Чернігівське єпархіальне сховище старожитностей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чернігівське єпархіальне сховище старожитностей Pictogram infobox palace.png
Миколаївський єпархіальний будинок.jpg
Єпархіальний Миколаївський дім в якому розміщувалось Чернігівське єпархіальне сховище старожитностей
Відкрито 1900
Закрито 1921

Чернігівське єпархіальне сховище старожитностей — церковно-історичний музей Чернігівської єпархії.

Історія[ред. | ред. код]

Рішення про його створення Чернігівська духовна консисторія ухвалила в червні 1900, але підготовчі роботи затягнулися, і статут музею було затверджено в жовтні 1906. Головна мета діяльності — збирання, зберігання та вивчення церковно-історичних старожитностей регіону.

В Єпархіальному музеї було поступово зосереджено унікальне зібрання рукописних книг і стародруків, документи з церковних та монастирських архівів, старовинні ікони, церковне вбрання і начиння, портрети церковних діячів. Найцінніші пам'ятки експонувалися на виставці з нагоди 14-го Археологічного з'їзду в Чернігові (1908). В 1908 та 1916 рр. було видано два випуски «Сборника Черниговского епархиального древлехранилища», що містять опис деяких колекцій, інформаційні повідомлення, наукові розвідки.

Діяльністю музею безпосередньо опікувалась утворена в жовтні 1907 Церковно-археологічна комісія. В 1906—13 його очолював викладач Чернігівської духовної семінарії, історик В.Дроздов, а з 1913 — священик і краєзнавець К.Самбурський.

Спочатку колекції зберігались у приміщенні Чернігівської духовної семінарії, а з 1912 — у новозбудованому Єпархіальному будинку.

В 1921 р. на основі його зібрання було створено Музей культів, який в 1925 р. увійшов до складу Чернігівського державного музею.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]