Четатя-Албе (жудець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жудець Четатя-Албе
Județul Cetatea-Albă
—  Повіт (жудець)  —
Жудець Четатя-Албе
Герб Жудець Четатя-Албе
Герб
Країна Flag of Romania.svg Румунія
Історична область Бессарабія
Столиця (Reședință de județ) Четатя-Албе
Створено 1925
Припинив існування 1938 (Адміністративно-конституційна реформа)
Уряд
 - Тип Префект
Площа
 - Повна км²
 - Суша 7595 км²
Населення (1930)
 - Усього 340 459
Часовий пояс EET (UTC+2)
 - Літній час EEST (UTC+3)
Жудець Четатя-Албе на карті Королівства Румунія 1930 року
Жудець Четатя-Албе на карті Королівства Румунія 1930 року

Жуде́ць Чета́тя-А́лбе — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Румунія на півдні Бессарабії у 1925-1938 роках зі столицею у Білгороді-Дністровському.

Існував також у 1941—1944 роках у дещо зменшеному вигляді за рахунок передання його частини до складу жудеця Кілія.

Історія[ред. | ред. код]

Будівля префектури жудеця Четатя-Албе у міжвоєнний період. Історичний будинок нині є пам'яткою архітектури.
Етнічна структура жудеця Четатя-Албе (1930)

У 1918 році, в рамках створення Великої Румунії, румунські війська захопили Буджак. На частині цієї території, приблизно у межах колишнього Аккерманського повіту Російської імперії, було утворено жудець Четатя-Албе (за румунським відповідником турецької назви адміністративного центру «Аккерман»).

Межував із жудецем Кагул на заході, Тігіна — на півночі, Ізмаїл — на півдні, з Радянським Союзом — на сході та Чорним морем — на південному сході.

Після адміністративно-конституційної реформи 1938 року жудець об’єднався з жудецями Лепушна, Орхей і Тігіна, утворивши таким чином Цинут Ністру.

Нині територія жудеця входить до складу Одеської області України.

Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

Спочатку жудець мав у своєму складі шість районів (рум. plăși):

З 1930 року він включав уже вісім районів: [1]

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 1930 року, населення повіту становило 341 176 осіб, з них 20,9% болгар, 20,5% українців, 18,5% румунів, 17,3% роcіян, 16,3% бессарабських німців, 3,3% євреїв, 2,3% гагаузів, 0,1% вірмен. За релігійною належністю, населення складалося з 79,0% православних, другими за кількістю були лютерани, третіми — юдеї.

Муніципії, міста, райони Населення
1 муніципій Четатя-Албе (включно з передмістям) 34 485
a передмістя Пепушой (рум. Păpușoi) 4 167
b передмістя Шаба (рум. Șaba) 787
c передмістя Турлаки (рум. Turlachi) 8 624
2 місто Тузла (включно з передмістям) 3 146
a передмістя Базар'янка (рум. Bazareanca) 477
Всього у містах 37 631
1 Район Казач (рум. Plasa Cazaci) 49 144
2 Район Тарутине (рум. Plasa Tarutino) 46 162
3 Район Ташлик (рум. Plasa Tașlâc) 61 042
4 Район Татарбунар (рум. Plasa Tatar-Bunar) 58 502
5 Район Тузла (рум. Plasa Tuzla) 44 605
6 Район Волінтір (рум. Plasa Volintiri) 44 090
Всього в районах 303 545
Всього в жудеці 341 176

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]