Черчесов Станіслав Саламович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Станіслав Черчесов
Rus-Fra 2018 (12).jpg
Особові дані
Повне ім'я Станіслав Саламович
Черчесов
Народження 2 вересня 1963(1963-09-02) (55 років)
  Алагир, СРСР
Зріст 183 см
Вага 88 кг
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1981–1984 СРСР «Спартак» (Орджонікідзе) 5 (-?)
1984–1987 СРСР «Спартак» (Москва) 13 (0)
1988 СРСР «Локомотив» (Москва) 30 (0)
1989–1993 СРСРРосія «Спартак» (Москва) 121 (0)
1993–1995 Німеччина «Динамо» (Дрезден) 57 (0)
1995   Росія «Спартак» (Москва) 8 (0)
1996–2002 Австрія «Тіроль» 182 (0)
2002 Росія «Спартак» (Москва) 7 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1990–1991 СРСР СРСР 8 (-6)
1992 СНД СНД 2 (-2)
1992–2000 Росія Росія 39 (-30)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2004 Австрія «Куфштайн»
2004–2006 Австрія «Ваккер» (Інсбрук)
2007–2008 Росія «Спартак» (Москва)
2010–2011 Росія «Жемчужина» (Сочі)
2011–2013 Росія «Терек»
2013–2014 Росія «Амкар»
2014–2015 Росія «Динамо» (Москва)
2015–2016 Польща «Легія»
2016– Росія Росія
Звання, нагороди
Нагороди
Заслужений майстер спорту Росії
Орден Олександра Невського
Заслуженный тренер новый.jpg

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Станіслав Саламович Черче́сов (рос. Станислав Саламович Черчесов, ос. Черчесты Саламы фырт Станислав, нар. 2 вересня 1963, Алагир[1]) — російський футболіст, воротар, футбольний тренер. Головний тренер збірної Росії з футболу. Гравець збірних СРСР, СНД і Росії. Заслужений майстер спорту Росії (2003), Заслужений тренер Росії (2018).

Виступав, зокрема, за клуб «Спартак» (Москва), в якому провів понад 150 матчів, вигравши чотири національних чемпіонства і один кубок, а у 2007–2008 роках був його головним тренером. Також став триразовим чемпіоном Австрії у складі «Тіроля». Крім того виступав за збірні СРСР, СНД та Росії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1981 року виступами за «Спартак» (Орджонікідзе), в якій провів три сезони, взявши участь лише у 5 матчах чемпіонату.

1984 року перейшов до московського «Спартака», де був дублером Ріната Дасаєва. Хоча в перший тренувальних іграх Черчесов виступав невдало та багато пропускав, Костянтин Бєсков розгледів у ньому талант та залишив у команді, даючи змогу воротарю виступати у дублі.

Сезон 1988 року провів у складі московського «Локомотива», але перед початком сезону 1989 знову повернувся в московський «Спартак», тепер уже як основний воротар, допомігши команді в першому ж сезоні вибороти титул чемпіона СРСР. Більшість часу, проведеного у складі «біло-червоних», був основним голкіпером команди, а з розпадом СРСР допоміг команд виграти два перших титули чемпіона Росії, а також єдиний Кубка СРСР/СНД1992 року.

1993 року уклав контракт з німецьким клубом бундесліги «Динамо» (Дрезден). Як зізнавався сам воротар, виступи в бундеслізі, в клубі, який бореться за виживання, допомогли йому в відточуванні професійного воротарського почерку — миттєве прийняття рішення та мінімізація помилок[2].

Після того як «Динамо» покинуло вищий дивізіон, Черчесов був орендований «Спартаку» до грудня для виступів у Лізі Чемпіонів сезону 1995/96 з метою подальшого продажу воротаря. Станіслав успішно виступив у єврокубках та взимку 1996 був куплений австрійським «Тіролем».

За «Тіроль» Черчесов грав протягом 6 років до 2002 року, був основним воротарем команди. Протягом цих років додав до переліку своїх трофеїв три титули чемпіона Австрії.

Завершив професійну ігрову кар'єру у рідному московському «Спартаку» наприкінці 2002 року.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

23 листопада 1990 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СРСР, за яку до моменту розпаду держави провів 8 матчів, в яких пропустив 6 голів.

1992 року викликався до складу збірної СНД, у складі якої провів два товариські матчі проти Ізраїлю і Данії, пропустивши в кожному з них по голу і був включений до заявки збірної на чемпіонат Європи 1992 року у Швеції. На турнірі Станіслав був дублером Дмитра Харіна і на поле жодного разу не вийшов, а збірна не виграла жодного матчу в групі і вилетіла з турніру, після чого припинила існування.

16 серпня 1992 року взяв участь в історичному першому матчі збірної Росії проти Мексики, в якому відіграв весь матч, зберігши ворота сухими (2:0).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1994 року у США та чемпіонату Європи 1996 року в Англії.

23 лютого 2000 у віці 36 років і 174 дні провів свій останній матч за збірну в товариській грі проти Ізраїлю, який завершився поразкою росіян 4:1, ставши найстаршим футболістом, що виступав за збірну Росії. У віці 38 років Черчесов був включений в заявку збірної Росії на чемпіонат світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, але на поле не виходив. Всього провів за збірної Росії 39 матчів, в яких пропустив 30 голів.

Загалом же, за 11 років виступів у національних збірних, провів 49 матчів, пропустивши 38 голів.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Станіслав Черчесов 2006 року під час тренування «Ваккера»

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, очоливши тренерський штаб клубу «Куфштайн», де працював з січня по листопад 2004 року. Після того Станіслав прийняв «Ваккер» (Інсбрук) дебув головним тренером з листопада 2004 по травень 2006 року.

В червні 2006 року був назначений спортивним директором московського «Спартака», а 19 червня 2007 року — головним тренером. Черчесов став найбільш статистично результативним тренером команди серед осіб, що займали цей пост після Олега Романцева[3], але серйозного успіху команда не добилася. 12 липня 2008 року московський «Спартак» зазнав історичної розгромної поразки від московського ЦСКА зірахунком 1:5. Знамениті гравці «Спартака» Єгор Титов та Максим Калиниченко спочатку були відправлені в «дубль», а потім змушені були піти з команди. 13 серпня 2008 року «Спартак» програв у кваліфікації Ліги чемпіонів київському «Динамо» з рахунком 1:4 і 14 серпня Черчесова було відправлено у відставку.

16 грудня 2010 року підписав контракт з клубом «Жемчужина-Сочі» строком на 3,5 року[4][5], але пропрацював менше року і 6 серпня покинув клуб.

27 вересня того ж року був призначений на пост головного тренера грозненського «Терека»[6]. У травні 2013 року, після перемоги «Терека» над самарськими «Крильями совісті» в матчі останнього туру Прем'єр-ліги стало відомо, що головний тренер грозненської команди Станіслав Черчесов залишає свій пост. Контракт 49-річного фахівця з «Тереком» діяв до кінця сезону. За підсумками сезону грозненці посіли восьме місце — найвище в чемпіонаті Росії в історії клубу[7].

Влітку 2013 року досяг домовленості з пермським «Амкаром» про майбутню співпрацю[8] і з 17 червня очолив клуб[9][10].

Навесні 2014 року після звільнення головного тренера московського «Спартака» Валерія Карпіна Черчесов провів переговори з керівництвом клубу про своє повернення як головного тренера. Сторони були близькі до угоди, але в результаті «Спартак» відмовився від його послуг. Через кілька днів він залишив пермський клуб заради московського «Динамо», з яким уклав контракт на два роки[11]. 14 квітня 2014 року, в першому ж матчі під керівництвом Черчесова, «Динамо» здобуло впевнену перемогу над нижегородською «Волгою» (5:0)[12]. Клуб потрапив у Лігу Європи, де дійшов до 1/8 фіналу. У квітні 2015 року у Черчесова стався конфлікт з півзахисником команди Ігорем Денисовим, в результаті чого останній був переведений у дубль. 13 липня 2015 року Черчесов покинув пост тренера «Динамо», поступившись місцем Андрію Кобелєву.

6 жовтня 2015 року був призначений головним тренером польської «Легії». Контракт з клубом розрахований до кінця сезону 2016/17. Перед Черчесовим було поставлено завдання виграти чемпіонат Польщі[13]. 18 жовтня «Легія», що проводила перший офіційний матч під керівництвом Черчесова, в рамках 12-го туру чемпіонату Польщі добилася перемоги над «Краковією» 3:1. В «Легії» Черчесов виграв перші в тренерській кар'єрі трофеї, в перший же сезон зробивши золотий дубль (виграв чемпіонат і кубок Польщі). 1 червня 2016 року керівництво «Легії» оголосило про розставання з тренером за обопільною згодою через розбіжності в ключових питанях про розвиток клубу[14].

