Чернин (Таращанський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Чернин
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Таращанський
Рада/громада Чернинська сільська рада
Код КОАТУУ 3224488201
Основні дані
Засноване 1653[1]
Населення 714
Площа 4,775 км²
Густота населення 149,53 осіб/км²
Поштовий індекс 09511
Телефонний код +380 4566
Географічні дані
Географічні координати 49°34′01″ пн. ш. 30°21′55″ сх. д. / 49.56694° пн. ш. 30.36528° сх. д. / 49.56694; 30.36528Координати: 49°34′01″ пн. ш. 30°21′55″ сх. д. / 49.56694° пн. ш. 30.36528° сх. д. / 49.56694; 30.36528
Середня висота
над рівнем моря
201 м
Водойми річки: Черня, Хрещати Яри
Місцева влада
Адреса ради 09511, Київська обл., Таращанський р-н, с.Чернин , тел. 32-3-23
Карта
Чернин. Карта розташування: Україна
Чернин
Чернин
Чернин. Карта розташування: Київська область
Чернин
Чернин
Мапа

Че́рнин — село в Україні, в Таращанському районі Київської області. Населення становить 714 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Черня, у яку впадає річка Хрещати Яри.

Коротка історія

Розташування: 12 км від районного центру м. Тараща. На 7-му кілометрі від Таращі київською трасою поворот на села Населення: 714 Площа: 4,775 км² Водойми: р. Черня Рік заснування: 1766

Історія[ред. | ред. код]

Село було засноване в 1766 році.

Вперше про село Чернин згадується в Універсалі про надання Богданом Хмельницьким у 1653 році цих земель Межигірському монастирю. [джерело?]

Перше заселення села було на південному сході, де нині куток Одай. Раніше цю місцевість називали Будою. Вона була оточена лісом.

Пізніше, коли село почало збільшуватися, воно пересувалося зі східної частини на північний захід яром неподалік річки Черня.

Назва села походить від р. Черня та Черницького монастиря. [джерело?]


Село, і нині оточене лісами, отримало свою назву, від монастиря який тут був, серед чорного лісу, на Лисій горі.

Історичною пам'яткою Чернина є замчище, оточене валом, куди, збігалися жителі околиць, щоб захиститися від татарських набігів.

У воротах замку, зариті гайдамаками награбовані коштовності, а також майно і дзвони Черницького монастиря.

Збереглися перекази щодо походжень назв кутків села.

Куток Зайцівка: Жінка в полоні народила дитину. Коли несла її додому, то її запитали, що вона несе, а та відповіла, що спіймала зайця. Цій дитині дали вуличне прізвисько Заець. На цьому кутку жили найбідніші люди, і всіх їх прозивали зайцями — бідні, як зайці.

Куток Канющина — від слова «коні»: тут раніше був ліс, у якому стояли гайдамацькі конюшні.

Куток Перенька — походить від слова «переймати»: в напрямку сіл Ріжки та Северинівка були шляхи гайдамаків, тут же стояло багато постів, які спостерігали за ляхами. Коли вони прорвалися в село, гайдамаки перейняли їх перед яром.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Церква Покрови Пресвятої Богородиці; Замчище.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]