Перейти до вмісту

Черкаський повіт

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Черкаський повіт
Герб повіту
Губернія Київська губернія
Центр Черкаси
Створений 1795
Площа близько 3 500 км²
Населення 307 542 чоловік (на 1897 рік) осіб 

Черкаський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Київської губернії Російської імперії. Адміністративний центр — місто Черкаси.

У 1795-96 роках існував Черкаський повіт у складі Вознесенського намісництва.

Історія

[ред. | ред. код]

Повіт знаходився на південному сході Київської губернії, мав загалом трикутний контур і найбільший протяг в 80 верст (85 км) з півночі на південь і в 84 версти (89 км) із заходу на схід. З північного сходу межував із Золотоніськім повітом Полтавської губернії, відокремлюваним від нього Дніпром, на півдні з Чигиринським, південному заході з Звенигородським, північному заході з Канівським повітами. Площа повіту становила близько 3 500 км².

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 307 542 чоловік. З них 84,93 % — українці, 9,82 % — євреї, 4,17 % — росіяни[1].

В повіті було 644 населених пункти, зокрема 1 місто, 11 містечок, 71 село, 18 селищ, 11 слобід і одна колонія. Великих населених пунктів, що мали понад 3000 жителів, було 26.

1920—1922 у складі Кременчуцької губернії.[2]

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

1861 рік

[ред. | ред. код]

Волості: Байбузівська, Балакліївська, Березняківська, Білозірська, Буртівська, Валявська, Вязівська, Головятинська, Городиська, Деренковецька, Завадівська, Жаботинська, Ковалиська, Костянтинівська, Ксаверівська, Матусівська, Межиріцька, Мліївська, Моленянська, Лозанівська, Носачівська, Орловецька, Попівська, 2-га Попівська, Прусівська, Ротмистрівська, Самгородська, Свинарська, Смілянська, Станіславчицька, Старосільська, Сунківська, Ташлицька, Тернівська, Тубольцівська, Хмільнянська, Хлистунівська, Шелепухівська, Яблуновецька.[3]

Переписи населення

[ред. | ред. код]

1808 рік. Перепис євреїв Черкаського повіту орендарів закладів з продажу спиртних напоїв

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Дані перепису населення 1897 року по Київській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 14 квітня 2009.
  2. Декрет ВУЦВК № 463 від 30 липня 1920 «Об образовании Кременчугской губернии»(рос.)
  3. Кіевскія губернскія вѣдомости № 44, відділ II, частина офіційна від 4 листопада 1861, с. 571 (рос. дореф.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018. [Архівовано 20 квітня 2018 у Wayback Machine.]