Перейти до вмісту

Чернєв Єгор Володимирович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Чернєв Єгор Володимирович
Чернєв Єгор Володимирович
Чернєв Єгор Володимирович
Народний депутат України IX скликання
Нині на посаді

Народився5 лютого 1985[1] (41 рік)
Бердянськ, Запорізька область
Відомий якДержавний діяч, політик
ГромадянствоУкраїнець
ОсвітаКиївський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

King's Business School

King's College London
Alma materКНУКіМ, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана і Кінґс-коледж Редагувати інформацію у Вікіданих
Звання Молодший лейтенант
Чернєв Єгор Володимирович на сайті Верховної Ради
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Чернєв Єгор Володимирович (нар. 5 лютого 1985, Бердянськ, Запорізька область, Українська РСР) — український державний і політичний діяч, народний депутат України IX скликання, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Голова Постійної Делегації України у Парламентській Асамблеї НАТО, заступник голови Консультативної ради з питань забезпечення прав і свобод захисників України[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Єгор Чернєв народився 5 лютого 1985 року у Бердянську. Має вищу освіту.

Освіта

[ред. | ред. код]

У 2018 році отримав ступінь магістра Публічної політики та державного управління у King's Business School, King's College London (Велика Британія, Лондон).

У 2008 році отримав диплом магістра Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «Економіка підприємств».

Підприємницька діяльність

[ред. | ред. код]

У 2007 році Єгор Чернєв обійняв посаду генерального директора компанії «New Media Projects», що працювала на ринку телекомунікації та ІТ. Продовжуючи ще рік нею керувати у 2012 році також став генеральним директором компанії «Starlight Digital Sales».

У 2013 році покинув обидві компанії та заснував власний стартап зі збору та аналізу даних із соцмереж.

Громадсько-політична діяльність

[ред. | ред. код]

З початком російсько-української війни 2014 року добровольцем пішов до Національної гвардії України. Учасник бойових дій.

У 2018 році увійшов до робочої групи з розробки програмного урядового документу «Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018—2020 роки». Його пропозиції для Уряду щодо стимулювання інновацій та розвитку Індустрії 4.0 у подальшому стали основою для створення спеціального правового та податкового режиму «Дія.Сіті».[2]

Єгор Чернєв у Верховній Раді України

Робота у Верховній Раді України

[ред. | ред. код]

З серпня 2019 по жовтень 2022 був заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації, голова підкомітету цифрової економіки, інноваційного розвитку та електронного бізнесу.

У жовтні 2019 Єгора Чернєва було обрано головою міжфракційного об'єднання «Free Markiv».[3] Метою об'єднання стало звільнення та повернення до України українського нацгвардійця Віталія Марківа, якого було засуджено в Італії до 24 років позбавлення волі за звинуваченнями у загибелі під час мінометного обстрілу під Слов'янськом в 2014 році італійського журналіста Рокеллі. Завдяки скоординованій роботі з Урядом, правозахисними організаціями та адвокатами вдалося зняти всі обвинувачення та повернути Віталія Марківа до України. [4]

У березні 2020 Єгор Чернєв виступив проти створення Консультативної ради в Тристоронній контактній групі за участі представників ОРДЛО[5]. Чернєв вимагав вивести колишнього прем'єр-міністра України Вітольда Фокіна зі складу української делегації в Тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі[6][7] через його неоднозначну позицію щодо війни в Україні та звʼязки з РФ. 30 вересня 2020 Президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Фокіна.[8]

У березні 2020 Чернєв ініціював збір підписів до Секретаря РНБО Олексія Данілова з проханням звільнити його радника Сергія Сивоху. Головною причиною стало те, що Сивохо на власній презентації "Національної платформи примирення та єдності" на Донбасі заявляв про внутрішній конфлікт, а не війну проти Росії. 30 березня Сивоху було звільнено.[9]

7 грудня 2020 року Єгор Чернєв внесений до списків спеціальних економічних санкцій Росії.[10][недоступне посилання]

У жовтні 2022 року став заступником голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, звільнившись з посади заступника голови Комітету з питань цифрової трансформації.

Діяльність під час повномасштабної війни

[ред. | ред. код]

З початком повномасштабного вторгнення Росії до України 24 лютого 2022 року вступив до ДФТГ, допомагав з координацію логістики та забезпечення Сил територіальної оборони в м. Києві та області.

Після успішного відбиття російського наступу на Київ зосередився на забезпеченні Сил оборони України озброєнням та боєприпасами з внутрішніх резервів та з боку закордонних партнерів, а також став одним з ключових представників української парламентської дипломатії. Неодноразово особисто відвозив на фронт різну номенклатуру озброєння від кулеметів до РСЗВ.

Наприкінці 2022 року Єгор Чернєв з групою сенаторів та конгресменів США, включаючи голову комітету з питань розвідки Палати представників Майка Тернера, сформували неформальну групу з метою розблокування постачання західних танків до України.

Враховуючи позицію канцлера ФРН Олафа Шольца, який не давав згоди на передачу танків "Leopard-2" допоки свої перші танки не передадуть США, було вирішено добитися від уряду США надання Україні символічної кількості танків "Abrams" для розблокування подальших поставок з боку Німеччини.

25 січня 2023 року адміністрація президента США Джозефа Байдена оголосила про рішення передати України 31 танк "Abrams", після чого 25 січня 2023 року німецьким урядом було оголошено і про передачу Україні танків "Leopard-2".

У 2023 році Єгор Чернєв був одним з ключових лобістів серед конгресменів США питання щодо передачі Україні літаків F-16. У серпні 2023 року США дозволили країнам НАТО реекспорт літаків до України і розпочали програму навчання українських пілотів. Самі літаки від Данії та Нідерландів прибули до України 31 липня 2024 року.

У березні 2023 року Єгор Чернєв домовився з групою конгресменів США від обох партій про активізацію зусиль з передачі Україні ракет ATACMS. Результатом стала широка кампанія листів та звернень від конгресменів до голови Пентагону, а також їхніх зустрічей з адміністрацією президента Джо Байдена. У жовтні 2023 року ракети ATACMS було передано Україні.

У травні 2023 року Єгор Чернєв на сесії ПА НАТО в Люксембурзі заручився підтримкою конгресменів республіканця Майка Тернера та демократа Джеральда Коннолі з метою добитися від уряду демократів та Пентагону передачі Україні касетних боєприпасів.

В умовах, коли багато представників Демократичної партії виступали категорично проти будь-якого використання касетних боєприпасів, спротив вдалося подолати, і вже у липні 2023 до України почали надходити перші партії 155 мм артилерійських касетних снарядів.

У травні 2024 року делегація Верховної Ради України у ПА НАТО на чолі з Єгором Чернєвим домоглася прийняття резолюції із закликом до своїх урядів надати Україні дозвіл бити західним озброєнням по території Росії. Це дозволило вперше підняти це питання в публічній площині на високому політичному рівні, а згодом у серпні 2024 року група друзів Єгора Чернєва у Конгресі США також почала активно лобіювати питання зняття заборони ударів американською далекобійною зброєю по території РФ.

У результаті 17 листопада 2024 року дозвіл на використання Україною ракет ATACMS проти цілей на території Росії було надано. Згодом свої дозволи надали Німеччина та інші країни НАТО.

Протягом 2022-2026 років українській делегації у ПА НАТО на чолі з Єгором Чернєвим вдалося забезпечити прийняття Асамблеєю максимально жорстких резолюцій проти Росії, які були покладені в основу урядових рішень західних країн та рішень НАТО. Зокрема, це визнання злочинів Росії проти України геноцидом, підтримка курсу України на вступ до НАТО та створення міжнародного трибуналу.

В ході роботи у ПА НАТО Єгор Чернєв сформував не тільки у парламенті США, але і у європейських країнах неформальні групи, які добивалися від своїх урядів збільшення підтримки України.

Єгор Чернєв став одним з ключових лобістів надання Україні з боку Німеччини ракет Taurus. Зокрема через колег у Бундестазі він неодноразово ініціював прийняття успішних резолюцій на підтримку передачі Україні цих ракет. І хоча уряд Німеччини зрештою відмовився передати Україні ракети Taurus, натомість Україна отримала більше іншої техніки, боєприпасів та спорядження.

2 грудня 2025 року одна з неформальних груп у парламенті Нідерландів за ініціативи Єгора Чернєва домоглася позапланового виділення Україні додаткових 2 млрд євро. В ході кампанії за виділення Україні додаткових коштів Єгор Чернєв активно супроводжував процес у нідерландських ЗМІ, пояснюючи необхідність такого рішення.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Глава держави затвердив склад Консультативної ради з питань забезпечення прав і свобод захисників України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  2. ↑ Чернєв Ігор. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
  3. ↑ У Верховній Раді створили об'єднання, аби звільнити нацгвардійця Марківа | ZMINA. zmina.info (укр.). 30 жовтня 2019. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 12 березня 2021.
  4. ↑ Нацгвардійця Марківа виправдали, він повертається в Україну. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
  5. ↑ Окремі “слуги народу” проти створення ради з ОРДЛО. Позиція фракції невідома. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
  6. ↑ Глава делегації у ПА НАТО Чернєв вимагає вивести Фокіна зі складу ТКГ. Громадське радіо (укр.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 12 березня 2021.
  7. ↑ i.kovaliv. 29 вересня 2020 р. Комітет Ради просить прибрати Фокіна з ТГК – Zvedeno.Info (укр.). Процитовано 12 березня 2021.
  8. ↑ Фокіна звільнили з української делегації в ТКГ – ОП. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 12 березня 2021.
  9. ↑ Сивоха звільнили з посади радника секретаря РНБО. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
  10. ↑ Єгор Чернєв. Facebook (укр.). Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]