Черкашин Олександр Миколайович
| Олександр Черкашин біл. Алесь Чаркашын | |
|---|---|
![]() | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 27 вересня 1982 Берестя, БРСР |
| Смерть | 28 серпня 2015 (32 роки) Запоріжжя, Україна |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014—2015 |
| Приналежність | |
| Формування | |
| Війни / битви | Війна на сході України |
| Алесь Чаркашын. «Не здавайся!» - Кліп | |
| «Алесь Чаркашын. Не здавайся!», дак. фільм, рэж. Антось Цялежнікаў, 2016 | |
Олекса́ндр Микола́йович Черка́шин (біл. Алесь Чаркашын; 27 вересня 1982, Берестя, Білоруська РСР — 28 серпня 2015, Запоріжжя, Україна) — білоруський військовик, учасник війни на сході України (Добровольчий український корпус), псевдо «Тарас». «Народний Герой України» (посмертно).
Активний учасник національного руху в Білорусі. Був членом спортивно-патріотичної організації «Край», активістом руху «Зубр». З 2009 року — в організації «Білоруська християнська демократія», став головою Берестейського міського осередку організації[1]. Брав участь у демонстрації проти фальсифікації результатів президентських виборів 2010[2].
Навчався в Таврійському християнському інституті в Херсоні[1].
У 2014 році добровольцем вступив до лав Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», був бійцем тактичної групи «Білорусь»[1].
З січня 2015 року залучений до антитерористичної операції на сході України. Позивний «Тарас». Брав участь у боях за Донецький аеропорт, у селищі Піски, у районі міста Маріуполь[1].
Зазнав важких поранень у бою з проросійськими терористами 10 серпня 2015 року поблизу села Біла Кам'янка Тельманівського району Донецької області.
Помер у шпиталі.
Похований у м. Камениця-Жировіцька, Берестейський район, Білорусь.
По смерті залишилися батьки та двоє братів.
- Звання «Народний Герой України» (посмертно)
- Відзнака ДУК «Правий сектор» «Бойовий Хрест Корпусу» (№ 082. Наказ № 167/19 від 07 серпня 2019, посмертно)
- Медаль ордена Погоні (Рада БНР; 24 листопада 2022, посмертно)[3]
ім'я Черкашина викарбуване на Монументі білорусам, загиблим за Україну (Київ)[4].
- Загін «Погоня»
- Едуард Анатолійович Лобов
- Михайло Жизневський
- Список білорусів, полеглих за Україну
- Тіліженко Віталій Вікторович
- ↑ а б в г Черкашин Олександр Миколайович. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
- ↑ R.I.P. Алесь Чаркашын — Героі не паміраюць [Архівовано 31 травня 2018 у Wayback Machine.] (біл.)
- ↑ Рада БНР абвяшчае пра абнаўленьне Статуту Ордэна Пагоні і заснаваньне Мэдаля Ордэну Пагоні – Рада Беларускай Народнай Рэспублікі (біл.). 19 червня 2019. Процитовано 18 квітня 2025.
- ↑ У Києві відкрили меморіальну дошку загиблим у боротьбі за Україну громадянам Білорусі (фотогалерея). Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2017.
- Черкашин Олександр Миколайович («Тарас») [Архівовано 26 червня 2017 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 27 вересня
- Народились 1982
- Померли 28 серпня
- Померли 2015
- Діячі Добровольчого українського корпусу
- Нагороджені медаллю ордена Погоні
- Лицарі Ордена «Народний Герой України»
- Українські воїни, загиблі в російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Берестя
- Білоруські емігранти в Україні
- Померли в Запоріжжі
- Нагороджені відзнакою «Бойовий Хрест Корпусу»
- Діячі Правого сектора
- Померли від ран
