Чернівці (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Чернівці
Герб смт Чернівців.jpg
Герб Чернівців (смт)
Костел в Чернівцях.jpg
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Могилів-Подільський район
Громада Чернівецька селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване
Перша згадка 1392
Статус із 1961 року
Площа 2,778 км²
Населення 2622 (01.01.2020)[1]
Густота 1056,5 осіб/км²
Поштовий індекс 24101
Телефонний код +380 4357
Географічні координати 48°32′34″ пн. ш. 28°06′27″ сх. д. / 48.54278° пн. ш. 28.10750° сх. д. / 48.54278; 28.10750Координати: 48°32′34″ пн. ш. 28°06′27″ сх. д. / 48.54278° пн. ш. 28.10750° сх. д. / 48.54278; 28.10750
Висота над рівнем моря 177 м
Водойма р. Мурафа, Мурашка


Відстань
Найближча залізнична станція: Могилів-Подільський
До станції: 30 км
До обл. центру:
 - залізницею: 161 км
 - автошляхами: 108 км
Селищна влада
Адреса 24100, Вінницька обл., Чернівецький р-н, смт Чернівці, вул. Святомиколаївська, 103/1
Голова селищної ради Бень Олена Петрівна
Карта
Чернівці. Карта розташування: Україна
Чернівці
Чернівці
Чернівці. Карта розташування: Вінницька область
Чернівці
Чернівці

Commons-logo.svg Чернівці у Вікісховищі

Черні́вці — селище міського типу в Могилів-Подільському районі Вінницької області. Найкоротший шлях до обласного центру проходить автошляхом Т 0230.

Історія[ред. | ред. код]

Першу письмову згадку про заселення території тодішнього села знаходимо у грамоті 5 травня 1383 року. Тоді великий литовський князь Вітовт подарував Василю Карачевському пустош Княжу Луку між річками Морашками[2]. На цій пустоші і був заснований населений пункт. У документах зустрічається кілька варіантів його назви: Черняхівці, Черніївці, Черніїв. Пізніше закріпилася назва Чернівці.

Відомо, що в 1432 році вони вже були значним населеним пунктом. У 1546 році стали власністю брацлавського шляхтича Білого Скіндера і за його прізвищем називалися Скіндерполем.[3]

Під час Хмельниччини якийсь час місто було під контролем повстанців. Після того, як чернівчани взнали про несподіваний для повстанців та міщан напад коронного війська на Ямпіль взимку 1651 року, коли він був узятий (загинули близько 6000 козаків та волохів), вони вирішили здатись королівському війську для уникнення зайвого кровопролиття.[4]

У ході декомунізації в Україні в липні 2016 року було перейменовано низку вулиць у Чернівцях, зокрема, вулиця Леніна стала Святомиколаївською[5].

До 2020 року було в складі Чернівецького району.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області.» увійшло до складу Чернівецької селищної громади [6]

Архітектурні пам'ятки[ред. | ред. код]

Найвизначнішими пам'ятками Чернівців є:

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
  2. 31. Вітовт, великий князь литовський, дозволяє своєму слузі Василю Карачевському заснувати село Княжу Луку. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016. 
  3. Чернівці. Архів оригіналу за 24 квітня 2015. Процитовано 15 лютого 2013. 
  4. Новицький І. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 366. — ISBN 5-319-01072-9. (рос.)
  5. Перейменування вулиць — Чернівецька селищна рада. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017. 
  6. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021. 
  7. Костел св. Миколая, смт Чернівці. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017. 
  8. Jurczenko S. Jednonawowe kościoły na Podolu z końca XVI i pierwszej połowy XVII w. [Архівовано 6 лютого 2017 у Wayback Machine.] — S. 107—130.
  9. Czerniejowce nad Murafą i Muraszką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 825. (пол.). — S. 825. (пол.)
  10. Kossy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 474. (пол.) — S. 474. (пол.)
  11. Кару Барух // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  12. Przybylski T. Lubomirski Kazimierz (1813—1871) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. ХVIII/1, zeszyt 76. — S. 30. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Г.О. Забавчук, О.П. Скнар, О.В. Ушаков. Чернівці́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.438-446

Посилання[ред. | ред. код]