Черненко Максим Зеновійович

Черненко Максим Зеновійович;
	Старший солдат
Загальна інформація
Народження	28 червня 1984; с. Центральне, Миронівський район, Київська область
Смерть	15 лютого 2015 (30 років); м. Дебальцеве, Донецька область
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська України
Формування	«Київська Русь»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Черненко.

Життєпис[ред. | ред. код]

2001 року закінчив Миронівську ЗОШ № 1, вступив до Богуславського гуманітарного коледжу ім. І. С. Нечуя-Левицького. 2002-го року призваний до лав Збройних сил України, проходив службу у Внутрішніх військах МВС України. Після демобілізації поновив навчання, влаштувався на роботу на Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів, вантажником. 2006 року влаштувався до миронівського відділення КБ «ПриватБанк». Від 2010 року займався ремонтом комп'ютерної та офісної техніки. Вступив на юридичний факультет Одеської юридичної академії — філіал у Борисполі, однак закінчити не встиг.

В березні 2014 року мобілізований та служив у Миронівському військкоматі. У червні того ж року вирушив на передову. Водій, снайпер 3-ї роти 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь».

Загинув 15 лютого 2015 року від поранень, отриманих під Дебальцевим — машина військовиків потрапила під мінометний обстріл.

Докладніше: Бої за Дебальцеве

3 березня 2015 року похований у Миронівці.

Без сина лишилися батьки, без чоловіка та батька — дружина Альона та донька Міла.

Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1]