Черкаський округ
| Черкаський округ | ||||
 | ||||
| Губернія | Область війська Донського | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Новочеркаськ | |||
| Утворено | 1870 | |||
| Площа | 11 209 ([1]) | |||
| Населення | 240222[1] осіб (1897) | |||
Черкаський округ (рос. Черкасский округ) — округ у складі Землі Війська Донського до 1870 року й у складі Області Війська Донського у 1870—1920 роках. Окружний центр був у обласному центрі — місті Новочеркаську. Округ був положений у Нижньому Подонні вище Ростову.
Мовний склад населення[ред. | ред. код]
На 1897 рік населення округу становило 240222 осіб. З них рідна мова була російська для — 189642 осіб (78,9 %), українська — 45350 (18,9 %), білоруська — 2290 (0,95 %), вірменська — 683 осіб, татарська — 579 осіб, німецька — 481 осіб, калмицька — 314 осіб й польська — 269 осіб.
Межування[ред. | ред. код]
На заході він межував з Міуським округом й Ростовським повітом Катеринославської губернії (а з 1887 року Ростовським округом); на півночі — з Донецьким округом; на сході — з Першим Донським й Сальським; на півдні — Єйський полковий округ Кубанської області й Медвеженський повіт Ставропольської губернії[1].
Опис[ред. | ред. код]
Черкаський округ був поділений річкою Дон на дві частини:
- північна частина, на правобережжі Дону, являє гористу, пересічену крутими балками та ярами місцевість;
- південна, задонська частина, на лівобережжі Дону, має вигляд рівної, хвилеподібної поверхні, пересіченої неглибокими балками та покритої місцями невисокими курганами, що мають вид насипних.
Задоння[ред. | ред. код]
Задонська сторона почала заселятися тільки з 1809 року, коли принади Задонського степу стали більш відомими й приваблювали переселенців з навіть з віддалених губерній. Першими переселенцями на Задонського степу були козаки; за ними, за бажанням поміщиків, - селяни; й за тим іногородні різного звання. Козаки жили на козацьких юртах; тимчасово-зобов'язані селяни, - на землі власників; іногородні, - на ділянках чиновників.
У Задонні Черкаського округу були 4 розряди земельної власності:
- землі козацькі,
- селянські (селянські наділи, що становлять власність селян),
- власницькі (спадкові дачі поміщиків),
- чиновницькі (нарізані ділянки, переведені у 1870 році в спадкову власність).[2]
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Станом на 1859 рік[ред. | ред. код]
Станом на 1859 рік у Черкаському окрузі було 14 юртів, у тому числі юрт 3-х Новочеркаських станиць:
У Черкаському окрузі були окремі власницькі поселення у задонських степах, що не відносилися до жодного юрту: Федоровський, Василевський, Іванівський Шамшів, Слюсарів Олексіївський, Слюсарів Іванівський, Олександрівський, Іллінський, Курнаківський, Курпаковський, Боков Кугаївський, Наслідишев, Бондирів й Іловайський (Новопральський)[3].
Станом на 1873 рік[ред. | ред. код]
На 1873 рік Черкаський округ поділявся на 1 місто (Новочеркаськ), 16 козацьких станиць (у тому числі 3 у складі міста Новочеркаська) й 5 селянських волостей[4]:
Місто Новочеркаськ[ред. | ред. код]
Місто поділялося на три станиці:
- Верхньо-Новочеркаська,
- Середньо-Новочеркаська,
- Нижньо-Новочеркаська.
Рішенням Військової Ради від 25 серпня 1876 року три Новочеркаські станиці перетворили на дві станиці:
- Середньо-Новочеркаська станиця стала Першою Новочеркаською,
- Верхня й Нижня Новочеркаські станиці - Другою Новочеркаською.
У 1889 році обидві станиці реорганізовані в одну - Новочеркаську станицю.
Юрти станиць[ред. | ред. код]
- Аксайський юрт,
- Гнилівський юрт,
- Грушівський юрт,
- Єгорлицький юрт,
- Єлисаветівський юрт,
- Кагальницький юрт,
- Кривянський юрт,
- Маницький юрт,
- Мечетинський юрт,
- Олександрівський юрт,
- Ольгинський (Махинський) юрт,
- Стрітенський (до 1777 року — Рогівський) юрт,
- Старочеркаський юрт,
- Хомутовський юрт.
Волості[ред. | ред. код]
- Гуляй-Борисовська волость,
- Іллінська волость,
- Сулиновська волость,
- Федорівська волость,
- Олексіївська волость.
Станом на 1913 рік[ред. | ред. код]
На 1913 рік до складу Черкаського округу входили 16 юрт станиць й 4 волості[5].
Юрти станиць[ред. | ред. код]
- Аксайський юрт,
- Олександрівський юрт,
- Багаївський юрт,
- Безсергенівський юрт,
- Грушівський юрт,
- Єгорлицький юрт,
- Заплавський юрт,
- Кагальницький юрт,
- Кривянський юрт,
- Маницький юрт,
- Мелеховський юрт,
- Мечетинський юрт,
- Новочеркаський юрт - місто Новочеркаськ
- Ольгинський юрт,
- Старочеркаський юрт,
- Хомутовський юрт.
Волості[ред. | ред. код]
Станом на 1918 рік[ред. | ред. код]
На 1918 рік в складі округу згадуються нові юрти[6]:
Єлизаветівський й Гнилівський юрти перейшли до Ростовського округу.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. www.demoscope.ru. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.
- ↑ «Записка о населенных местах Черкасского округа за 1871 год» (Труды Областного войска Донского статистического комитета. Выпуск № 2. Новочеркасск, 1874).
- ↑ а б Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. Выпуск 12: Земля Донского Войска: по сведениям 1859 года / обработан ред. И. Вильсоном. — 1864. — Санкт-Петербург: в типографии Карла Вульфа, 1861—1885 года.
- ↑ «Записка о населенных местах Черкасского округа за 1871 год» (Труды Областного войска Донского статистического комитета. Выпуск № 2. Новочеркасск, 1874).
- ↑ Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. http://www.prlib.ru/Lib/pages/item.aspx?itemid=391 [Архівовано 16 червня 2017 у Wayback Machine.] - Київ - Издательство Товарищества Л.М. Фишъ - 1913
- ↑ Карташов Ю. Казачьи населённые пункты Всевеликого Войска Донского в 1918 году