Чернігівський тролейбус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чернігівський тролейбус
498 11 Chernihiv.jpg
Тролейбусна система
Країна Україна Україна
Місто  Чернігів
Дата відкриття 5 листопада 1964
Пасажиропотік 38 084 тис. чол. (2016)[1]
Довжина контактної мережі 110,5 км
Кількість депо 1
Кількість тролейбусів  100 пасажирських,  5 службових
Моделі тролейбусів в експлуатації ЗіУ-682
ЮМЗ Т2
ЛАЗ E183D1
Еталон-БКМ 321
Еталон-Т12110
Вартість проїзду 3,00
Експлуатуюче підприємство КП «Чернігівське тролейбусне управління»
Сайт компанії http://chtucn.com
Чернігівський тролейбус у Вікісховищі?

Черні́гівський троле́йбус — тролейбусна мережа Чернігова. Восьма за рейтингом система електротранспорту в Україні[2]. Протяжність одиночного контактного дроту — 221 км, довжина ліній — 110,5 км[джерело?], на балансі 105 тролейбусів. З них 100 пасажирських (у тому числі 17 з низьким рівнем підлоги).

Історія[ред.ред. код]

8 квітня 1963 року міністр комунального господарства Олександр Селіванов видав указ № 116 про організацію Чернігівського тролейбусного підприємства. Згодом на посаду начальника новоствореного тролейбусного підприємства призначили Якова Олександровича Гореліка. Будівництво проходило з притаманними соціалістичній системі розмахом і швидкими темпами. Протягом 1963 року були заасфальтовані вулиці, якими планувалося пустити тролейбус. На початку квітня 1964 вже надійшли перші чотири машини (2 МТБЕС і 2 ЗіУ-5). Підготовка до пуску першого тролейбуса проходила в гранично стислі терміни. З кінця жовтня вже проводилась обкатка побудованих ліній.

5 листопада 1964 року на трасі довжиною 22 кілометри відбулося офіційне відкриття трьох тролейбусних маршрутів: «Бобровиця — Капроновий завод (Хімволокно)», «Бобровиця — Камвольно-суконний комбінат» і «Бобровиця — Вокзал», на які вийшли 22 машини. Рух тролейбусів пролягав по вулицях: Шевченка, Пушкіна, Свердлова, Урицького, Попудренка, Леніна, Щорса.

Під напутні слова начальника тролейбусного управління Якова Олександровича Гореліка вирушили в перший рейс водії: Анатолій Ніколаєнко, Василь Ананко, Володимир Пода, Анатолій Баран та кондуктори: Валентина Горковчук, Тамара Орлова, Наталія Пасюк, Катерина Ковальчук. Тролейбус сподобався не тільки містянам, а й владі міста — це сприяло подальшому розвитку мережі, появі нових маршрутів, закупівлі рухомого складу.

Вже на кінець 1964 року парк нараховував 32 тролейбуси, а в КП «ЧТУ» працювало понад 200 працівників.

2 серпня 1965 року було відкрито маршрут № 4, який з’єднав Капроновий завод із селом Коти. Святковий мітинг та перерізання червоної стрічки з нагоди пуску нового маршруту провів голова міськвиконкому В. В. Андрієвський. Також було запущено нову тягову підстанцію. У вересні 1965 року у Чернігові експлуатувалися 56 тролейбусів, а з моменту відкриття руху перевезено понад 10 мільйонів пасажирів.

Станом на середину травня 1966 року у Чернігові експлуатувалися 90 тролейбусів на 7-ми маршрутах, а довжина контактної мережі досягла 50 км. Будувалася лінія по вулиці Толстого, якою планувалося пустити маршрут № 8 вже до 15 червня того ж року.

Тролейбус став основним транспортом міста. Кількість машин, що виходять на маршрути досягала 150—160 на добу. У 1980-х роках була побудована тролейбусна траса по вул. Бойовий (нині Героїв Чорнобиля) і відкритий новий 10-й маршрут, що з'єднав ЗАЗ і ЧеЗаРу. Цій лінії було призначено стати останньою побудованої при СРСР і впродовж більш, ніж 20 років залишатися найновішою в місті.

У 1990-ті роки маршрути № 4а та 7а були перенумеровані в 3 і 11 відповідно. Недовго пропрацював, внаслідок малого пасажиропотоку, експериментальний тролейбусний маршрут № 12 (2-га міська лікарня — Бобровиця) відкритий в 2002 році.

З кожним роком ситуація на підприємстві погіршувалася. У 1997 після 25-річної перерви на тролейбуси повернулись кондуктори, що збільшило виручку від продажу квитків у 3,5 рази.

У червні 2010 року закритий тролейбусний маршрут № 11, що був визнаний нерентабельним.

У грудні 2010 році закінчено монтаж контактної мережі на ділянці «вул. Любецька — вул. Незалежності». Таким чином, 19 грудня 2010 року маршрут № 6 продовжено до нового мікрорайону «Масани». Наступний етап — завершення будівництва ділянки контактної мережі «вул. Козацька (50-річчя ВЛКСМ) — вул. Любецька», що дозволить пов'язати мікрорайон «Масани» з містом ще одним тролейбусним маршрутом. Після продовження маршруту № 6 до мікрорайону «Масани» в тролейбуси маршруту були повернуті кондуктори (на безкондукторний режим перевели маршрут № 5). Так само планувалося продовження закритого 9-го маршруту до Олександрівки.

З 1 березня 2011 року припинено рух тролейбусів по маршруту № 9. Випуск тролейбусів 9-го маршруту був переведений на 5-й, а автобуси МТ 41 на 39-й. З липня 2011 року на тролейбуси маршруту № 5 були повернуті кондуктори, з того часу всі маршрути обслуговуються кондукторами. З 18 вересня 2012 року робота маршруту 9 поновлюється, що прогнозовано пов'язано з проведенням в Україні виборів до рад народних депутатів, випуск на маршрут становить три машини по буднях. У лютому 2013 року без широкого розголосу маршрут закривається вдруге. 5 жовтня 2015 року під вибори маршрут знову було поновлено.[3] Протягом 2016 року він декілька разів поновлювався і скасовувався.

В листопаді 2015 року почалися роботи з будівництва лінії по вул. Козацькій (колишня — 50 років ВЛКСМ), яка дозволить повʼязати район Масанів з вул. Рокосовського прямим маршрутом.

У жовтні 2016 року маршрут № 10 подовжено від Бобровиці до кінцевої «Сіверянка».

19 грудня 2016 року введено в дію тролейбусну лінію по вулиці Козацькій. Організовано рух тролейбусів за маршрутом № 11 "Вулиця Незалежності — Бобровиця". На лінії працюють 7 тролейбусів з інтервалом 11 хвилин[4].

30 січня 2017 року 5-й маршрут скорочено до готелю "Україна". З 24 лютого в бік готелю "Україна" прямує через площу Перемоги. З 9 вересня 2017 року маршрут курсує до Вокзалу по проспекту Перемоги.

Маршрути[ред.ред. код]

Сучасні маршрути (станом на 2018 р.)[ред.ред. код]

Пункт відправлення Пункт призначення Примітки Випуск, будні/вихідні (після 19:00)
1 Вокзал Сіверянка 6/5 (2/2)
3 Автозавод Вокзал по проспекту Перемоги 4/4 (2/2)
4 Автозавод Хімволокно 10/6 (2/2)
5 Подусівка Вокзал 4/4 (1/1)
6 Міська лікарня № 2 Вулиця Незалежності 5/4 (2/2)
7 Міська лікарня № 2 Хімволокно 7/5 (2/2)
8 Вулиця Пухова Хімволокно По вулиці Толстого 5/4 (2/2)
9 Міська лікарня № 2 Автозавод 8/6 (2/2)
10 Автозавод Сіверянка 9/7 (2/2)
11 Бобровиця Вулиця Незалежності 7/6 (2/2)

Історичні маршрути[ред.ред. код]

