Чернявський Володимир Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чернявський Володимир Ілліч
Чернявський Володимир Ілліч.jpg
Народився 1893
Одеса, Одеське градоначальництво, Російська імперія
Помер 21 грудня 1937(1937-12-21)
Київ, Українська РСР, СРСР
·розстріл[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність державний діяч
Членство Центральний виконавчий комітет СРСР
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна

Володи́мир Іллі́ч Черня́вський (1893(1893), місто Одеса, тепер Одеської області — розстріляний 21 грудня 1937, Київ) — радянський партійний діяч, 1-й секретар Дніпропетровського і Вінницького обкомів КП(б)У, секретар ЦК КП(б)У. Кандидат в члени Центральної Контрольної Комісії КП(б)У в грудні 1925 — листопаді 1927 р. Член ЦК КП(б)У в листопаді 1927 — серпні 1937 р. Кандидат в члени Організаційного бюро ЦК КП(б)У в листопаді 1927 — листопаді 1929 р. Кандидат в члени Секретаріату і член Організаційного бюро ЦК КП(б)У в листопаді 1929 — червні 1930 р. Кандидат в члени Політичного бюро ЦК КП(б)У в червні 1930 — серпні 1937 р. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У в грудні 1930 — січні 1932 р.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині єврейського столяра. У 1905 році закінчив три класи приватної початкової школи у місті Києві. У березні 1906 — липні 1911 р. — золотосрібляр ювелірної фабрики Бриля і Гершина в Києві.

Член РСДРП(б) з лютого 1911 року.

У липні — вересні 1911 р. — в'язень Лук'янівської поліцейської дільниці у Києві. У вересні 1911 — липні 1912 р. — золотосрібляр ювелірної фабрики Бриля і Гершина в Києві. У липні 1912 — квітні 1913 р. — в'язень Лук'янівської в'язниці у Києві, етапований на заслання у місто Кременчук. У квітні — грудні 1913 р. — ювелір і чорнороб приватних ювелірних підприємств у Кременчуці. У грудні 1913 — січні 1914 р. — в'язень поліцейської дільниці у Кременчуці. У січні — липні 1914 р. — золотосрібляр ювелірної фабрики Бриля і Гершина в Києві.

У липні — жовтні 1914 р. — арештант, етапований на заслання у місто Березов Тобольської губернії. У жовтні 1914 — березні 1917 р. — політичний засланець у місті Березові Тобольської губернії.

У квітні 1917 — січні 1918 р. — член виконкому Київської Ради робітничих депутатів, секретар Центрального бюро професійних спілок Києва. У січні 1918 був секретарем Київського революційного комітету і членом страйкового комітету. У січні — лютому 1918 р. — член колегії народного комісаріату праці Української СРР.

У березні — серпні 1918 р. — заступник голови Саратовського губернського виконавчого комітету. У серпні 1918 — лютому 1919 р. — член більшовицького Київського підпільного революційного комітету, секретар підпільного більшовицького обласного комітету в Києві.

У лютому — серпні 1919 р. — секретар Київського губернського комітету КП(б)У, член комісії ЦК КП(б)У з розподілу евакуйованих комуністів. У серпні 1919 — січні 1920 р. — уповноважений ЦК КП(б)У із зафронтової роботи на Південному (денікінському) фронті.

У січні 1920 — березні 1921 р. — секретар Київського губернського комітету КП(б)У, секретар Полтавського губернського комітету КП(б)У. У березні — грудні 1921 р. — заступник голови Подільського продовольчого губернського комітету у місті Вінниці.

У грудні 1921 — 1922 р. — завідувач організаційно-інструкторського відділу Подільського губернського комітету КП(б)У в місті Вінниці, виконував обов'язки відповідального секретаря Подільського губернського комітету КП(б)У. У 1922 — жовтні 1923 р. — завідувач організаційно-інструкторського відділу Катеринославського губернського комітету КП(б)У.

У жовтні 1923 — жовтні 1925 р. — прокурор Одеської губернії. У жовтні 1925 — січні 1927 р. — завідувач організаційного відділу Київського окружного комітету КП(б)У.

1 лютого 1927 — 12 листопада 1929 р. — відповідальний секретар Одеського окружного комітету КП(б)У.

У жовтні 1929 — січні 1930 р. — завідувач організаційно-розподільного відділу ЦК КП(б)У в місті Харкові.

У січні — жовтні 1930 р. — відповідальний секретар Київського окружного комітету КП(б)У.

У грудні 1930 — листопаді 1931 р. — секретар ЦК КП(б)У. У листопаді 1931 — січні 1932 р. — секретар ЦК КП(б)У з транспорту.

У лютому — жовтні 1932 р. — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У.

У жовтні 1932 — серпні 1937 р. — 1-й секретар Вінницького обласного комітету КП(б)У.

1 вересня 1937 року заарештований, 22 жовтня 1937 року виключений із членів ВКП(б). 21 грудня 1937 року розстріляний в Києві.

Джерела[ред. | ред. код]