Чернявка (Оратівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Чернявка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Оратівський район
Рада/громада Чернявська сільська рада
Код КОАТУУ 0523186901
Основні дані
Засноване 1640
Населення 989 (станом на 30.12.2013)[1]
Площа 5,248 км²
Густота населення 225,99 осіб/км²
Поштовий індекс 22612
Телефонний код +380 4330
Географічні дані
Географічні координати 49°20′08″ пн. ш. 29°20′45″ сх. д. / 49.33556° пн. ш. 29.34583° сх. д. / 49.33556; 29.34583Координати: 49°20′08″ пн. ш. 29°20′45″ сх. д. / 49.33556° пн. ш. 29.34583° сх. д. / 49.33556; 29.34583
Середня висота
над рівнем моря
217 м
Водойми Роська
Відстань до
районного центру
30 км
Найближча залізнична станція Погребище
Місцева влада
Адреса ради 22612, Вінницька обл., Оратівський р-н, с. Чернявка, вул. Першотравнева, тел. 2-39-18
Карта
Чернявка. Карта розташування: Україна
Чернявка
Чернявка
Чернявка. Карта розташування: Вінницька область
Чернявка
Чернявка

Чернявка у Вікісховищі?

Черня́вка — село в Україні, в Оратівському районі Вінницької області на річці Роська, між селами Плисковом і Скалою. Населення на кінець 2013 року становило 989 осіб[1] (1186 осіб — за Всеукраїнським переписом 2001 року). Відстань до районного центру 30 км.

Історія села[ред. | ред. код]

Біля Чернявки виявлені стародавні поселення білогрудівської культури пізньї бронзової доби 11-9 ст. до н. е. Багатошарове поселення між селами Плисків і Чернявка. 3аймає невисокий мис, утворений річкою Роською і невеликим яром. Дослідження експедиції Бердичівського музею під керівництвом Т. М. Мовчанівського в 192728 рр. Досліджена площа 370 м². Виявлені культурні шари трипільської культури раннього етапу та заключної фази пізнього Трипілля, а також, білогрудівської культур, скіфського часу та черняхівської культури. Частина колекцій зберігається у фондах Національного музею історії України.[2]

В обліковій картці села на сайті Верховної Ради України[3] вказано, що Чернявка заснована в 1640 році. Проте, за іншими даними, в писемних джерелах вказується, що в XVII ст. Чернявка вже була великим населеним пунктом.[4] Виходячи з останніх даних, логічно припустити, що село було засновано раніше, принаймні в XVI ст. Про це свідчить також згадка про Чернявку як, хоч і знелюднене, але місто у «Перечне городов, городков, мест и местечек в Черкаських полках. 16541656», а саме, що в роки Визвольної війни 16541657 рр. Чернявка відносилась до Вінницького (Кальницького) полку. «Да у Вінницькому полку пусті (безлюдні?) міста Прилуки (тепер с. Стара Прилука), Липовець, Чехов, Чернявка, Чагуй (тепер Чагів), Бабин Урат (Оратів?)».[5]

З 16 ст. село належало до Брацлавського повіту Брацлавського воєводства. Спочатку належало до маєтностей князів Острозьких.[6] В 1787 р. Чернявка вважалася містечком, яке належало Стефану Врублевському, чесніку київському. В Чернявці був костел невідомої назви, заснований раніше 1793 року. Потім була католицька каплиця, згадана 1885 року, приписана до костелу м. Погребище.[7]

З кінця 18 ст. Чернявка є центром Чернявської волості Липовецького повіту Київської губернії.

У № 198 «Варшавської газети» за 1858 рік була розміщена наступна стаття: «На зворотному шляху з Канева, під час проїзду з Тетієва в Лінці (скоріше за все сучасні Іллінці), польський король Станіслав Август був зустрінутий 15 травня в Чернявці народом, кагалом, цехами, самим Врублевським. Народу велено було кричати „Vivat Krol“!. Описувач цієї подорожі Плятер розповідає про таку подію. Кидання квітів перед поїздом короля і шум народу так налякали коней королівського екіпажу, що їх не змогли утримати кучери. В цей час чеснік Врублевський кидається зі своїми кіньми, так само оскаженілими, між королівських, змішує їх і зупиняє. У будинку власника прийняли короля подружжя Врублевських, їхня дочка і наречений зять, шамбелян (камергер) Мервінський. Після закуски король виїхав».[8]

Син Стефана Ксаверій Врублевський продав Чернявку графу Красицькому, від брата якого Євстахія її в 1858 році по родинним зв'язкам отримав граф Тишкевич. В Чернявці на 1864 рік налічувалося жителів обох статей 1498: 1478 православних і 20 римських католиків, землі 2948 аршин. В ті часи в селі була церква Димитрівська дерев'яна 5 класу, землі мала 40 десятин, побудована 1721 р., православна. До Чернявки приєднане село Ганнівка, яке відстоїть від неї на 2 версти. Жителів обох статей тут 200 (1864), землі 404 десятини. Належить Варфоломію Моргульцю.[8]

Станом на 1886 р. в Чернявці налічувалося 1600 осіб, 204 двори, православна церква, католицька каплиця, школа, постоялий будинок.[9]

Наприкінці ХІХ ст. в зв'язку з ліквідацією Чернявської волості, село було віднесено до Андрушівської волості Липовецького повіту. В 1900 р. село мало 396 дворів, 2423 мешканці, церкву, школу, 2 млини. Належала Чернявка графу Ігнатьєву. В 1868 році мешканці отримали 1213 десятин землі, яка була оцінена у 59 333 рублі.[6]

В ХХ столітті при радянській владі село відносилося почергово до Плисківського, Погребищенського та Оратівського районів Вінницької області.

В 1931 р. заснована Чернявська середня школа.[10]

Протягом Німецько-радянської війни село Чернявка було звільнене від німецьких військ 34 січня 1944 року в ході проведення Житомирсько-Бердичівської наступальної операції військами 1-го Українського фронту.

В 70-х роках ХХ століття в Ченявці проживало 2325 чоловік. В селі була розміщена центральна садиба колгоспу ім. 40-річчя Жовтня. Господарство користувалося 4649 га землі, в тому числі 2764 га орної. В селі були середня школа, будинок культури, бібліотека; фельдшерсько-акушерський пункт. Видавалася багатотиражна газета «Шлях Ілліча».[4]

В 1986 р. відкрито сучасне приміщення Чернявської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.[10]

Сьогодення[ред. | ред. код]

В Чернявській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів станом на вересень 2014 р. працюють 16 вчителів, навчаються 89 учнів. В школі обладнані навчальні кабінети, комп'ютерний клас, майстерня, створені куточки: народознавства, бойової слави, куточок безпеки. Школа також має майстерню, бібліотеку, їдальню.[10]

В Чернявському дитсадку працюють 3 вихователі, котрі доглядають за 24 вихованцями. Працює ФАП, сільський будинок культури із залом на 400 місць, діє сільська бібліотека, книжковий фонд якої становить 12 270 книг. В ній зареєстровано 358 читачів.

В Чернявці діють храм Святого Великомученика Димитрія УПЦ-МП та храм Святого Миколая Чудотворця УПЦ-КП.[1]

Станом на березень 2011 року найстаршою українкою було визнано уродженку с. Чернявка 109-літню Євгенію Маркіянівну Тебеньчук.[11]

Цікаве про Чернявку[ред. | ред. код]

В 1997 р. вийшло друком оповідання-нарис письменника Волошенюка І. С. «Сеньйора Грасселлі з Чернявки». В ньому описано долю Лідії Гаврилівни Титаренко із с. Чернявка, яка була вивезена на примусові роботи до Німеччини.[12] За цим твором в цьому ж році знято телевізійний фільм.

Див. також[ред. | ред. код]

Чернявська волость (Липовецький повіт)

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Паспорт Оратівського р-ну
  2. АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ'ЯТКИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. РЕЄСТР — Вінницька область[1]
  3. Облікова картка. с. Чернявка. Вінницька область, Оратівський район[2]
  4. а б Чернявка[3]
  5. Козацький Кальник в буремні роки Хмельниччини (1648–1657 рр.)[4]
  6. а б Czarniawka i Czerniawka (4), wieś, powiat lipowiecki, gmina Andruszówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1900. — T. XV, cz. 1 : Abablewo — Januszowo. (пол.)
  7. Жарких М. І. Храми Поділля. Оратівський район[5]
  8. а б Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. — Киев, 1864. — с. 505(рос.)
  9. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  10. а б в Сайт Чернявської СЗШ І-ІІІ ступенів [6]
  11. Найстарша українка народилась у Вінницькій області[7]
  12. Сеньйора Грасселлі з Чернявки: нарис: [про долю Л. Титаренко із с. Чернявка Оратів. р-ну, яка була вивезена на примусові роботи до Німеччини] / І. Волошенюк // Вінниччина. — 1997. — 19 березня.

Посилання[ред. | ред. код]