Хронологія змін маршрутної мережі чернігівського тролейбуса
Маршрут Період роботи Кінцеві зупинки Траса Примітки
1 05.11.1964  15.11.1965 Школа № 16 Вокзал
15.11.1965 Бобровиця Вокзал
донині «Сіверянка» Вокзал
2 05.11.1964  05.09.1965 Бобровиця Камвольний комбінат
05.09.1965 12.02.1973 Бобровиця Коти
12.02.1973 18.07.1984 Автозавод вулиця Пушкіна
18.07.1984 14.06.2017 Автозавод вулиця Шевченка
3 05.11.1964  15.11.1965 Школа № 16 Хімволокно
15.11.1965 22.07.1982 Бобровиця Хімволокно Закритий через малий пасажиропотік
06.02.1984 06.12.1991 Камвольний комбінат Автозавод
01.07.1999 донині Вокзал Автозавод
4 01.04.1965 12.02.1973 Коти Хімволокно
12.02.1973 15.07.1978 Автозавод Хімволокно
15.07.1978 донині Автозавод Хімволокно Скасований заїзд до готелю «Україна»
19.03.1993 03.07.1998 Вокзал Автозавод по вул. Івана Мазепи
03.07.1998 01.07.1999 Вокзал Автозавод по пр. Перемоги Перенумеровано у № 3
5 02.11.1970 20.06.1974 Подусівка Хімволокно Подусівка — вул. Гагаріна — вул. Івана Мазепи — пр. Миру — вул. Попудренка — вул. Івана Мазепи — Хімволокно До школи-інтернат
20.06.1974 27.03.1979 Подусівка Хімволокно Лінія продовжена
27.03.1979 02.06.1979 Подусівка Готель «Україна» Подусівка — вул. Гагаріна — вул. Івана Мазепи — пр. Миру — Готель «Україна» На час реконструкції
02.06.1979 Подусівка Хімволокно по пр. Перемоги
Подусівка Готель «Україна» Подусівка — вул. Гагаріна — вул. Івана Мазепи — пр. Миру — Готель «Україна»
Подусівка Центральний ринок Подусівка — вул. Івана Мазепи — пр. Перемоги — пр. Миру — вул. Івана Мазепи — Подусівка
Подусівка Вокзал Подусівка — вул. Гагаріна — вул. Івана Мазепи — пр. Миру — пр. Перемоги — Вокзал
Готель «Україна» Подусівка
Вокзал Міська лікарня № 2 Перенумеровано у № 11
10 15.12.1971 22.07.1982 Вокзал Міська лікарня № 2
Д Готель «Україна» Обласна лікарня (Автозавод) Експериментальний, працював у вечірній час

Рухомий склад[ред.ред. код]

ЗіУ-682В [В00] № 343
ЮМЗ Т1 № 446
ЮМЗ Т2 № 468
ЛАЗ E183D1 № 481
Еталон-БКМ 321 № 482
Еталон Т12110 «Барвінок» № 485
КТГ-1 № 111
ЗіУ-682В № 276 "Комфорт"
Київ-11у № 448 "Комфорт"

З 5 листопада 1964 року містом почали курсувати маршрутні тролейбуси марок Київ-5 (ЛАЗ-695т) та ЗіУ-5. Цікаво що за свідченням ветеранів ЧТУ, тролейбуси МТБЕС, які отримав Чернігів, так і не були у пасажирській експлуатації. У 1968 прийшли 15 тролейбусів Київ-4 виробництва КЗЕТ, які, як і їх попередники Київ-5, не відповідали вимогам міста, відрізнялися малою пасажиромісткістю. В кінці 60-х, початку 70-х власними силами депо проводився експеримент зі зчеплення тролейбусів Київ-5 у СБО, один поїзд пропрацював на чернігівських вулицях близько року. Хоч це й вирішувало проблему малої місткості одиночного тролейбусу, але проблема недостатньої якості електрообладнання залишилася невирішеною, тому поїзд невдовзі було розчеплено, а експлуатація моделі Київ-5 завершилася у 1972 році.

