Черн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Черн
Ленківське городище
Країна Україна Україна
Координати 48°20′06″ пн. ш. 25°53′37″ сх. д. / 48.33500° пн. ш. 25.89361° сх. д. / 48.33500; 25.89361
Адреса Flag of Chernivtsi.png Чернівці
Будівник Ярослав Осмомисл
Матеріал зруб
Завершення будівництва 1150-ті
Стан залишились тільки земляні вали,
«Пам'ятка археології»

Черн (Чернъ на Прутѣ) — давньоруське городище на півдні Галицького князівства.

В наш час відоме також як «Ленківецьке городище».

Етимологія[ред.ред. код]

Назва городища (на думку дослідників) пішла від того, що стіни було зроблено з темного зрубу, перемащеного місцевим чорноземом. На відстані городище виглядало суцільно-чорним.

Місце розташування[ред.ред. код]

Черн постав у Прутсько-Дністровському межиріччі, на межі північно-східних схилів Карпат і західної частини Хотинської височини. Городище розташоване в північно-західній частині сучасних Чернівців, у межах мікрорайону Ленківці, неподалік від шосе і залізниці у напрямку Львова.

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО (ГВК)
У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 13 — НА ПОЧАТКУ 14 СТ.
ГВК
у середині 13 ст.
Приєднання ГВК
(роки приєднання)
Інші руські
князівства
Золота Орда
Королівство
Угорське
Королівство
Польське
Тевтонський
Орден
Литовські
князівства
Межі земель
і удільних
князівств
Головні
торгівельні
шляхи
Кордони
руських
князівств
"Стольні гради"
Київ
Чернігів
Переяслав
Городок
(Гродно)
Пінськ
Туров
Володимир
Галич
Менськ
(Мінськ)
Случеськ
Дубровиця
Степань
Горчевськ
Овруч
Іскоростень
(Коростень)
Возвягель
(Новоград-Волинський)
Колодяжен
Губин
Межибож
(Меджибіж)
Новгородок
Валховийськ
Родна
Мукачеве
Кошиці
Сандомир
Люблін
Холм
Червен
Сутейськ
Визна
Більск
Дорогочин
Кам'янець
Кобрин
Берестя
(Брест)
Володава
Любомль
Белз
Звенигород
Львів
Бужськ
Перемишль
Ярослав
Сянок
Самбір
Лучеськ

(Луцьк)
Дорогобуж
Пересопниця
Дубен
Крем'янець
Заславль
Теребовль
Коломия
Василів
Черн
(Чернівці)
Хотин
Ушиця
Кучелмин
Київське


князівство
Турово-Пінське
князівство
Полоцьке князівство
Чорна Русь
Закарпаття
(1230—1240)
(1230-ті)
(1252-1254)
(1280 — 1320)
(1289 — 1302)
(1251 — 1252)
(1254)
Галицьке князівство
Берестейська


земля
Червенсько-

Холмська
земля
Волинське


князівство
Белзське
князівство
Луцьке






князівство
р. Дніпро
р. Бож
(Південний Буг)
р. Дністер
р. Прут
р. Серет
р. Тиса
р. Вісла
р. Сян
р. Буг
р. Німан
р. Припять
р. Вепр


Історичні передумови[ред.ред. код]

В першій половині XII ст. у пониззі Дунаю почали скупчуватись втікачі з різних руських земель (від князів і бояр) або просто шукачі пригод. Досить часто ці люди, об'єднуючись у групи, чинили розбої й нападали на руські міста. Осередком скупчення стала річка Бирладь та поселення Бирладь, що біля неї. Від цього й пішла назва людей берладники, а місцевість на південь від Галицького князівстваБерладська земля. Крім того, саме там знайшов осідок звенигородський князь Іван Ростиславович після невдалої спроби захопити Галич (1144). Вже в 1146 році він згадується як Берладник.

Закладання городища[ред.ред. код]

В 1153 році галицьким князем став Ярослав Осмомисл. Розуміючи всю небезпеку від Берладської землі та Івана Берладника, Осмомисл прийняв рішення укріпити підступи до Галича. З цією метою на південному прикордонні Галицького князівства того ж року постає городище Черн.
Це городище згадується у «Списку городів руських, дальніх і ближніх» як «Чернъ на Прутѣ».
Після того, як у 1159 році було розбито 6-тисячне військо берладників на чолі з Іваном Берладником, розпочався період підкорення Галицьким князівством бунтівного краю. Черн продовжував активно розвиватись як сторожовий город Берладського торгового шляху від столиці князівства Галича до Малого Галича (Галича на Дунаї).

Розвиток[ред.ред. код]

Захищене з півночі непрохідними болотами урочища Багна, городище складалося з трьох основних частин: укріпленого дитинця (де зосереджувалася військово-феодальна знать), міських посадів (де мешкали ремісники і дрібні торговці) та слободи (де працювали землероби).
Городище було збудовано без жодного цвяха. Оборонні укріплення складалися з декількох ровів, заповнених водою, дерев'яного частоколу і земляного валу завширшки п'ять метрів. Під час ворожого нападу стрімкі глиняні схили поливалися водою. Піднятися по них під градом каміння було майже неможливо.

У центрі дитинця розміщувався великий будинок із підвалом, що, ймовірно, належав воєводі. На території міських посадів мешкали різні ремісники, які становили основну частину населення. А слободою, де мешкали здебільшого землероби, володіла родина Ленца, від якої, власне, і походить назва поселення — Ленківці. Поселення згадується пізніше у літописі 23 лютого 1488 року під назвою «Ленцевичове село».
Навколо городища поступово сформувалась Черновецька волость.

Знищення[ред.ред. код]

Точного часу, коли Черн було зруйновано, не встановлено. На думку дослідників це відбулося в період боротьби Польського королівства та Молдовського князівства за Шипинську землю (кін. XIV — поч. XV).

Центр волості тимчасово перенесли в Чечунську (Цецинську) фортецю, а волость стала називатись Чечунською.

Мешканці Черну та волості («черновицький люд») заснували на правому (безпечнішому) березі Пруту нове місто (Новий Черн) — Чернівці (до 1944 — Черновиці).

Історія дослідження[ред.ред. код]

Дослідження городища почались у XIX ст. Були проведені незначні розкопки під керівництвом професора Чернівецького університету Р. Кайндля. Спорудження валу він відніс до XVII ст., посилаючись на те, що в систему укріплень городища входили п'ятикутні бастіони (рештки одного з них збереглися донині). Відомо, що такі бастіони почали споруджувати не раніше XVI ст. Проте пізніші розкопки показали, що земляний вал городища в XVII ст. лише був добудований. Перший земляний вал спорудили ще за давньоруського часу. Розкопки теж показали, що довкола городища в минулому існували посади і селища, котрі разом з городищем становили одне велике поселення.

Сучасний стан[ред.ред. код]

В давнину вал довкола городища мав форму правильного овалу, витягнутого з півдня на північ, який оточував з усіх боків майданчик діаметром 80 м. Під час будівництва дороги в XIX ст. південна частина валу була знесена. За нашого часу залишки Черну являють собою масивний, підковоподібної форми земляний вал, вкритий травою. Належно впорядкований, об'єкт отримав відповідний статус: «Городище. Пам'ятка археології. Охороняється державою».

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]