Черненко Петро Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Степанович Черненко
Черненко Петро Степанович.JPG
Народження 18 листопада 1918(1918-11-18)
Русаки
Смерть 27 травня 1993(1993-05-27) (74 роки)
Іванківський район, Київська область, Україна
Приналежність Flag of the Ukrainian State.svg УНРСРСР СРСРУкраїна Україна
Роки служби 1939—1950
Звання CCCP army Rank major infobox.svg Майор
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден Олександра НевськогоОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Червоної Зірки
Медаль «За взяття Берліна»

Петро́ Степа́нович Черне́нко (18 листопада 1918 — 27 травня 1993) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1918 року в селі Русаки (сучасний Іванківський район, Київська область) у селянській родині. Українець. Освіта неповна середня. Працював завідувачем клубу.

У 1939 році призваний до РСЧА. В 1941 році закінчив Ризьке військове піхотне училище.

На фронтах німецько-радянської війни з червня 1941 року. Ще будучи курсантом училища, брав участь у боях за Ригу, гасив пожежі від бомбардувань. 23 червня курсантів перемістили в район Даугавпілс — Шауляй — для боротьби з парашутистами й диверсантами. Пізніше парашутисти перетнули рух по шосе від Ауце до Лієпаї, курсанти воювали з ними. Після відступу від Риги училище евакуювали в Стерлітамак; після проходження пришвидшених курсів у званні лейтенанта направлений до регулярної армії.

У квітні 1945 року рота 142-го стрілецького полку (5-та стрілецька дивізія 3-ї армії 3-го Білоруського фронту) під керівництвом капітана Черненка здійснила прорив добре укріпленої оборони противника поблизу міста Гайлігенбайль (нині Мамоново) на 6 кілометрів, та вийшла в тил. У бою було ліквідовано до 120 солдатів противника, та ще 162 було взято в полон. Нанісши противнику вагових втрат у живій силі і техніці його рота вийшла першою до Балтійського берега.

Після війни служив у Радянській армії.

У 1950 році майор П. С. Черненко вийшов у відставку за станом здоров'я. Проживав у Іванкові, де й помер 1993 року.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

19 квітня 1945 року П. С. Черненку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Також нагороджений:

В Іванкові встановлено пам'ятник Петрові Черненку.

Джерела[ред. | ред. код]