Черляни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Черляни
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Городоцький район (Львівська область) Городоцький район
Рада/громада Угрівська сільська рада
Код КОАТУУ 4620988003
Облікова картка с. Черляни 
Основні дані
Засноване 1641
Населення 568
Територія 881 км²
Площа 0,881 км²
Густота населення 644,72 осіб/км²
Поштовий індекс 81554[1]
Телефонний код +380 3231
Географічні дані
Географічні координати 49°44′59″ пн. ш. 23°39′57″ сх. д. / 49.74972° пн. ш. 23.66583° сх. д. / 49.74972; 23.66583Координати: 49°44′59″ пн. ш. 23°39′57″ сх. д. / 49.74972° пн. ш. 23.66583° сх. д. / 49.74972; 23.66583
Середня висота
над рівнем моря
274 м
Водойми р. Верещиця
Місцева влада
Адреса ради 81554, Львівська обл., Городоцький р-н, с. Угри, тел. 2-67-24
Карта
Черляни. Карта розташування: Україна
Черляни
Черляни
Черляни. Карта розташування: Львівська область
Черляни
Черляни

Черляни у Вікісховищі?

Черля́ни — село в Україні, в Городоцькому районі Львівської області. Населення становить 568 осіб. Орган місцевого самоврядування — Угрівська сільська рада.

Назва села[ред.ред. код]

Перша згадка про Черляни датується ХІІІ-XIV століттям і до нас лише дойшли дві теорії походження цієї назви.

Перша теорія говорить про приєднання до Київської Русі.

Відомості, які маємо про західноукраїнські землі VII — X ст., дають досить різноманітну картину суспільного життя на цій території. Характерно, що етнічні групи того періоду виступають вже не як примітивні родоплемінні союзи, а як своєрідні політичні організації. На початку VII ст. такою організованою силою були дуліби. В VII ст. бужани, черв'яни і уличі — якщо приймати дані Баварського географа — мали свої племінні союзи, які включали по 200 — 300 поселень. Раніше середини IX ст. існувало об'єднання волинян, якому підлягали інші племена і яке мало великий авторитет серед слов'ян. Врешті, в X ст. зустрічаємо ближче нез'ясоване об'єднання під назвою «Червенських градів». Центрами таких племінних політичних об'єднань були укріплені «гради», від яких етнічні групи приймали нові назви. Племена не були вже зв'язані з своїми давніми територіями, а пересувалися в інші місця. Вище звернено увагу на селища з назвою Дуліби, які лежать далеко поза дулібською територією. Так само у різних місцях знаходимо назви Деревляни, Кривичі, Лучани, Лучичі, Черв'яни, які свідчать про те, що окремі племінні групи переходили на чужі племінні території. Факт першості Перемишля серед міст Підкарпаття підтверджується тим, що тут князював найстарший з Ростиславичів, Рюрик, а молодші його брати мали за столиці Звенигород і Теребовлю. Ця назва збереглася в топонімі Перемишляни (тепер райцентр Львівської обл.).

Деревляни і Черв'яни (Черляни) у Львівській обл., Кривичі у Львівській та Ровенській, Лучани у Львівській, Лучичі у Волинській і Львівській. Неясно, чи численні назви «Поляни» (у Львівській, Рівненській, Івано-Франківській і Тернопільській обл.) походять від племені полян або від лісових полян.

Друга теорія це — «джерляни», з наявністю великої кількості джерел в призаплавній ділянці річки Верещиці.

У XVII–XVIII століттях тут працювала папірня (папір робили переважно з очерету та старого лахміття), а також цегельня австрійця Тігера. 1866 року папірню, що занепадала, придбав Леон Людвік Сапега, перетворив на Акціонерне товариство, яке через кілька років збанкрутувало. Леон Людвік Сапега втратив на цьому 300000 золотих ринських.[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Городоцький район
  2. Stefan Kieniewicz. Sapieha Leon h. Lis (1803–1878) / Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polskia Akademja Nauk, 1994.— T. XXXV/1, zeszyt 144.— S. 80. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]