11 серпня 2016 року Черчесов очолив збірну Росії, яка до цього провалила Євро-2016. Його контракт зі збірною діє до кінця чемпіонату світу 2018 року[15].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Станіслав Черчесов 2011 року

Народився у великій родині — у Станіслава 4 рідних сестри. Батько — водій автобуса. Одружений, двоє дітей:

  • Мадіна
  • Станіслав (н. 1994) — воротар московського «Динамо»[16][17]

Статистика як головного тренера[ред. | ред. код]

Клуб Країна Початок роботи Закінчення роботи Результати
І В Н П В%
«Куфштайн» Австрія 1 січня 2004 8 листопада 2004 30 16 6 8 53,33
«Ваккер» Австрія 9 листопада 2004 31 травня 2006 61 16 21 24 26,23
«Спартак» (М) Росія 19 червня 2007 14 серпня 2008 47 25 14 8 53,19
«Перлина» Росія 16 грудня 2010 6 серпня 2011 21 9 2 10 42,86
«Терек» Росія 27 вересня 2011 26 травня 2013 54 25 11 18 46,30
«Амкар» Росія 17 червня 2013 8 квітня 2014 25 9 8 8 36.00
«Динамо» (Москва) Росія 10 квітня 2014 13 липня 2015 51 26 12 13 50.98
«Легія» Польща 6 жовтня 2015 1 червня 2016 34 18 10 6 52.94
Всього 323 144 84 95 44.58

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравець[ред. | ред. код]

«Спартак» (Москва): 1987, 1989
«Спартак» (Москва): 1992, 1993
«Спартак» (Москва): 1992
«Тіроль»: 1999-00, 2000-01, 2001-02

Як тренер[ред. | ред. код]

Легія

Легія: 2015-16
Легія: 2015-16

Особисті[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Провів дві гри за збірну Європи: проти збірної Америки в 1995 і проти збірної Африки в 1997 році.
  • Черчесов є найстаршим футболістом, що виступав за збірну Росії, останній свій матч він зіграв 23 лютого 2000 у віці 36 років і 174 дні (товариський матч. Ізраїль — Росія (4:1). У віці 38 років Черчесов був включений в заявку збірної Росії на ЧС-2002, але на поле не виходив.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Биография на спортивном портале Спортбокс (ru). Спортбокс. Архів оригіналу за 2013-06-17. 
  2. Баташев Андрей. Станислав Черчесов: Я выхожу не на корриду, а на игру // Футбол от «СЭ». — № 15. — 1995. — с. 3
  3. Титеев А. (15 августа 2008). Черчесов – лучший после Романцева. Чемпионат.ру. Архів оригіналу за 2012-02-15. Процитовано 2009-02-05. 
  4. Станислав Черчесов — главный тренер «Жемчужины-Сочи»!. Официальный сайт ФК "Жемчужина-Сочи". 16.12.2010. Процитовано 16 December 2010. 
  5. Черчесов подписал с «Жемчужиной» контракт сроком на 3,5 года. Чемпионат.ру. 16.12.2010. Архів оригіналу за 2012-02-15. Процитовано 16 December 2010. 
  6. Черчесов назначен главным тренером «Терека». Чемпионат.com. 27 сентября 2011. Процитовано 2011-09-27. 
  7. Черчесов уходит из «Терека»
  8. Президент «Амкара» Шилов: договорённость с Черчесовым уже достигнута
  9. Черчесов назначен главным тренером «Амкара» (ru). Лента.ру. 2013-06-17. Архів оригіналу за 2013-06-17. 
  10. «Амкар» объявил о назначении Черчесова на пост главного тренера (ru). Спортс.ру. 2013-06-17. Архів оригіналу за 2013-06-17. 
  11. Контракт Станіслава Черчесова з ФК "Динамо" розрахований на два роки
  12. "Динамо" в першому матчі Черчесова розгромило "Волгу" в рамках прем'єр-ліги
  13. Stanisław Czerczesow trenerem Legii Warszawa (pl). legia.com. 2015-10-06. Процитовано 2015-10-06. 
  14. «Легия» оголосила про розставання з Черчесовим. www.одному.com. Процитовано 2016-06-02. 
  15. Станіслав Черчесов очолив збірну Росії з футболу. Російська газета. Процитовано 2016-08-11. 
  16. Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
  17. «Амкар» приобрёл у «Вакера» 18-летнего голкипера Станислава Черчесова

Посилання[ред. | ред. код]