Чернелевецька волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Чернелевецька волость | ||||
| Центр | Чернелівка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 11 137 (1886) | |||
| Населення | 5050 осіб (1886) | |||
| Густота | 41.5 осіб / км² | |||
Чернелевецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старокостянтинівського повіту Волинської губернії з центром у селі Чернелівка.
Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 10 сільських громад. Населення — 5050 осіб (2500 чоловічої статі та 2550 — жіночої), 863 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 4604 | 4270 |
| Приватної власності | 6238 | 3535 |
| Іншої власності | 295 | 199 |
| Загалом | 11137 | 8004 |
Поселення волості:
- Чернелівка — колишнє власницьке село при річці Случ за 33 верст від повітового міста, 686 осіб, 145 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, кузня, 3 водяних млини.
- Волиця — колишнє власницьке село, 827 осіб, 156 дворів, православна церква, школа, 2 водяних і вітряний млини.
- Дубище — колишнє власницьке село при річці Случ, 389 осіб, 79 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Марківці — колишнє власницьке село при річці Самець, 624 особи, 112 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, кузня, паровий і вітряний млини.
- Мончинці — колишнє власницьке село, 460 осіб, 77 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних і вітряний млини.
- Моньки — колишнє державне село, 391 особа, 67 дворів, католицька каплиця.
- Писарівка — колишнє власницьке село, 477 осіб, 84 двори, поштова станція й постоялий будинок.
- Сорокодуби — колишнє власницьке село при річці Случ, 346 осіб, 61 двір, православна церква й постоялий будинок.
У 1900-1913 роках складалася з 15 поселень, 15 сільських громад.
Станом на 1900 населення зросло до 9829 осіб, 1419 дворових господарств, волосним старшиною був Автоном Трач[2].
Станом на 1913 населення зросло до 15 323 осіб, 2455 дворових господарств, волосним старшиною був К. Колесник[3].
Джерела[ред. | ред. код]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1901 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1900, (стор.IV-34)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1913, (стор.III-146)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||
_(1796).png)