З 1969 року в Чернігів почали надходити тролейбуси моделі Київ-6, які вигідно відрізнялися від інших моделей КЗЕТу великою місткістю й трьома дверима, і пропрацювали до 1986 року. У 1976 році надійшли перші 10 машин моделі ЗіУ-9, яким була уготована доля стати наймасовішою моделлю чернігівського тролейбуса аж до нинішнього часу. У ті часи щороку в місто надходило в середньому 5-10 тролейбусів цієї моделі, останні 13 тролейбусів ЗіУ-682 надійшли в 1992 році.

У 1993 році в місті з'явилися перші тролейбуси з Дніпропетровська — зчленований ЮМЗ Т1 № 446 (закріплений за 4 маршрутом) і два Київ-11у № 447 та № 448. Останні деякий час перебували в пасажирській експлуатації, але через недосконалу конструкцію і низьку якість незабаром були перероблені під службові (пересувні пункти харчування). Примітний факт, що Чернігів став останнім містом у світі, де тролейбус цієї моделі (Київ-11у № 448) працює досі.

У 1994 році місто отримало тролейбуси ЮМЗ Т2 (№№ з 449 по 454) і ЮМЗ Т1 — № 453 (закріплений за 10 маршрутом). Ще один ЮМЗ Т1 № 455 надійшов у 1997 році — закріплений за маршрутом № 7. Наступне поповнення парку відбулося лише через 10 років, в 2006—2007 роках, коли в місто прийшли 17 тролейбусів — 15 ЮМЗ Т2 і 2 тролейбуса ЗіУ-682Г-016 (012) П - ті ж РКСУшні ЗіУ-9, але в сучасному компонуванні.

У 2008 році місто придбало два ЛАЗ-Е183 (№ № 480—481) — перші низькопідлогові тролейбуси в Чернігові. Обидва працюють з 18 березня 2008 і закріплені за маршрутом № 1. ЕлектроЛАЗи добре зарекомендували себе в місцевих умовах експлуатації.

У 2010 році виникає проект збірки на Чернігівському автозаводі білоруських тролейбусів моделі БКМ-32100. Чернігівський автозавод починає збирати (повністю з білоруських запчастин) перший тролейбус. Обіцяний перший спільний з Білоруссю тролейбус до нового 2011 року так в місті не з'являється. Лише навесні відбулася презентація спільного білорусько-українського тролейбуса, який довгий час проходив сертифікацію.

24 серпня, в рамках святкування 20-ї річниці Незалежності України відбувся урочистий вихід на лінію тролейбуса чернігівського виробництва, придбаного за підтримки керівництва облдержадміністрації. На даний момент, тролейбус обслуговує 4 маршрут.

У кінці грудня 2013 року за власний рахунок КП «ЧТУ» були придбані 2 тролейбуси Еталон-БКМ 321. На початку січня тролейбуси вийшли на 4 маршрут.

З 1 жовтня 2014 року на маршруті 4 почалась експлуатація двох перших тролейбусів Еталон Т12110 «Барвінок». Тролейбуси були придбані за кошти міста і були урочисто передані КП «ЧТУ» 19 вересня.

29 листопада 2016 року ЧТУ отримало перші 3 нові тролейбуси Еталон Т12110 «Барвінок» з 10 замовлених тролейбусів чернігівського виробництва вартістю 3 мільйоні 894 тисячі гривень за кожен. Всі вони мають надійти до кінця року. Першочергово новими тролейбусами відкриють саме новий тролейбусний маршрут № 11, який напряму пов'яже Масани з Бобровицею вулицями Рокоссовського, Героїв Чорнобиля та Козацькою. На ній появу електротранспорту людям обіцяють вже 40 років. Оновлювати рухомий склад муніципального перевізника планують і наступного року[5].

24 грудня 2016 року надійшли решта 4 з 10 нових тролейбусів Еталон Т12110 «Барвінок». Тролейбусами можуть користуватися інваліди. У салоні 1 звичайна, 2 USB-розетки та WiFi.[6]

Станом на 1 січня 2018 року в КП «Чернігівське тролейбусне управління» експлуатуються 105 тролейбуса, з них 100 пассажирських та 5 службових.

