Перейти до вмісту

Чернігівка (Покровський район)

Координати: 48°25′17″ пн. ш. 37°7′44″ сх. д. / 48.42139° пн. ш. 37.12889° сх. д. / 48.42139; 37.12889
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
селище Чернігівка
Меморіал у Чернігівці
Меморіал у Чернігівці
Меморіал у Чернігівці
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Покровський район
Тер. громада Добропільська міська громада
Код КАТОТТГ UA14160070130030276 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Красноярське 
Основні дані
Населення 814
Поштовий індекс 85040
Телефонний код +380 6277
Географічні координати 48°25′17″ пн. ш. 37°7′44″ сх. д. / 48.42139° пн. ш. 37.12889° сх. д. / 48.42139; 37.12889
Відстань
Найближча залізнична станція:
Селищна влада
Адреса 85040, Донецька обл., Покровський р-н, с. Світле, вул. Перемоги, 28
Карта
Чернігівка. Карта розташування: Україна
Чернігівка
Чернігівка
Чернігівка. Карта розташування: Донецька область
Чернігівка
Чернігівка
Мапа

Чернігівка у Вікісховищі

Чернігівка (раніше Красноярське) — селище Добропільської міської громади Покровського району Донецької області, Україна.

Символіка

[ред. | ред. код]

Герб перетятий на срібне та лазурове поле. В першому - чорний орел, половина якого виникає зліва. В другому - срібна підкова вушками догори, в середині якої срібний козацький хрест.

Герб Чернігівки поділено навпіл і складено з двох гербів, які зробили найбільший внесок в розвиток селища. Від заснування та розбудови - родовий герб Роговських, від назви хутора до сучасної назви селища - чорний орел з герба Чернігівської області.

Символіка не є офіційною і розроблена в рамках проєкту "Донеччина в гербах"[1].

Історія

[ред. | ред. код]
Чернігівка перша

На карті 1861 року зазначено, що на місці нинішнього села розташований хутір Іванівка[2].

Поля навколо хутора належали дворянину, пану Роговському[3].Після смерті батьків, в 1909 році маєтком володів син Н. К. Роговський. Мав 1800 дес. землі, яка оброблялася кіньми і воломи. Мав парову мельницю. Постійних робочих було 36 чоловік. сезонних — 150.

У 1922 році з Чернігівської губернії на хутір переселяли людей цілими сім'ями, з усім господарським майном. Хутір став носити назву Чернігівка. Хутір розташовувався в логовині. У селі було дві довгі вулиці довжиною приблизно 3 км.

Під час війни хутір зайняли німці. Вони гнобили місцевих жителів забирали продукти харчування. На самому краю хутора німці зробили сильне зміцнення. Там, де було колгоспне управління, розташувався німецький штаб, цистерни з пальним, гармати.

Чернігівка друга

Наприкінці літа 1943 року почався наступ червоної армії в районі хутора. Чотири рази хутір переходив з рук у руки, але в самому хуторі руйнувань не було. Снаряди перелітали хутір і вибухали аж за кладовищем, або не долітали й падали казна-де. Тільки один снаряд влучив у дах баби Жучихи і стирчав там поки в хутір не зайшли червоні й не розмінували його.

10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Чернігівка[4].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 670 82.30 %
російська 138 16.95 %
білоруська 4 0.49 %
румунська 1 0.13 %
інші/не вказали 1 0.13 %
Усього 814 100 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Instagram. www.instagram.com. Процитовано 16 січня 2025.
  2. Военно-топографическая карта Екатеринославской губернии. — 1861. — 35 с. (рос.)
  3. Елена Карпенко (27 серпня 2010). Слава и воля Доброго поля!. donbass.ua (рос.). ЗАО «Газета „Донбасс“». Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
  4. Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Елена Карпенко (27 серпня 2010). Слава и воля Доброго поля!. donbass.ua (рос.). ЗАО «Газета „Донбасс“». Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
  • Свято-Введенська церква «Довжина в життя шлях до своєї православної церкви».