Чернов Юрій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чернов Юрій Михайлович
Народився 10 червня 1924(1924-06-10)
Вінниця, Українська СРР, СРСР
Помер 29 квітня 2013(2013-04-29) (88 років)
Q4401646?, Yakotskoye Settlementd, Дмитровський район, Московська область, Росія
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність письменник
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки

Чернов Юрій Михайлович (10 червня 1924(19240610), Вінниця — 29 квітня 2013, Рибне, Московська область) — російський радянський письменник, поет і журналіст, військовий кореспондент. Учасник німецько-радянської війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Зустрів німецько-радянську війну в Одесі, звідки евакуйований морем до Севастополя разом із матір'ю та молодшим братом. У 1941 році добровольцем пішов до армії. Вступив до Серпуховського авіаційного училища (евакуйоване до Кизил-Орди). Звідти, не закінчивши курсу, у 1942 році пішов на фронт, зарахований до полку 120-міліметрових гаубиць і під Сталінградом тяжко поранений. У складі роти автоматників 1 Московської пролетарської дивізії брав участь у битві на Курській дузі. Друге поранення отримав у 1944 році під Вітебськом. Після цього поранення Чернова переведено із стрілецького полку до редакції фронтової газети «Бойова тривога» на посаду військового кореспондента. Третє поранення отримав у 1945 році в місті Велау.

У 1945 році опублікував книгу поем «Російський солдат» (спочатку поему «Російський солдат» опубліковано в газеті 3-го Білоруського фронту «Червоноармійська правда» під редакцією Твардовського). Вірші Юрія Чернова висічені на гранітній стелі в пам'ять про загиблих у Кенігсберзі 1200 радянських гвардійців. У 1961 році Чернов закінчив Літературний інститут імені О. М. Горького. В архіві листів Самуїла Яковича Маршака зберігся лист знаменитого поета Юрію Чернову від 18 грудня 1961 роки (за № 338) з Нижньої Ореанди. У ньому Маршак висловив свої зауваження щодо книги віршів «Нічна зміна». З 1958 року Юрій Чернов — член Спілки письменників, а також багаторічний член редколегії всеросійського альманаху «Витоки». До своєї смерті Юрій Михайлович Чернов проживав у селищі Рибне Дмитровського району Московської області. Був почесним громадянином міста Дмитрова.

Твори[ред. | ред. код]

  • Російський солдат: Поеми. — М., 1945
  • Зошити молодості: Вірші. — М., 1948
  • Нічна зміна: Вірші. — 1961
  • Вірне серце Фрама: Повість для дітей. — М.:, 1973
  • Улюблений колір — червоний: Повість про В. Ногіна. — М., 1977
  • Доля висока «Аврори». — М.: Политиздат, 1980
  • Земля і зірки. — М., 1981
  • Бунтівний броненосець. — М., 1990.
  • Юрій Долгорукий: Повісті. — М., 1995
  • Воля. Енергія. Талант. — М., 1999..
  • Мій Дмитров: Художньо-публіцистичний роман.
  • Яке щастя — молодість душі: Вірші та поеми. — М.: Видавничий дім Вести, 2009
  • Рубіж слави: Вірші.
  • Я в окопі поголився вперше: Вірші.

Родина[ред. | ред. код]

  • Донька — Наталія Юріївна Чернова (1955—2000), викладачка літератури. Її ім'я носить заснований нею у 1980 році народний літературний музей «Рядок, обірваний кулею» пам'яті поета Павла Когана в Дмитрівському рибопромисловому коледжі.
  • Племінник — Ігор Чернов (народ. 1954), шахіст, учасник світового рейтингу FIDE.

Джерела[ред. | ред. код]