Черниш Тетяна Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тетяна Черниш
Тетяна Олександрівна Черниш
Тетяна Черниш
Тетяна Черниш
Народилася 2 березня 1953(1953-03-02) (66 років)
Українська РСР м. Буча, Київська область, УРСР
Місце проживання Київ
Діяльність науковець
Alma mater Київський державний (нині національний) університет імені Т. Г. Шевченка
Сфера інтересів полоністика, славістика, порівняльно-історичне мовознавство, етимологія, зіставно-типологічне мовознавство, лінгводидактика
Заклад кафедра полоністики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Нагороди Odznaka honorowa "Zasłużony dla Kultury Polskiej" Krzyż Kawalerski Orderu Zasługi Rzeczypospolitej Polskiej

Тетяна Олександрівн Черниш (нар. 2 березня 1953(19530302), Буча, Київська область) — українська філологиня, професорка катедри полоністики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. Докторка філологічних наук (2003), професорка (2011). Фахівчиня у галузі лінгвославістики і лінгвополоністики. Родичка Білошицької-Костюкевич Олени Миколаївни по лінії матері.

Життєпис[ред. | ред. код]

1970 р. закінчила бучанську середню школу № 4 з золотою медаллю. 1971 р. вступила на слов'янське відділення філологічного факультету Київ. держ. (тепер нац.) ун-ту ім. Т. Г. Шевченка.

У 1976 — 1987 роках працювала в Ін-ті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (відділ заг. і слов'ян. мовознавства). 1986 р. захистила канд. дис. «Етимологічні гнізда коренів з вихідним значенням горіння у слов'янських мовах (псл. *gor-/žar-, *žeg-/žig-, *ре1-/рa1-)».

З 1987 року в Київ. нац. ун-ті ім. Т.Шевченка (1987—2000 кафедра слов'ян. філології, з 2000 р. кафедра полоністики). 2003 року захистила докторську дисертацію. «Компаративно-типологічне дослідження слов'янської лексики в контексті етимологічних гнізд із близькозначними коренями (псл. *pek-, *vir-/vor-, *kyp-/kvap-/kop-)». Викладала історію польської літератури, викладає теоретичну граматику, діалектологію та історію польської мови, порівняльно-історичну граматику слов'янських мов, країнознавство Польщі, спецкурси «Теоретичні проблеми слов'янського мовознавства», «Порівняльно-історичне вивчення лексики слов'янських мов», «Історія українського слов'янознавства», «Польська мова у лінгвокогнітивному висвітленні», «Ареальна диференціація слов'янських мов» та ін.

Є членкинею Комісії з етимології при Міжнародному комітеті славістів, постійним членом журі Конкурсу наукових праць ім. Є.Ґедройця під егідою Посольства Республіки Польща в Україні (поч. із 2006 р.), співробітничає з Генеральним консульством Республіки Польща в Києві в організації і проведенні щорічних Олімпіад польської мови і літератури серед молоді польського походження, виконуючи обов'язки голови журі (поч. із 1997 р.). співпрацює з Польським домом у Києві.

В різні роки була членкинею Товариства українських науковців польського походження, міжнародного товариства викладачів польської мови «Брістоль» та спілки вчителів польської мови м. Києва.

Працює в галузі художнього перекладу (Ян Твардовський. Треба йти далі, або прогулянка сонечка. Вибрані поезії // Упорядкування, переклад, передмова та примітки Тетяни Черниш і Сергія Єрмоленка. — Київ, Краків: Кайрос, 2000).

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Премія президента НАН України за цикл робіт «Проблеми розвитку слов'янської лексики» (1984)
  • Почесна відзнака Республіки Польща «За заслуги перед польською культурою» (1999)
  • Кавалерський хрест Ордену заслуги перед Республікою Польща (2012).

Основні праці[ред. | ред. код]

Автор понад 180 праць із порівняльно-історичної лексикології та етимології слов'ян. мов, лінгвістичної полоністики, лінгводидактики польської мови. У її працях отримав подальший розвиток гніздовий підхід до вивчення історії та етимології лексики споріднених мов, започаткований О. С. Мельничуком.