Історичний[ред.ред. код]

Сучасний пасажирський[ред.ред. код]

Сучасний службовий[ред.ред. код]

Оплата проїзду[ред.ред. код]

В Чернігові використовується кондукторна система оплати проїзду. Вартість разового квитка становить — 3,00 [7]. Також діють місячні проїзні квитки.

Оплата проїзду смартфоном[ред.ред. код]

QR-код в чернігівських тролейбусах, (2017)

Із 17 березня 2017 року оплату за проїзд у тролейбусі можна зробити через смартфон. Для цього потрібно відсканувати QR-код, розміщений у тролейбусі і сплатити за проїзд кредитною карточкою через Приват24. Оскільки Приватбанк взяв на себе всі витрати, пов'язані із запровадженням нової системи, то ЧТУ нововедення дісталося безкоштовно. Чернігів — третє місто в Україні після Львова та Івано-Франківська, яке запровадило подібну систему. У Львові QR-код у тролейбусах запровадили 16 лютого 2017 року.[8] Єдине, що оплачує ЧТУ Приватбанку — це 5% комісії.

Історія зміни вартості проїзних документів[ред.ред. код]

Період Ціна разового квитка Ціна проїзних квитків
з по Тип Ціна (повний) Ціна (по будням)
2003 ??? 0,35 ₴ Учнівський 6
??? липень 2006 0,40 ₴ Студентський 12
липень 2006 листопад 2007 0,60 ₴ Громадський 72 48
Студентський 36 ₴ 24 ₴
Учнівський 18 ₴ 12 ₴
Для юр. осіб 72 ₴
листопад 2007 травень 2008 0,60 ₴ Громадський 48 ₴
Студентський 24 ₴
Учнівський 12 ₴
Для юр. осіб
травень 2008 січень 2009 0,60 ₴ Громадський 48 ₴
Студентський 24 ₴
Учнівський 12 ₴
Для юр. осіб 72 ₴
січень 2009 липень 2009 0,75 ₴ не змінювалась
липень 2009 травень 2011 1 ₴ Громадський 56 ₴
Студентський 28 ₴
Учнівський 14 ₴
Для юр. осіб 120 ₴ 84 ₴
травень 2011 листопад 2014 1,25 ₴ не змінювалась
листопад 2014 квітень 2015 1,50 ₴ не змінювалась
1 квітня 2015 6 квітня 2015 2,00 ₴ Громадський 100 ₴
Студентський 50 ₴
Учнівський 25 ₴
Для юр. осіб 180 ₴ 120 ₴
7 квітень 2015 30 квітень 2015 1,50 ₴ Громадський 100 ₴
Студентський 50 ₴
Учнівський 25 ₴
Для юр. осіб 180 ₴ 120 ₴
травень 2015 дотепер 2,00 ₴ Громадський 100 ₴
Студентський 50 ₴
Учнівський 25 ₴
Для юр. осіб 180 ₴ 120 ₴

Страйки[ред.ред. код]

  • 1 червня 2009 року всі 80 водіїв тролейбусів не вийшли на роботу в Чернігові через заборгованість по зарплаті, однак після 2,5-годинної бесіди з мером і обіцянки погасити заборгованість протягом двох тижнів рух тролейбусів відновився[9].
  • З 9 серпня 2010 року на маршрут не виходив жоден з 75 тролейбусів і 18 автобусів тролейбусного управління через чергову заборгованості по зарплаті. Страйкують водії тролейбусів і кондуктори. 12 серпня 2010 відновлено рух тролейбусів та автобусів — виплачена більша частина заборгованості по заробітній платі.

Депо[ред.ред. код]

В'їзд до депо

Всі тролейбусні маршрути міста обслуговуються одним тролейбусним депо.

Перспективи[ред.ред. код]

  • В рамках проекту «Міський громадський транспорт в Україні» планується:

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]