Черник Олена Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олена Черник
Черник Олена Михайлівна
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png Солдат
Загальна інформація
Народження 29 травня 1982(1982-05-29)
м. Маріуполь Донецької області, УРСР, СРСР
Смерть березень 2022
(загинула у ході російського вторгнення в Україну)
Національність українка
Alma Mater Приазовський державний технічний університет
Військова служба
Роки служби 2014—2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олена Михайлівна Черник (1982—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинула під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис[ред. | ред. код]

Олена Черник народилася 1982 року в Маріуполі Донецької області. До початку Революції Гідності Олена Черник працювала диспетчеркою на заводі. 2014 року увійшла до складу самообороні. Спочатку патрулювала у загоні з іванофранківцями. До лав Збройних сил України пішла в влітку 2016 року, щоб офіційно воювати на передовій. У складі 24-тої окремої механізованої бригади «Айдар» займалася аеророзвідкою. У вересні 2016 року у боях за Мар'їнку жінка отримала контузію.

« За спогадами Олени Черник:

- Була вибухова хвиля. Струс був. У мене на 20% досі ще слух на ліву сторону не відновився (станом на лютий 2020 року). І може не відновитися вже. Повністю уражена ліва сторона. Рука буває віднімається, нога. У нозі є ще осколки. Треба буде витягувати. Але поки вони мене не турбують.

«

Після демобілізації перебувала у військовому резерві. Вдома (жила у м. Маріуполі) вишивала ікони бісером[1].

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну повернулась до військової служби. Загинула[2].

Родина[ред. | ред. код]

Залишилися чоловік та донька.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов'язку[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Папіна, Олександра (21 лютого 2020). Учасниці бойових дій відмовили в матеріальній допомозі. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 9 травня 2022. 
  2. Президент відзначив військовослужбовців державними нагородами. Армія.inform (укр.). 2 квітня 2022. Процитовано 9 травня 2022. 
  3. Чотирма указами нагород удостоєні понад 300 військових, півсотні посмертно. СПИСКИ. Новинарня (укр.). 3 квітня 2022. Процитовано 9 травня 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]