Четвер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Римська копія статуї Зевса, бога, від якого йде традиція називання «четверга» на честь небесного божества грому і його планети в багатьох мовах

Четвер — четвертий день тижня між середою та п'ятницею (за єврейським календарем — п'ятий). У давніх римлян був присвячений Юпітеру, у північногерманських племен — Тору (англ. Thursday).

Походження назви[ред.ред. код]

Українська назва походить від числа «чотири», оскільки четвер — четвертий день тижня після неділі. Загальний принцип іменування цього дня використовується також в інших слов'янських мовах:

В угорську мову також перейшла слов'янська назва — csütörtök.

Походження назви в інших мовах світу[ред.ред. код]

Четвер в українській культурі[ред.ред. код]

У четвер ішли зазвичай свататись, оскільки день цей вважали щасливим. Вірили, що народжені в четвер будуть багатими. В четвер виготовляли так звану "четвергову сорочку", нав'язуючи на ній вузли, що забезпечували довге та благополучне життя тому, хто сорочку носитиме. Проти п'ятниці снилися віщі сни, а дівчата, лягаючи спати, просили: "З четверга на п'ятницю, в велику сум'ятницю, приснись мені не той, кого я люблю, а той, хто мене любить!".

Особливою магією наділяли всі четверги Великого посту. В ці дні робили осикову борону, щоб на Великдень побачити відьму. Або, розпалюючи піч, відкладали по поліну, щоб у Чистий четвер розвести вогонь, до якого відьма обов'язково прийде просити.

Найбільше вшановували Чистий четвер — четвер перед Великоднем, який у різних регіонах називали по-різному: Великим, Страсним, Світлим, Білим. У цей день чистили в стайнях, хлівах, коморах, на подвір'ї. Розповідали, що в Чистий четвер ворон до схід сонця носить купати своїх дітей. Хто скупається раніше, буде здоровим протягом року. Цього дня також стригли малечу, щоб волосся не лізло. Після купання зазвичай одягали чисті сорочки, а ввечері йшли на службу Божу до церкви, після чого приносили додому запалені свічі, якими на сволоці чи дверях робили хрести від нечистої сили. Такі свічки називали страсними або громничними і зберігали на випадок грози, "щоб грім не влучив у хату". В деяких регіонах Чистий четвер — це Навський Великдень.

Джерела[ред.ред. код]

  • Завадська В.,Музиченко Я., Таланчук О., Шалак О. 100 найвідоміших образів української міфології. — К.: Орфей, 2002. — 448 с. (100 найвідоміших)

І8ВК 966-96200-0-7



Дні тижня

НеділяПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСубота