Чертіж (Сяноцький повіт)
Село
.jpg) Координати 49°34′ пн. ш. 22°10′ сх. д. / 49.567° пн. ш. 22.167° сх. д.Координати: 49°34′ пн. ш. 22°10′ сх. д. / 49.567° пн. ш. 22.167° сх. д.
|
Чертіж, Чертеж (пол. Czerteż) — лемківське село в Польщі, у гміні Сянік Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 600 осіб (2011[1]).
Розташування[ред. | ред. код]
Знаходиться нижче головного вододілу біля підніжжя Ландшафтного парку Слонських гір на висоті 346 м, на пограниччі Буківського та Динівського перегір'я, на відстані 7 км на захід від Сяніка.
Площа села 294 га.
Назва[ред. | ред. код]
Назва села має волосько-українське походження і походить від слова «чертежник», що означає всякого майстра, інженера, будівничого або ремісника. За іншою подібною версією словом «чертеж» називали архаїчне господарювання у Карпатах, пов'язане з викорчовуванням та розчищенням терену, що передувало заснуванню поселення.
У ході кампанії перейменування українських назв на польські село в 1977—1981 рр. називалось Пшедмєсьцє (пол. Przedmieście).
Історія[ред. | ред. код]
Чертіж було закріпачено у 1339 році галицько-волинським князем Юрієм II Болеславом Тройденовичем під назвою Чертежники (пол. Czerteznyki)[джерело?]. Це було королівське село, що входило до Боського ключа.
З 1340 до 1772 року Чертіж входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. За податковим реєстром 1565 р. в селі було 14 кметів з численними податками і повинностями, 3 загородники і піп з церквою.[2]
З 1772 до 1918 року — у межах Сяноцького повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини. З листопада 1918 року Чертіж в межах Західноукраїнської народної республіки. З 1919 до 1939 років — Сяніцький повіт Львівського воєводства Польської Республіки.
У Чертежі було багато ставів, які простягалися від Новосільців і Дудинців до Терепча.
Після 1772 року село знаходилось у власності роду Урбанських.
Після 1848 року активізувалися міграційні процеси. У період 1848—1866 років частина мешканців подались на Словаччину в околиці Кошиць та Ясів, де стрімкого розвитку набирала металургійна промисловість. У період 1866—1914 року — більшість емігрантів подалося на заробітки у США.
У 1898 р. Чертіж займав площу 3,35 км², нараховував 71 господарство і 473 мешканців. Через активну еміграцію кількість населення у селі станом 1907 рік становила 351 особа.
У селі була українська початкова школа, у якій навчав Пантелеймон Шургот.
На 01.01.1939 у селі було 530 жителів (500 українців-грекокатоликів, 15 українців-римокатоликів і 15 поляків)[3]. Також була читальня ім. Мих. Качковського.
У 1942—1943 роках село перебувало у сфері наукових досліджень расової та етнографічної секції Східного інституту німецької праці з центром у Кракові. Дослідження проводились у населених пунктах Сянік, Мимонь, Новотанець, Босько і Чертиж.
Після ДСВ українське населення Чертежа було виселене 1944–1946 років до радянської України, переважно до села Рихтичі і Старе Село біля Дрогобича і в місто Стрий. На місці обезлюднілого села згодом створили рільниче господарство (колгосп) під назвою «Костянтин Рокоссовський».
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Церква[ред. | ред. код]
У 1742 році у Чертежі зведено парафіяльну дерев'яну греко-католицьку церкву Преображення Господнього. Збудована у бойківському стилі, зрубна, тридільна. Була відремонтована у середині XIX століття. Дзвіниця була добудована у 1887 році.
До 1946 р. в селі була окрема парафія, яка об’єднувала 501 парафіянина села і також 216 села Заболотці (ще було 28 римо-католиків) та належала до Сяніцького деканату Апостольської адміністрації Лемківщини. Метричні книги велися від 1784 р.
Після депортацій 1947 року церква використовувалась як римо-католицький костел, проте від 1995 році вона повернена греко-католицькій парафії. До сьогодні збереглися оригінальні поліхромні розписи, серед яких виділяються постаті святих Княгині Ольги та Володимира Великого. Церква входить до маршруту 2 Шлях дерев’яної архітектури Підкарпатського воєводства
З 1885 до 1910 року парохом був небіж кардинала Сильвестра Сембратовича Лев Сембратович. Біля церкви збереглися надмогильні пам'ятники пароха і його брата Теофіла Сембратовича.
Мешканці[ред. | ред. код]
У XIX столітті прізвища мешканців села: Бойко, Вайко, Волянський, Височан, Галик — 3 сім'ї, Голяк, Грицишин, Грищишин, Гусак, Гуска, Даляк, Дзячек, Дичко, Дрибак — 2 сім'ї, Запоточний, Каварда, Калиняк, Кікта, Кіт, Кітка, Кот, Кочко, Кривонос, Крокош, Кус, Лешняк, Литусяк, Микита, Нілько, Оленич, Пакіш, Пасічняк, Проц, Ритар, Собота, Сокальський, Тишко — 2 сім'ї, Трубко, Фецько, Фредронько, Хлопик, Цар, Черепула, Ярош
Видатні особи[ред. | ред. код]
- народився Василь Антонич-Кот (1878—1949) — греко-католицький священик, батько поета Богдана-Ігора Антонича
- народився Стефан Кот-Тарнович — греко-католицький священик, батько письменника Юліяна Тарновича-Бескида
- похований Лев Сембратович (1844—1910) — греко-католицький священик і сяніцький декан, парох у Чертежі у 1885—1910 роках
- народився Семен Федоронько (1893—1940) — православний священик, протоієрей, головний православний капелан Війська Польського
- народився Іоан Підгарбій — член капітули Апостольської Адміністрації
- похований Теофіль Сембратович (1853—1901) — греко-католицький священник, ректор Греко-католицької духовної семінарії (1883—1893) і парох церкви святої Варвари (1883—1899) у Відні.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 288 | 64 | 195 | 29 |
| Жінки | 312 | 55 | 204 | 53 |
| Разом | 600 | 119 | 399 | 82 |
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чертіж (Сяноцький повіт)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Жерела до історії України-Руси. Том 02. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 2. Люстрації земель Перемиської і Сяноцької. — с. 240 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 74.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Чертеж — село на Лемківщині // Лемківщина. — Нью-Йорк. — Ч.2. — 1993. — с.8
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |