Чернеччина (Охтирський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Чернеччина
Свято-Троїцький Охтирський монастир (сучасний стан)
Свято-Троїцький Охтирський монастир (сучасний стан)
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Охтирський район
Рада/громада Чернеччинська сільська рада
Код КОАТУУ 5920389201
Облікова картка Чернеччина 
Основні дані
Населення 1 746 [1]
Поштовий індекс 42744
Телефонний код +380 544695
Географічні дані
Географічні координати 50°18′25″ пн. ш. 34°48′30″ сх. д. / 50.30694° пн. ш. 34.80833° сх. д. / 50.30694; 34.80833Координати: 50°18′25″ пн. ш. 34°48′30″ сх. д. / 50.30694° пн. ш. 34.80833° сх. д. / 50.30694; 34.80833[2]
Середня висота
над рівнем моря
108 м
Місцева влада
Адреса ради 42744, Сумська обл., Охтирський р-н, с.Чернеччина, вул.Заводська,2, тел. 95-4-23
Сільський голова Гопко Олексій Федорович
Карта
Чернеччина is located in Україна
Чернеччина
Чернеччина
Чернеччина is located in Сумська область
Чернеччина
Чернеччина
Чернеччина is located in Охтирський район
Чернеччина
Чернеччина

Черне́ччина — село Охтирського району Сумської області.

Засноване в другій половині XVII століття село Чернеччина розкинулось на правому березі річки Ворскли за 9 км від районного центру. Чернеччинській сільській раді також підпорядковані населені пункти Борзівщина, Доброславівка, Журавне, Попелівщина, Риботень, Ясенове. Загальна чисельність населення становить 2579 чоловік.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село Чернеччина знаходиться на правому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Доброславівка, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Риботень, на протилежному березі - місто Охтирка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. До села примикають кілька лісових масивів (дуб). Поруч проходить автомобільна дорога Т 1705.

Походження назви[ред.ред. код]

Назва села походить від слова чернець, що свідчить про те, що засновниками поселення були ченці[3]

Історична довідка[ред.ред. код]

Серед інших українських поселень Охтирського полку, які виникають в 1687—1725 роках, з'являється і Чернеччина. Як писав уродженець села Чернеччина поет Платон Воронько:

В моїм селі уже немає хати,
Від котрої ведеться літ лічба.
В одній порі мурована, оката
Звелась Чернеччина.

Село Ясенове відоме, як поселення з 1647 року. В 1652—1660 роках виникло село Журавне.

Слободу Доброславівка будували монахи. В 1788 році Свято-Троїцький монастир закрили і перейменували в приходську церкву. До неї була приписана частина сіл, в тім числі і с. Доброславівка.

Чернеччина заселена кріпаками Свято-Троїцького монастиря, якому належали землі навколо села.

Вигляд Свято-Троїцького Охтирського монастиря на початку XX ст.

В 80-х роках 19 століття в Чернеччині було 177 дворів, жителів 834, в Журавному дворів — 270, жителів 1436. В кожному з цих населених пунктів була православна церква. Свято-Миколаївська церква в Чернеччина побудована ще до революції.

В 1923 році організоване перше колективне господарство — артіль «Жовтневий ранок». Спочатку в артіль вступило лише 3 господарства. А в 30-ті роки почалася організація колгоспів. Одноосібників силою заганяли в колгоспи, забирали майно. Землю в колгоспі обробляли кіньми.

В селі відкрита початкова школа, в якій навчалися діти селян.

В центрі села збудували приміщення, де розмістили пожежне приладдя, а пізніше частину приміщення відокремили, і там запрацював млин. Церкву зруйнували. На великі свята в центрі села, по площі, для дітей ставили карусель: 4 конячки з повозками. Коли карусель крутилася, грала музика.

353 жителі села брали участь в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками. З них 176 чоловік не повернулися до дому.

Ім’ям Пилипенка Михайла Васильовича, уродженця с. Чернеччина, якому за успішні бої при форсуванні Дніпра, особливу хоробрість і відвагу, проявлені в боях з ворогом, присвоєно звання Героя Радянського Союзу, названа місцева школа, вулиця, на якій він народився, відкрита меморіальна дошка.

В сільському парку розташована братська могила 33 воїнів.

В 1951 та 1972 роках відбулося укрупнення колгоспів. На території Чернеччини став існувати один колгосп «Комунар».

По центральній вулиці прокладено бруківку, збудовано новий двоповерховий будинок культури в Чернеччині і клуб в с. Риботень, нове приміщення контори колгоспу.

В 1972 році відкрили двері нова двоповерхова середня школа і дитячий садок.

Через шість десятиріч (весною 1997 р.) знову відкрилась для прихожан Свято-Миколаївська церква. Повернулися до церкви всі її реліквії, які зберігалися до того часу в охтирській церкві на восьмій сотні.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Свято – Троїцький Охтирський чоловічий монастир[ред.ред. код]

Монастир міститься поблизу села Чернеччина на старовинному Охтирському городищі. У 1641 році на цьому городищі було засноване прикордонне місто Охтир (Охтирськ), зруйноване 1652 р. У 1654 р. в південно-західній частині покинутого городища 40 ченців Лебединського Троїцького монастиря, котрі на чолі з ігуменом Іоанникієм прийшли з Правобережжя, заснували монастир. Первісно він називався Благовіщенським (побудований був в ім'я Благовіщення Богоматері). Всі його дерев'яні споруди (Благовіщенську церкву, трапезну, келії) й укріплення зведено у 1671-1676 роках. У першій чверті XVIIІ ст. титарем монастиря став духівник російського імператора Петра І Тимофій Васильович Надаржинський, коштом якого в 1724-1727 роках збудовано мурований Троїцький собор, для цього в районі Доброславівської гори збудували цегельні, де виготовляли свою цеглу. Тоді ж монастир перейменовано на Троїцький і оточено цегляним оборонним муром. У 1741 році споруджено муровані: оборонну дзвіницю, трапезну з церквою Св.Петра і Павла, келії.

У 1920 році монастир було закрито, тут містилася дитяча колонія. Пізніше, в 1940-х рр., зруйновано собор і всі споруди за винятком оборонної дзвіниці.

Дзвіниця Охтирського Троїцького монастиря – рідкісний збережений зразок монастирської дзвіниці оборонного типу першої половини XVIII ст. Нині вона є пам'яткою архітектури місцевого значення. Нині монастир відроджується. Потребує відродження і Охтирське городище, на якому він розташований, як комплексна пам'ятка природи, археології та історії.

Персоналії[ред.ред. код]

Чернеччина дала світові відомого поета Платона Воронька (1913—1988), лауреата Державної премії СРСР, Державної премії УРСР ім. Шевченка, республіканської літературної премії ім. Л. Українки, республіканської комсомольської премії ім. Островського. Заслуженого артиста УРСР, Попова Юрія Васильовича.

Чернеччинська сільська рада[ред.ред. код]

На території ради працюють 9 магазинів, 3 кафе, 1 амбулаторія ЗПСМ, 2 бібліотеки, середня школа, стаціонарне відділення тер центру, ДНЗ «Чайка», олійниця, млин. Здійснює діяльність сільськогосподарського призначення АФ СТОВ «Промінь» та ПСП «Надія».

На декілька гектарів розкинув свої володіння АТ «Тепличний комбінат».

До складу Чернеччинської сільської ради входять 7 населених пунктів, а саме:

  • с. Чернеччина - 1658 особи;
  • с. Риботень - 103 осіб;
  • с. Доброславівка - 111 осіб;
  • с. Журавне - 274 особи;
  • с. Попелівщина - 68 особи;
  • с. Ясенове - 349 особи;
  • с. Борзівщина - 16 осіб.

Джерело[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради України
  2. [1]
  3. М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 17