  • Слов'янська лексика в історико-етимологічному висвітленні: монографія. — К., 2003;
  • Нариси зі слов'янської порівняльно-історичної лексикології та етимології. Навчальний посібник. — К., 2010;
  • Польсько-український словник лінгвістичної термінології; Українсько-польський словник лінгвістичної термінології.– К.,2004 (у співавт.);
  • Ян Твардовський. Треба йти далі, або прогулянка сонечка. Вибрані поезії // Упорядкування, переклад, передмова та примітки Тетяни Черниш і Сергія Єрмоленка. — Київ, Краків: Кайрос, 2000;
  • До проблеми дослідження лексичних взаємозв'язків слов'янських мов // Мовознавство, 1994, № 6;
  • Компаративно-зіставне дослідження слов'янської лексики в контексті етимологічних гнізд із близькозначними коренями // Мовознавство, 1998, № 2-3 (XII Міжнар.з'їзд славістів. Доп. укр. делегації);
  • Про теоретико-методологічні засади застосування гніздового методу в етимологічних дослідженнях О. С. Мельничука // Мовознавство, 2001, № 6; Проблеми компаративно-типологічного вивчення процесів формування та еволюції гнізд культурно маркованої слов'янської лексики (псл. *variti та його континуанти) // Мовознавство, 2003, № 2 (XIII Міжнар. з'їзд славістів. Доп. укр. делегації);
  • До питання про характер псл.*kypĕti: реконструкція на підставі прямих відповідників // Dzieje Słowian w świetle leksyki/ Pamięci Profesora Franciszka Sławskiego. Kraków, 2002;
  • Типологічні аспекти семантичної реконструкції гнізд праслов'янської лексики // Слов'янські обрії. XIV Міжнар. з'їзд славістів. Доповіді. — К., 2008;
  • Терміни народної медицини у складі гнізд із коренями на позначення горіння // Кодови словенских култура. — Загреб, 2008, № 10;
  • Структурні типи субстантивів зі значенням «пожежа, випалене місце» в історико-дериваційному гнізді псл. *paliti // Мово рідна, слово рідне. Prace naukowe ofiarowane Doktor Bożenie Zinkiewicz-Tomanek. — Краків, 2009;
  • Лексико-тематичні групи у структурі синонімічних гнізд: cлов'янські знахарські терміни з коренями на позначення горіння // Мови та культури у новій Європі: контакти і самобутність. Збірник, присв. 70-річчю чл.-кор. НАНУ, д.ф.н., проф. Н. Ф. Клименко. — К., 2009;
  • Польсько-українські мовні пастки (польськ. мовою) // Радишевський Р. Українська полоністика: проблеми, школи, сильветки. — К., 2010;
  • Співвідношення синхронії і діахронії у методологічному апараті сучасної компаративістики // Методи лінгвістичних досліджень: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. — Слов'янськ, 2010;
  • Історія Польщі за Вєхом (про мову і стиль Ст. Вєхецького) // Studia Linguistica. — 2011. — Vol. V;
  • Деякі мовно-стилістичні явища у поезії ксьондза Яна Твардовського // Життя у слові. Зб. наук. праць на пошану акад. В. М. Русанівському.– К., 2011 — у співавт. з С. С. Єрмоленком;
    Вєх як форма художнього знака // Київські полоністичні студії. — К.: ВПЦ КНУ, 2011.– Т. XIX;
  • Про полоністику і полоністів 1971—1976 рр. // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. –К.: ВПЦ КНУ, 2011. — В. 14;
  • Роль паронімії у розвитку семантичної структури слов'янських історико-етимологічних гнізд із термічними коренями // Акцентологія, етимологія, семантика. Збірник праць на пошану акад. В. Г. Скляренка. — К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2012;
  • Дослідження праслов'янської синонімії в контексті гніздового підходу // Мовознавство (Доповіді української делегації на XV Міжнародний зʼїзд славістів). — 2013. — № 2-3;
  • Про неодиничність розв'язань в історико-етимологічних студіях: множинна мотивація і дериваційна багатозначність у контексті семантичної реконструкції // Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej. — T. 48. — Warszawa: Instytut Slawistyki PAN (SOW), 2013;
  • Слов'янські старожитності в художньому зображенні Ю.Крашевського // Волинь-Житомирщина: Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — Житомир: Житомирський держ. ун-т ім. І.Франка. — 2014;
  • Слов'янська порівняльно-історична лексикологія та її завдання // Слов'янський збірник: Зб. наук. праць (Одеський нац. ун-т ім. І. І. Мечникова). — 2013. — Вип. XVII;
  • Українські географічні назви з основою псл. *jьzvorъ у структурі гнізда псл. *vьrěti // Niejedno ma imię… Prace onomastyczne i dialektologiczne dedykowane Prof. Ewie Wolnicz-Pawlowskiej (Prace Językoznawcze Instytutu Filologii Polskiej UKSW). — T. 4. — Warszawa: Wydawnictwo UKSW, 2013;
    Polonica в «Истории славянской филологии» Ватрослава Ягича // Ватрослав Ягич і проблеми слов'янознавства. Зб. наук. праць. — К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2015;
  • До проблеми походження укр. жевріти: українські і позаукраїнські паралелі // Studia Borysiana. Etymologica Diachronica Slavica. — Warszawa: Instytut Slawistyki PAN, Fundacja Slawistyczna, 2014;
  • Морфонологічні та семантичні особливості відображення іє. *gu̯her- / gu̯hor- «горіти» у дієслівних континуантах псл. *gorěti / *goriti / *garati // Мовознавство. — 2015. — № 3 (На пошану академіка НАН України Г. П. Півторака з нагоди його 80-річчя);
  • Мовна особистість і мовна біографія Тараса Шевченка у висвітленні Пшемислава Зволінського // Шевченкознавчі студії: Збірник наукових праць. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2015. — Випуск 18. За матеріалами Шевченківського міжнародного літературного конгресу, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України — 75. 1930—2005. Матеріали до історії. — К., 2005;
  • Українська мова. Енциклопедія. — К., 2008;
  • Радишевський Р. Українська полоністика: проблеми, школи, сильветки (Київські полоністичні студії, т. XVII). — К., 2010.
  • Слов'янський збірник. - 2018. - Вип. № 22.