Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Чернівецький університет)
Перейти до: навігація, пошук
Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича
ЧНУ ім. Юрія Федьковича
Chernivtsi National University arms.png
Chernivtsi University.jpg
Чернівці
Тип національний, дослідницький університет
Країна Україна
Розташування Чернівці
Гасло Через наукові здобутки та культурну співпрацю до міжнародного визнання
Засновано 4 жовтня 1875
Акредитація IV  рівня
Президент Степан Мельничук
Студентів 19227
Докторів 115
Професорів 120
Приналежність Асоціація університетів України,
European University Association
Випускники :Категорія:Випускники Чернівецького університету
Адреса 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського 2
Сайт www.chnu.edu.ua
CMNS: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича на Вікісховищі

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — державний вищий заклад освіти 4-го рівня акредитації у місті Чернівці.

Історія[ред.ред. код]

Заснований 4 жовтня 1875 року указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа на основі теологічного інституту, що існував із 1827 року з німецькою викладовою мовою та з окремими кафедрами української та румунської мов і літератур.

Мав різні назви: імені Франца Йосифа (Чернівецький університет імені Франца Йосифа) у 1875—1918 pp., Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi (1919—1940) і Чернівецький державний університет після 1940 року.

1989 року Чернівецькому університетові присвоєно ім'я Юрія Федьковича.

11 вересня 2000 року Указом Президента України Чернівецькому державному університету імені Юрія Федьковича надано статус національного.

Першим ректором став відомий учений і громадський діяч Костянтин Томащук. Тут викладали і вели дослідницьку роботу вчені європейського та світового рівня: економіст Йозеф Шумпетер, філософ Ґеорґ Еліс Мюллер, юрист Г. Гросс, історик Раймунд Кайндль, славіст Омелян Калужняцький, україніст Степан Смаль-Стоцький, композитор і письменник Сидір Воробкевич та інші.

За австрійської влади ЧНУ мав три факультети: православної теології, правничий і філософський. На філософському факультеті кафедрою української мови завідували: К. Ганкевич (1875—1876), І. Онишкевич (1876—1882), С. Смаль-Стоцький (1885—1918), слов'янських мов О. Калужняцький (1875—1898) і Є. Козак (1899—1919); кафедру практичного богословія очолював Д. Єремійчук (1899—1919).

У цей час в Чернівецькому університеті навчалися, крім буковинців, також багато галичан, зокрема: І.Франко, Лесь Мартович, Д. Лукіянович; габілітувалися В. Мількович з історії Східної Європи (згодом професор ЧУ, 1895—1919), О. Колесса з української мови.

Серед ректорів університету були українці: К. Томащук (1875—1876), О. Калужняцький (1889—1890) і Є. Козак (1907—1808).

1875 року на загальне число 208 студентів українців було 41, у 1914 на 1 198 — 303 (приблизно стільки ж румунів, найбільше було євреїв і німців).

Після розпаду Австро-Угорської імперії 1918 року і прилучення Буковини до Румунського королівства університет до 1940 р. вважався румунським вищим навчальним закладом. У 1918—1940 pp. університет було румунізовано, скасовано українські кафедри, а українських професорів звільнено. Філософський факультет поділено на два: філософсько-літературний і природознавчий. Довголітнім ректором ЧНУ за румунського часу був Й. Ністор. На природознавчому факультеті довгі роки працювали відомі вчені Костянтин Гормузакі та Карл Пенеке.

1920 року на 1 671 студентів було 239 українців, у 1933 на З 247 студентів було 2117 румунів, 679 євреїв, 199 німців, 155 українців, 57 поляків, 40 інших.

1940 року після звільнення від окупантів та включення Буковини до УРСР, університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання та поділено на сім факультетів, а з 1955 на одинадцять: історичний, філософський, іноземних мов, географічний, біологічний, хімічний, фізико-математичний, економічний, технічний і заочний, була 51 кафедра. Теологічний факультет було ліквідовано. Запроваджене заочне й вечірнє навчання та аспірантуру.

У 1976—1977 pp. було близько 10 000 студентів (у тому числі 38 % заочників) та близько 500 викладачів, у тому числі 26 професорів і докторів наук, близько 290 доцентів і кандидатів наук.

Університет сьогодні[ред.ред. код]

Stamp of Ukraine s952.jpg

При університеті є ряд дослідних установ: ботанічний сад (заснований 1877), біологічна дослідна база (в Жучці), лабораторії фізики напівпровідників і термодинаміки, експериментальний рибозавод, сейсмічна і метеорологічна станції, чотири музеї (зоологічний, ботанічний, геологічний, історії університету).

Наукова бібліотека університету має одинадцять відділів: комплектування, наукової обробки літератури, зберігання вітчизняних видань, зберігання зарубіжних видань, рідкісних та цінних видань, абонементи, читальні зали, галузевий, культурно-просвітницької роботи, інформаційних технологій, а також інформаційно-бібліографічний відділ. Цікавою є історія бібліотеки. Заснована книгозбірня в 1852 році як Крайова бібліотека, перша публічна бібліотека на Буковині, від 1875 р. (року заснування Чернівецького університету) — університетська бібліотека. Загальний фонд бібліотеки (на 01.01.2005) нараховує близько 2,6 млн примірників. Серед них: 1,125 тис. примірників наукової літератури, 171 тис. підручників та навчальних посібників, 648 тис. примірників журналів, 96 тис. примірників художньої літератури. Фонд зарубіжних видань налічує 376 тис. творів німецькою, румунською, англійською, латинською, польською, старогрецькою, французькою, гебрайською їдиш та іншими мовами. У фонді рідкісних та цінних видань зберігається близько 70 тис. прим.: інкунабули, палеотипи, вітчизняні та іноземні стародруки, особисті архіви В. Сімовича — професора Львівського університету, Є. Козака — професора Чернівецького університету, К. Райфенкугеля — директора бібліотеки Чернівецького університету, колекції Томащука — першого ректора Чернівецького університету, І. Карбулицького, І. Співака та ін. Найцінніша книга датується XIII ст. Вона написана на пергаменті латинською мовою. У цьому фонді зберігаються також книги Марії-Луізи, дружини Наполеона I, цісаря Франца Йосифа I, професорів університету С. Смаль-Стоцького, Іона Сбієри та ін.

ЧНУ видає «Наукові записки» (у 19451967 появилося 58 тт.), монографії (84), підручники (65).

Ректором ЧНУ з 2005 року є академік Міжнародної термоелектричної академії, доктор фізико-математичних наук, професор Степан Васильович Мельничук.

29 червня 2011 р. 35-та сесія комітету Світової спадщини ЮНЕСКО прийняла рішення про включення до списку Світової культурної спадщини центрального корпусу університету — колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації.

У 2013 році отримав меценатську допомогу на реконструкцію будівель закладу від місцевого підприємця Дмитра Фірташа. Керівники благодійного фонду Firtash Foundation Дмитро та Лада Фірташ вручили ректору університету Степану Мельничуку сертифікат на 8 млн грн. на реставраційні роботи Резиденції.

Факультети і кафедри[ред.ред. код]

Семінарська церква
  • Інститут біології, хімії та біоресурсів
  • Географічний факультет
    • Кафедра географії та менеджменту туризму
    • Кафедра географії України та регіоналістики
    • Кафедра гідроекології, водопостачання та водовідведення
    • Кафедра економічної географії та екологічного менеджменту
    • Кафедра соціальної географії та рекреаційного природокористування
    • Кафедра фізичної географії і раціонального природокористування
    • Кафедра геодезії, картографії та управління територіями
  • Економічний факультет
    • Кафедра економіки підприємств
    • Кафедра економіко-математичного моделювання
    • Кафедра економічної теорії та менеджменту
    • Кафедра маркетингу
    • Кафедра міжнародної економіки
    • Кафедра обліку та аудиту
    • Кафедра фінансів
  • Інженерно-технічний факультет
    • Кафедра загальної фізики
    • Кафедра кореляційної оптики
    • Кафедра оптики та спектроскопії
  • Факультет іноземних мов
    • Кафедра англійської мови
    • Кафедра германського, загального і порівняльного мовознавства
    • Кафедра іноземних мов для гуманітарних факультетів
    • Кафедра іноземних мов для природничих факультетів
    • Кафедра теорії і практики перекладу
    • Кафедра романської філології та перекладу
  • Факультет історії, політології та міжнародних відносин
    • Кафедра етнології, античної і середньовічної історії
    • Кафедра історії нового та новітнього часу
    • Кафедра історії України
    • Кафедра міжнародних відносин
    • Кафедра міжнародної інформації
    • Кафедра політології та державного управління
    • Кафедра сучасних іноземних мов та перекладу
  • Факультет комп'ютерних наук
    • Кафедра комп'ютерних систем та мереж
    • Кафедра математичних проблем управління і кібернетики
    • Кафедра програмного забезпечення комп'ютерних систем
  • Факультет образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва
    • Кафедра декоративно-прикладного мистецтва
    • Кафедра образотворчого мистецтва та графіки
  • Факультет педагогіки, психології та соціальної роботи
    • Кафедра загальної і соціальної педагогіки
    • Кафедра музики
    • Кафедра педагогіки та методики початкової освіти
    • Кафедра педагогіки та психології дошкільної освіти
    • Кафедра практичної психології
    • Кафедра психології
    • Кафедра психофізіології та медичної психології
  • Факультет математики та інформатики
    • Кафедра алгебри та інформатики
    • Кафедра диференціальних рівнянь
    • Кафедра математичного аналізу
    • Кафедра математичного моделювання
    • Кафедра системного аналізу і страхової та фінансової математики
    • Кафедра прикладної математики та інформаційних технологій
  • Фізичний факультет
    • Кафедра електроніки і енергетики
    • Кафедра оптоелектроніки
    • Кафедра радіотехніки та інформаційної безпеки
    • Кафедра теоретичної фізики
    • Кафедра термоелектрики і фізичної метрології
    • Кафедра фізики напівпровідників і наноструктур
    • Кафедра фізики твердого тіла
  • Факультет фізичної культури та здоров'я людини
    • Кафедра безпеки життєдіяльності
    • Кафедра військової підготовки
    • Кафедра здоров'я людини, рекреації та фітнесу
    • Кафедра теоретичних основ і методики фізичного виховання
    • Кафедра фізичного виховання для гуманітарних факультетів
    • Кафедра фізичного виховання для природничих факультетів
  • Філологічний факультет
    • Кафедра журналістики
    • Кафедра зарубіжної літератури та теорії літератури
    • Кафедра історії та культури української мови
    • Кафедра румунської та класичної філології
    • Кафедра слов'янської філології та порівняльного літературознавства
    • Кафедра сучасної української мови
    • Кафедра української літератури
  • Філософсько-теологічний факультет
    • Кафедра релігієзнавства і теології
    • Кафедра соціології
    • Кафедра філософії
  • Юридичний факультет
    • Кафедра публічного права
    • Кафедра філософії та теорії права
    • Кафедра європейського права та порівняльного правознавства
    • Кафедра правосуддя
    • Кафедра приватного права
    • Кафедра кримінального права і криміналістики
    • Кафедра юридичної психології
  • Загальноуніверситетські кафедри
    • Кафедра будівництва і архітектури
  • Коледж чернівецького національного університету

Університетський вісник[ред.ред. код]

Ректоратом університету було засновано багатотиражну щотижневу газету «За сталінські кадри» (редактор П. Василиненко, наклад 400 прим.), перший номер якої вийшов 1 вересня 1947 року. У 1956 році газету було перейменовано на «Радянський студент», а з листопада 1990 р. — на «Університетський вісник»[1].

Редакцію газети у різні часи очолювали: Д. І. Орєхов, М. Т. Шапета, П. В. Михайлина, Д. С. Григораш, М. І. Литвиненко, Л. І. Васюк, Ф. П. Погребенник, Я. І. Пащук, А. О. Фаріон, В. К. Боролюк, А. В. Тарасова, І. С. Руснак, В. С. Филипчук.

Головний редактор — Володимир Антофійчук. Станом на 1 січня 2012 року до редакційної ради входили: Степан Мельничук (голова), Володимир Антофійчук, Василь Бакай, Микола Боднарук, Борис Бунчук, Іван Григоращук, Тамара Марусик, Сільвія Марут, Роман Петришин, Александр Ушенко.

Нагороди та репутація[ред.ред. код]

Станом на 15 жовтня 2013 року Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича займає п'яте місце у рейтингу вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus, яка забезпечує облік публікацій науковців, установ і статистику їх цитованості.

За рейтингом Scopus до 100 найкращих науковців України з фізичних та технічних наук ввійшли декан інженерно-технічного факультету, професор Ангельський Олег В'ячеславович та проректор з наукової роботи, професор Ушенко Олександр Григорович (посівши відповідно 14 і 37 місця).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Свідоцтво про державну реєстрацію ЧЦ № 133-13пр від 14.11.2006 р.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]