Чернівці (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чернівці
станція
Chernivci-vokzal-2.jpg
Залізничний вокзал Чернівці
Розташування
Розташування Україна
Адреса м. Чернівці, вулиця Гагаріна, 38. Телефон довідки: (0372) 59-21-90 (з 8.00 до 20.00, перерва 12.30-13.30), чергова по вокзалу: (0372) 59-24-32
Координати 48°18′03″ пн. ш. 25°55′45″ сх. д. / 48.301111111110998309° пн. ш. 25.92944444444400176° сх. д. / 48.301111111110998309; 25.92944444444400176Координати: 48°18′03″ пн. ш. 25°55′45″ сх. д. / 48.301111111110998309° пн. ш. 25.92944444444400176° сх. д. / 48.301111111110998309; 25.92944444444400176
Структура
Лінія(ї)

Чернівці — Коломия, Чернівці — Стефанешти, Чернівці — Вадул-Сірет,

Чернівці — Окниця
Платформ 3
Тип платформ 1 берегова, 2 острівні
Колій 5 (пасажирських)
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу Камера схову Таксофон
Супутні Продаж квитків у міжнародному сполученні. Прийом та видача вантажобагажу. Здійснення митних операція із вантажем та вантажобагажем у міжнародному сполученні.
Історія
Відкрито 1866
Перебудовано 30 листопада 1909 року
Будівля
Архітектор О. К. Вагнер
Інша інформація
Власник Львівська залізниця
Оператор Львівська залізниця
Веб-сайт УЗ
Код ЄМР (АСУЗТ) 366602
Код Експрес-3 2218500
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Киів (ч/з Хмельницький) 618 км
Львів 267 км
Івано-Франківськ 126 км
Тернопіль 206 км
Хмельницький 254 км
Чернівці на Вікісховищі

Чернівці — лінійна станція Івано-Франківської дирекції Львівської залізниці.

Розташована на дільниці Чернівці-Північна — Вадул-Сірет між станціями Чернівці-Північна (відстань 2 км) і Чернівці-Південна (6 км). Відстань до станції Вадул-Сірет — 40 км.[1]

Станція знаходиться в місті Чернівці. Відкрита 1 вересня 1866 року.[2]

Історія[ред.ред. код]

Вокзал станції Чернівці — головний залізничний вокзал міста — пам'ятка архітектури місцевого значення.

У 1866 році було відкрито залізничну лінію Львів — Чернівці, вокзальне приміщення було збудовано по вулиці Старовокзальній (тепер вул. Нікітіна).

Історія чернівецької залізниці бере свій початок з 1 вересня 1866 року, коли до міста вперше прибув потяг «Львів — Чернівці».

На Привокзальній площі чернівчани урочисто зустрічали Лесю Українку, яка у 1901 і 1903 роках відвідала місто Чернівці.

У 19031904 роках тут зустрічали композитора М. В. Лисенко, а 6 травня 1913 року — Івана Франка.

Нова будівля вокзалу була збудована у 19061909 роках архітектором О. К. Вагнером. 30 листопада 1909 року, після закінчення будівництва, що тривало 3 роки, відбулося відкриття двоповерхового вокзалу, виконаного у стилі віденського модерну. Споруда має зелений купол, що увінчує її на висоті 20 метрів. Фронтон залізничного вокзалу прикрашений статуєю богині Іриди, котра за давньогрецькою міфологією відома як богиня-вісниця. Її піднята рука символізує привітний прийом гостей міста та душевне прощання з ними. З обох боків її оточують чотири янголи: одна пара тримає у руках квіти, інші двоє зображені зі стрілами. Янголята зображають гостинність місцевих жителів та їх буковинський темперамент. Внутрішній інтер'єр прикрашають рослинні фрагменти, маскарони, крила яких дещо стилізовані, кацедуї та колеса, виконані у стилі модерн.

Раніше кожне відправлення потяга супроводжувалося композиціями, що виконував чернівецький оркестр. Аудіозаписи тих мелодій використовуються і сьогодні.

Під час Першої і Другої світових воєн будівля зазнала пошкоджень, у подальшому була відновлена.

Сполучення[ред.ред. код]

Є кінцевою станцією для усіх пасажирських потягів далекого сполучення та приміських потягів, крім безпересадкового вагону «Київ—Бухарест».

Поїздом далекого сполучення без пересадок можна потрапити в Івано-Франківськ, Львів, Луцьк, Ковель, Здолбунів, Тернопіль, Хмельницький, Кам'янець-Подільський, Жмеринку, Вінницю, Київ, Одесу, Миргород, Полтаву, Конотоп, Харків.

Міжнародне сполучення щоденно забезпечується до Москви, Сучави та Бухареста, влітку також до Мінська та Варни тощо.

Приміськими поїздами можна доїхати до таких станцій як Глибока Буковинська, Вадул-Сірет, Сторожинець, Коломия, Завалля, Лужани, Новоселиця, Ларга, Сокиряни, Вижниця, Кіцмань, Стефанешти, Снятин тощо (не всі з них кінцеві, див. розкривні схеми вверху сторінки).

з 11 грудня 2016 р. запущено нічний експрес "Харків-Чернівці" (через Київ, Миргород, Полтаву, Львів).

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
  2. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Кн. II. — М. : Транспорт, 1981. — С. 215. — 100 000 прим. (рос.)