Черкаський обласний краєзнавчий музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Черкаський краєзнавчий музей
Портал:Музеї
Черкаський обласний краєзнавчий музей.jpg
49°26′53″ пн. ш. 32°03′38″ сх. д. / 49.44827000002777595° пн. ш. 32.0607400000277778° сх. д. / 49.44827000002777595; 32.0607400000277778Координати: 49°26′53″ пн. ш. 32°03′38″ сх. д. / 49.44827000002777595° пн. ш. 32.0607400000277778° сх. д. / 49.44827000002777595; 32.0607400000277778
Тип музей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Черкаси, вул. Слави, 1
Засновано травень 1918 року
Фонд понад 106 тис. одиниць (на поч. 2003 року)[1].
Відвідувачі до 150 тис. осіб (поч. 2000-х рр.)[1]
Директор Собко Ірина Василівна
Черкаський обласний краєзнавчий музей. Карта розташування: Україна
Черкаський обласний краєзнавчий музей
Черкаський обласний краєзнавчий музей (Україна)

Черка́ський обласни́й краєзна́вчий музе́й — обласний краєзнавчий музей у місті Черкасах, найбільше зібрання матеріалів і документів з історії, етнографії і культури Черкащини, її уродженців і персоналій.

Музей розташований в історичній частині міста за адресою: вул. Слави, буд. 1, м. Черкаси-18000, Україна.

Заклад є одним з найбільших з числа подібних у державі. Щороку музей відвідує до 150 тисяч осіб, причому значна їх частина — діти та молодь. Черкаський краєзнавчий музей постійно відкриває десятки нових виставок, що дає можливість ширше знайомити відвідувачів із музейними фондовими колекціями, популяризувати їх. Завдяки розробленій та впровадженій в життя системі музейної роботи з підростаючим поколінням популярність музею зростає.

Історія закладу[ред. | ред. код]

Черкаський краєзнавчий музей був заснований у травні 1918 року за ініціативою місцевого осередку Просвіти і вчительської громадськості міста як історико-педагогічний музей ім. Т. Г. Шевченка[2]. Керівником ініціативної групи і першим директором музею став невтомний дослідник історії краю Дмитро Панасович Бочков.

Основою майбутньої музейної колекції стали матеріали 35-го Орловського і З6-го Брянського полків колишньої російської армії, які дислокувалися у Черкасах. Серед полкових реліквій були військові знамена, зброя, золоті та срібні речі. Крім цього до фондів музею надходили картини, гобелени, килими, різні коштовні речі, що були реквізовані в навколишніх панських маєтках. Населення міста передавало предмети побуту, знаряддя праці тощо. Таким чином до музею потрапили колекція опудал і картин домів Лисакова і Гаркавенка, мінералогічна колекція Козловського, ентомологічна колекція Балковського, колекція монет, медалей та інших речей, твори образотворчого мистецтва з маєтків графів Бобринських, Балашових, Браницьких. У музеї зберігалися картини багатьох видатних російських та українських художників, а також майстрів старих європейських шкіл.

Меморіальна дошка біля входу до музею

У середині 20-х рр. XX ст. музейна колекція налічувала майже 15 тисяч експонатів, а книжковий фонд музейної бібліотеки становив понад 13 тисяч томів і всі фонди постійно зростали.

Великих збитків музею завдала війна 194145 років. У період німецької окупації гітлерівці пограбували музей. Зникло близько 4 тисяч найцінніших експонатів. Але вже 1 травня 1944 року музей першим в УРСР прийняв відвідувачів відвойованої радянськими військами у німців України.

Величезним досягненням[джерело?] не лише музею, а й усієї Черкаської області стало відкриття експозиції музею в новому просторому (одному з найбільших музейних у державі) приміщенні 8 травня 1985 року (напередодні 40-ої річниці Дня Перемоги). Новий обласний краєзнавчий музей було збудовано біля Пагорбу Слави за проектом місцевих архітекторів Л. С. Кондрацького, М. Я. Собчука та С. М. Фурсенка (науковий консультант — О. М. Дубовий), і за задумом авторів уся будівля має асоціюватися з козацько-гетьманською скринькою-скарбницею як сховищем матеріальних і духовних цінностей народу[1]. За втілення цього значного проекту вся авторська група 1987 року була удостоєна державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.

Експозиція, фонди і структура[ред. | ред. код]

Експозиція музею розміщена в 30 залах на площі 2800 м². Вона має розділи: природи краю, археології, етнографії, історії краю XIV — початку XX століття, історії краю від 1917 року і сучасність та велика зала вшанування пам'яті пророка України Т. Г. Шевченка, низка окремих зал, присвячених видатним землякам, вихідцям з Черкащини або відомим особам, чия діяльність пов'язана з «Шевченковим краєм» (поет Василь Симоненко, ботанік і селекціонер Володимир Симиренко, політик В'ячеслав Чорновіл.

Експозиція музею представляє широкий діапазон тематичних розділів, де гармонійно розподілені в історичній періодизації близько 12 тисяч експонатів. Фондова ж колекція музею станом на початок 2003 року становила понад 106 тисяч одиниць збереження основного та науково-допоміжного фондів.

Раритетами музею є колекція стародруків, ікон, етнографічна та археологічна колекції, оологічна колекція О. В. Носаченка. Музей володіє унікальною колекцією Шевченківських видань, яка налічує понад 330 музейних предметів, — це прижиттєві та посмертні видання творів Т. Г. Шевченка, переклади на мови народів світу, видані в різний час, в різних державах.

Музей Кобзаря Т. Г. Шевченка в Черкасах

Серед унікальних експонатів чільне місце посідає колекція речей козацької доби. Це, перш за все, козацька зброя: пістолі, гармати різного калібру і розміру, порохівниці. В експозиції можна побачити абардажні піки, бойові сокири, рушниці, козацькі люльки. Та гордістю музею є двері від козацького куреня І-ої половини XVIII ст. із зображеною на них народною картиною «Козак Мамай».

На правах відділів Черкаського обласного краєзнавчого музею функціонують:

  1. Музей «Кобзаря» Т. Г. Шевченка — м. Черкаси-18000, вул. Б. Вишневецького, 37;
  2. Меморіальний музей Л. П. Симиренка — с. Мліїв-19511, Городищенський р-н;
  3. Музей історії села Старосілля — с. Старосілля-19510, Городищенський р-н[3].
  4. Музей Т.Г. Шевченка у с. Мошни - 19615, с.Мошни, Черкаського району Черкаської області, вулиця Шевченка, 14.
Керівництво музею[ред. | ред. код]

9 червня 2017 року Черкаська обласна Рада більшістю у 55 голосів затвердила рішення конкурсної комісії з обрання директора Черкаського обласного краєзнавчого музею. Рішення конкурсною комісією було прийнято ще в березні 2017 р. Тоді переможцем конкурсного добору було оголошено Ірину Собко.

Галерея (червень 2009 року)[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. а б в Черкаський обласний краєзнавчий музей. Фотопутівник. (присвячено 50-річчю утворення Черкаської області)., Черкаси: «Брама», 2004
  2. Державний архів Черкаської області, Ф.Р-150, оп.1, сп.5
  3. Музеї Черкаської області на «Музеї України»

Джерела, посилання і література[ред. | ред. код]