Черчілль (тип атомних підводних човнів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ПЧА типу Черчилль
Churchill class
HMS Courageous - geograph.org.uk - 604832.jpg
Під прапором Велика Британія Велика Британія
Спуск на воду 1968—1969 рр (3 човни)
Виведений зі складу флоту 1990—1992 рр
Основні характеристики
Тип корабля Підводні човни атомні багатоцільові (ПЧА)
Розробник проекту Vickers Shipbuilding and Engineering Ltd (VSEL)
Класифікація НАТО Churchill class
Швидкість (надводна) 20 вузлів (37 км/год)
Швидкість (підводна) 28 вузлів (55 км/год)
Робоча глибина занурення 210 м
Гранична глибина занурення 300 м
Автономність плавания обмежена лише запасами їжі
Екіпаж 103 особи
Розміри
Водотоннажність надводна 4200 т.
Водотоннажність підводна 4900 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 86,9 м
Ширина корпусу найб. 10,1 м
Середня осадка (по КВЛ) 8,2 м
Силова установка
  • один гребний шестилопасний низькооборотний гвинт,
  • один ядерний реактор Vickers — Rolls-Royce PWR1 потужністю 20000 к.с. (15000 кВт),
  • дві турбіни сумарною потужністю 15000 к. c (11250 kW)
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
Носові: 6 ТА калібру 533-мм типу «Tigerfish» (32 торпеди Mk8, Mk24 або 64 міни Mk5, Mk6
Ракетне озброєння 6 крилатих ракет UGM-84B «Sub harpoon»
Commons-logo.svg Зображення на Вікісховищі

Черчилль (Churchill) — тип ПЧА багатоцільового ВМС Великої Британії. Було побудовано і передано флоту 3 човни. Був продовженням розвитку типу Веліант.

Історія[ред.ред. код]

Підводні човни типу «Черчілль» будувалися як продовження типу «Веліант», коли по завершенні програми «Резолюшн» вивільнилися ресурси.[1] Основні розміри залишилися колишніми. Два човни (Churchill і Courageous) будувалися на верфі Vickers- Armstrongs в Барроу-ін-Фернесс, третя (Conqueror) на верфі Cammell Laird в Біркенхед . Їх головним завданням була боротьба з радянськими атомними підводними човнами, другорядною — з надводними кораблями.

Конструкція[ред.ред. код]

Озброєння[ред.ред. код]

Енергетичне обладнання[ред.ред. код]

Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання[ред.ред. код]

Покращення, порівняно з попереднім типом, були передусім внутрішні: гідроакустичне озброєння і зниження шумності. Човни отримали новий процесор для обробки акустичних сигналів і нове звукопоглинальне покриття корпусу. У 19731977 роках човни типу «Черчілль», паралельно з іншими, пройшли середній ремонт і перезавантаження активної зони на верфі в Чатем. Тоді ж отримали новий сонар типу 2020 і ГПБА типу 2026.

Базування[ред.ред. код]

Експлуатація[ред.ред. код]

Основну частину служби човни провели у Північній Атлантиці, діючи в складі підводних сил НАТО (NORSUBLANT).

Бойове використання[ред.ред. код]

Однак в 1982 року вони брали участь в Англо-аргентинської війни і човен «Conqueror» став першим і з тих пір єдиним АПЧ, котрий потопив корабель в ході бойових дій.

Сучасний статус[ред.ред. код]

«Warspite», «Conqueror», «Valiant» у відстої

Більш старі човни типів «Valiant», «Churchill» виводилися з активного складу передчасно, через виявлений розтріскування трубопроводів першого контуру реактора. Останій човен був виведений в резерв 10 квітня 1992 року. Після вивантаження реакторного палива та періоду відстою, човни проходять утилізацію.

Оцінка проекту[ред.ред. код]

Представники[ред.ред. код]

Назва Завод. № Завод Закладний Спущений на воду Переданий флоту Виведений з флоту
HMS Churchill, Черчілль S 46 Vickers- Armstrongs 30 червня 1967 20 грудня 1968 15 липня 1970 28 лютого 1991
HMS Conqueror Конкерор S 48 Cammell Laird 8 грудня 1967 18 серпня 1969 9 листопада 1971 2 серпня 1990
HMS Courageous Корейджес S 50 Vickers- Armstrongs 15 травня 1968 7 березня 1970 16 жовтня 1971 10 квітня 1992

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • А. Е. Тарас Атомный подводный флот 1955—2005. — М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2006. — 216 с. — ISBN 985-13-8436-4
  • All the World's Fighting Ships 1947—1995 — Conway Maritime Press, 1996. ISBN 1-55750-132-7

Посилання[ред.ред. код]