Черниш Олександр Панкратович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Панкратович Черниш
Народився 25 грудня 1918(1918-12-25)
Холми, Корюківський район, Україна
Помер 16 серпня 1993(1993-08-16) (74 роки)
Львів, Україна
Поховання Янівський цвинтар
Країна  УНР
СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність археолог
Alma mater Київський університет
Галузь археологія[1] і палеоліт[1]
Заклад Інститут археології АН УРСР, Інститут суспільних наук АН УРСР
Посада професор
Вчене звання професор, старший науковий співробітник
Науковий ступінь доктор історичних наук

CMNS: Черниш Олександр Панкратович у Вікісховищі

Олександр Панкратович Черниш (25 грудня 1918(19181225) — 16 серпня 1993) — український археолог, доктор історичних наук (з 1961 р.), професор (1969). Досліджував ряд палеолітичних стоянок на території України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Холмах (тепер Корюківського району Чернігівської області).

У 1946 р. закінчив історичний факультет Київського університету.

У 1946—1950 рр. працював в Інституті археології АН УРСР (м. Київ).

У 1951—1993 рр. працював в Інституті суспільних наук АН УРСР (м. Львів): у 1951 — науковий працівник, 1957—1961 ррн. — старший науковий співробітник, 1962—1986 — завідувач відділу археології, 1987—1992 — провідний науковий працівник. Був одним із найвідоміших українських учених другої половини XX ст. у вивченні найдавнішої історії Східної Європи. Наукову діяльність розпочав з дослідження пам'яток палеоліту межиріччя Південного Бугу і Дніпра. Відкрив і дослідив понад сотню стоянок палеоліту на берегах середньої течії Дністра, головним чином, у Чернівецькій області.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Здобув світове визнання своїми численними працями з палеоліту та мезоліту Північного Прикарпаття, в яких розкрив на великому фактичному матеріалі процес заселення людиною Північно-Східного Прикарпаття, взаємозв'язок між життям і діяльністю людини та навколишнього середовища в льодовикову епоху. Багато уваги приділяв вивченню матеріальної і духовної культури палео-мезолітичного населення. Висунув оригінальну ідею про зародження родового ладу в середньому палеоліті (мустьєрська доба). Подав ґрунтовний опис мезолітичної печери Баламутівки на Середньому Дністрі — єдиної пам'ятки в карпатсько-волинському регіоні, де збереглися численні оригінальні малюнки. Відкрив рідкісні музичні інструменти палеолітичної доби, заклав основи львівської палеолітичної школи.

Помер у Львові, похований на полі № 7 Янівського цвинтаря.

Праці[ред. | ред. код]

Автор кількох сотень наукових публікацій, у тому числі десяти монографій, зокрема

  • «Володимирська палеолітична стоянка» (1953),
  • «Карта палеоліту УРСР» (1954),
  • «Дослідження поселень мустьерської доби на Дністрі» (1963—1964),
  • (рос.)«Поздний палеолит Среднего Поднестровья» (М., 1959),
  • (рос.)«Ранний и средний палеолит Поднестровья» (М., 1965),
  • (рос.)«Многослойная палеолитическая стоянка Молодове-5» (М., 1987).

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Черниш Катерина Костянтинівна, визначний дослідник неоліту і трипільської культури, зокрема, Подністер'я[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Czech National Authority Database
  2. Олександр Ситник. Олександр Черниш — визначний дослідник палеоліту та організатор науки / Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 13. 2009. С.11-16 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 4 липня 2014.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]