06639° сх. д. / 49.44194; 32.06639
Тип археологічний
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування кінотеатр «Україна»
Адреса вулиця Смілянська, б.21
Архітектор Фурсенко Сергій Михайлович
Засновано 1 березня 2016 року
Відкрито 27 квітня 2017 року
Режим роботи Ср-Нд 10.00-18.00 та на свята
Фонд експозиція: понад 1 тис.
фонди: понад 15 тис.
дофондове сховище: до 50 тисяч
Відвідувачі 4-8 осіб на годину
Директор Сиволап Михайло Павлович
Сайт archaeologicalmuseum.ra.ck.ua
Черкаський міський археологічний музей Середньої Наддніпрянщини. Карта розташування: Україна
Черкаський міський археологічний музей Середньої Наддніпрянщини
Черкаський міський археологічний музей Середньої Наддніпрянщини (Україна)

Черкаський міський археологічний музей Середньої Наддніпря́нщини — новостворений археологічний музей у місті Черкаси.

Цікавим фактом є те, що керівник музею закликає усіх бажаючих брати участь у археологічних розкопках і поповнювати музей експонатами[1].

Історія[ред. | ред. код]

Історія створення археологічного музею у Черкасах тісно пов'язана із життям відомого українського археолога Михайла Сиволапа. Все своє доросле життя він присвятив археології Черкаської області, брав участь у численних археологічних експедиціях та розкопках, будучи викладачем університету вів археологічну практику серед студентів. Майже 28 років Михайло Павлович займався збиранням експонатів для археологічного музею. Ідея створення у Черкасах власного археологічного музею виникла у нього вже давно. Починаючи із 1991 року, коли Україна здобула незалежність, він «оббивав пороги» усіх міських голів. У кінці 1990-их років частину експонатів він передав до Черкаського обласного краєзнавчого музею, ще понад 50 тисяч нині знаходиться у музейній кімнаті Черкаського національного університету[2], де він працює викладачем[3].

2013 року міський голова Сергій Одарич пообіцяв зайнятись цим питанням і навіть знайшов приміщення, яке мало бути віддане для створення музею[4]. Однак через 2 тижня йому оголосили імпічмент, а далі ще понад рік Черкаси перебували без міського очільника, потім ще місцеві вибори 2015 року — все це негативно впливало на вирішення долі музею. Нова міська влада лише 2016 року взялась за створення музею серйозно і 1 березня він був офіційно зареєстрований. Під музей було виділено кімнату на першому поверсі кінотеатру «Україна» у середмісті Черкас, і вже 27 квітня 2017 року він був відкритий.

Колекції[ред. | ред. код]

З моменту створення музей комплектується за колекціями, коли весь матеріал з пам’ятки зберігається повністю. На час заснування музею, у березні 2016 року фондова колекція нараховувала понад 30 тисяч знахідок, з яких понад 10 тисяч належать пам'яткам ямної культури з поселення Десятини й курганів Черкащини. Більшість археологічних матеріалів досі не описані, тому співробітники музею переважно зосереджені на фондовій роботі.[5]

У музеї зберігаються матеріали:

До колекцій Черкаського археологічного музею належать:

  • зразки динозаврової, палеогенової і мамонтової фауни;
  • палеоантропологічна колекція допоміжнього фонду містить скелети дітей з поховань на ямному поселенні Десятини та рештки скелетів з ряду курганів бронзової доби з розкопок Михайла Сиволапа 1990-х років;
  • експонати середньо- й пізньо-давньокам'яної стоянки Ясівка (130-100; 35-12 тисяч років тому);
  • ранньо-середньокам'яна колекція зі стоянки Дніпровець (VIII-VII тисячоріч до Р.Х.);
  • посуд, знаряддя та статуетки трипільської культури;
  • колекція зернотерок мідної, бронзової й ранньої залізної діб;
  • колекція кам’яних бойових сокир культур бронзової доби;
  • посуд, прикраси, знаряддя ямної, катакомбної, багатопружкової, зрубної, білозерської та інших культур бронзової доби, та скіфського часу;
  • зразки з Мельгуновського кургану (з котрого у 1763 році. розпочинався розвиток археології в Україні);
  • амфори давньогрецького й римського походження;
  • предмети озброєння скіфського, давньоруського та козацького часу;
  • колекція посуду й фібул черняхівської культури з могильника Черкаси-Центр;
  • зразки з нумізматичної й боністичної колекцій;
  • етнографічні відповідники археологічних артефактів;
  • багато іншого.[5]

Примітки[ред. | ред. код]